Постанова 4824 № 359/5447/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 33/824/3885/2021 Справа 359/5447/21 Головуючий в суді І інстанції Левченко А.В. Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц. П О С Т А Н О В А Іменем України 06 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2021 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 13.3 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, стягнуто на користь держави судовий збір, що становить 454 грн. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 25 травня 2021 року о 15 год. 51 хв. в с. Гора Бориспільського району Київської області по вул. Київська 24, керуючи автомобілем Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки Merсedes-Benz Vito 115 CDI д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався назустріч; внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність і необґрунтованість постанови судді та необхідність її скасування в зв`язку з винесенням судового рішення з грубим порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх неналежне дослідження та надання їм невірної оцінки, формальний підхід до вирішення справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги наводив зміст ст. 7, 245, 280, 251, 252, 283, 256, 278, 255, 247 КУпАП, постанову Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», п. 1.3, 1.4, 2.3 (б), 13.3 Правил дорожнього руху, ст. 62 Конституції України, рішення ЄСПЛ. Вважав, що дорожньо-транспортна пригода трапилась через порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху, що підтверджується копією протоколу серії ДПР 18 № 433813 від 25 травня 2021 року, складеного відносно нього за ст. 124 КУпАП. Вказував, що не міг передбачити і прорахувати, що автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 буде рухатися з порушенням встановлених правил, і діяв у відповідності до п. 13.3 ПДР; рухаючись по вул. Київська в с. Гора Бориспільського району, ним було враховано дорожню обстановку та для зустрічного роз`їзду дотримано безпечного бокового інтервалу, щоб не створити небезпеки для дорожнього руху. Водій ОСОБА_2 порушив обстановку місця дорожньо-транспортної пригоди, продовжуючи рух на своєму автомобілі, тому вказані на схемі ДТП розташування транспортного засобу по відношенню до елементів проїзної частини під керуванням водія ОСОБА_2 та точка зіткнення транспортних засобів зазначені невірно, що він доводить власно зробленими фототаблицями. Зазначив, що з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2 , вбачається, що водій при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, порушивши п. 13.3 ПДР, та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався назустріч, внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Вважав, що матеріали справи в сукупності вказують на те, що саме водій ОСОБА_2 всупереч вимогам ПДР проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, допустив зіткнення лівою передньою боковою частиною свого автомобіля з передньою лівою боковою частиною іншого транспортного засобу. Зазначив, що в с. Гора ширина вул. Київська дійсно є вузькою, тому водій ОСОБА_2 , знаючи габарити свого автомобіля, який в ширину становить 1906 мм., мав врахувати дорожню обстановку, як це зробив ОСОБА_1 , керуючи автомобілем шириною 2,50 м., здійснивши частковий виїзд на ґрунтову дорогу, та зробити аналогічний маневр - повернути кермо правіше для роз`їзду транспортних засобів. Наголошував, що в автомобілі ОСОБА_2 був встановлений відеореєстратор, однак працівники поліції не вилучили запис та не долучили його до матеріалів цієї справи, що призвело до знищення доказів. Вказував, що матеріали провадження не містять можливого відеозапису, свідків та будь-яких інших доказів, які б відображали фактичний хід розвитку подій перед зіткненням, що вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений інспектором поліції з порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, а тому не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. На підставі вищевикладеного просив постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2021 року у справі № 359/5447/21 скасувати та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. До апеляційної скарги ОСОБА_1 додані фотографії з місця дорожньо-транспортної пригоди та роздруківку з сайту офіційного дилера Relault з технічними характеристиками автомобіля Renault Master, а також технічні характеристики автомобіля Merсedes-Benz Vito 115 CDI 2.2.d AT . Представник потерпілої особи ОСОБА_2 - адвокат Сацик Р.В. направив відзив на апеляційну скаргу, в якій посилався на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції вважав такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права та вірним застосуванням норм матеріального права, зі всебічним та повним з`ясуванням всіх фактичних обставин справи і належною оцінкою доказів. Наводив власні спростування доводів апеляційної скарги, зазначаючи, що на підтвердження своєї позиції ОСОБА_1 долучено фото місця ДТП, зроблені вже після події з власноручними замірами та без транспортних засобів, з яких жодним чином неможливо встановити обставини ДТП; на противагу тому судом першої інстанції досліджено серед інших доказів схему ДТП, складену патрульними безпосередньо на місці події, та зроблено висновок, що вказані докази підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Погоджувався з висновками суду першої інстанції, що зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля Merсedes-Benz Vito 115 CDI під керуванням ОСОБА_2 , тобто саме ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі Renault Master, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене п. 13.3 ПДР. Вважав такими, що не заслуговують на увагу, твердження апелянта про те, що ним здійснено з`їзд на ґрунтову дорогу для уникнення зіткнення, а ОСОБА_2 таких дій не здійснено, так як матеріали справи спростовують таке твердження, а також доводи про відсутність відеозаписів події, оскільки інших доказів у їх сукупності було достатньо для встановлення вини ОСОБА_1 у даній ДТП. В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та телефонограми, що містяться в матеріалах справи, від представника потерпілого Сацика Р.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі потерпілого та його представника. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з пунктом 13.3 ПДР України під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Загальними положеннями ПДР України передбачено, що безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху. Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Висновки судді місцевого суду про доведеність факту вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 181514 від 25 травня 2021 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано місце зіткнення та положення транспортних засобів після їх зіткнення, пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, відомості щодо освітлення (денне); наявність зовнішнього освітлення тротуару в темний час доби (нема), стан покриття проїзної частини (сухе), наявність дорожнього огородження вздовж проїжджої частини (немає), наявність пішохідного огородження вздовж тротуару або розділювальної смуги (немає), наявність дорожніх знаків пріоритету на головній дорозі (немає), наявність дорожніх знаків пріоритету на другорядній дорозі (немає), наявність наземного пішохідного переходу з дорожніми знаками та розміткою (немає), наявність горизонтальної розмітки проїжджої частини (немає), наявність світлофорного об`єкта (немає), наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП (немає); дана схема підписана уповноваженою особою та учасниками ДТП без будь-яких зауважень та заперечень, щодо розташування зазначених транспортних засобів; поясненнями водія ОСОБА_1 , який зазначив, що їхав по вул. Київська на автомобілі Рено Мастер д.н.з. НОМЕР_1 . Автомобіль Мерседес Віто д.н.з. НОМЕР_2 їхав назустріч приблизно зі швидкістю 70 км/год., і не прийнявши вправо, щоб пропустити один одного. Внаслідок вдарив автомобіль по дзеркалу і побив його. При ДТП не стояв на місці, а зрушив з місця ДТП і хотів їхати, сказав, що буде обоюдка, з чим ОСОБА_1 не згоден; поясненнями водія ОСОБА_2 , який зазначив, що рухаючись в с. Гора по вул. Київській приблизно о 15:51 зі швидкістю 35-40 км/год. потрапив у ДТП з автомобілелм Рено Мастер д.н.з. НОМЕР_1 . Вони обидва рухались по дуже щільній вулиці і в той час, коли вони зрівнялись з автомобілем Рено, водій якого не розрахував габаритів свого дуже широкого авто, вдарив його автомобіль у дзеркало своїм лівим дзеркалом, в нього воно розбилося, а його дзеркало не зазнало пошкоджень; рапортом від 25 травня 2021 року № 3852 на ім`я начальника Бориспільського РУП ГУНП в Київській області про те, що 25 травня 2016 року о 16:00 під час несення служби ними було здійснено виїзд за адресою с. Гора вул. Київська 23, де о 15:51 сталося зіткнення, а саме водії транспортних засобів Mercedes та Renault не дотримались безпечного інтервалу та допустили зіткнення; у автомобіля Renault розбито ліве дзеркало, у автомобіля Mercedes пошкодження відсутні. Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , що перебувало у причинному зв`язку із наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди, а також про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення. Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, об`єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП. Про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, свідчить схема дорожньо-транспортної пригоди, із якої вбачається, що транспортний засіб Renault Master виїхав у зустрічну смугу руху, в той час, як транспортний засіб Merсedes-Benz Vito 115 CDI перебував у своїй смузі руху, а тому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про здійснення ним маневру для уникнення дорожньо-транспортної пригоди. Нічим не підтверджуються, є припущеннями та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що водій автомобіля Merсedes-Benz Vito 115 CDI рухався зі швидкістю, що перевищує обмеження, встановлені для населеного пункту, та після дорожньо-транспортної пригоди продовжував рух транспортного засобу, а отже схема ДТП не відповідає фактичним обставинам. Такими ж припущеннями є доводи ОСОБА_1 про знищення відеозапису з відеореєстратора, встановленого в автомобілі ОСОБА_2 . Надані до апеляційної скарги фототаблиці з місця дорожньо-транспортної пригоди не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки з них неможливо встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди, взаємне розташування автомобілів, дорожню обстановку та інші обставини, що мають значення для справи, крім тих обставин, що вул. Київська в с. Гора Бориспільського району Київської області дійсно є вузькою, що не заперечувалося іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди і відображено в схемі ДТП, складеної працівником поліції, згідно якої ширина проїзної частини складає 3,7 м. Доводи апеляційної скарги щодо ширини дороги по вул. Київська і габаритів транспортних засобів, за участі яких сталася дорожньо-транспортна пригода, не спростовують висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п. 13.3 ПДР та наявність вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а відтак відхиляються апеляційним судом. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо наявності вини іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , на якого, згідно доводів апелянта, складено протокол про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 433813 за порушення п. 13.3 ПДР, апеляційним судом перевірено, чи притягалася дана особа до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за скоєння дорожньо-транспортної пригоди 25 травня 2021 року, та встановлено, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2021 року в справі № 359/5448/21 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; відомості щодо скасування цієї постанови у апеляційного суду станом на час розгляду справи відсутні. Крім того, справа судом розглядається лише стосовно ОСОБА_1 в межах зазначеного у протоколі адміністративного правопорушення, а тому давати оцінку діям інших осіб в межах даного провадження суд не вправі. Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги про оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 181514 від 25 травня 2021 року з порушеннями вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Наведеним вимогам закону протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 181514 відповідає. Сама по собі відсутність відеозапису, свідків події та інших доказів, які б відображали фактичний хід розвитку подій перед зіткненням, не дає підстав вважати протокол недопустимим доказом. Апеляційний суд враховує, що відповідно до вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, протокол про адміністративне правопорушення може бути підписаний свідками лише у разі їх наявності (п. 12 Інструкції), тобто обов`язкової наявності свідків чи відеозапису для фіксації події дорожньо-транспортної пригоди ані Інструкцією, ані КУпАП не вимагається, а доказом, який відображає фактичний хід розвитку подій перед зіткненням, в даному випадку є схема дорожньо-транспортної пригоди, підписана обома водіями без зауважень та заперечень. Наведене вказує на безпідставність апеляційної скарги, доводи якої направлені на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають. Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Апеляційним судом враховується рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційним судом враховується, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення. Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 27, 33 КУпАП при накладенні стягнення врахував характер вчиненого правопорушення, а тому обґрунтовано призначив йому стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети: виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Підстави для задоволення клопотання про закриття провадження в справі відсутні. Постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 13.3 ПДР і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кашперська Т.Ц.