Постанова 4857 № 140/22116/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/22116/23 пров. № А/857/19818/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Матковської З.М. суддів- Кузьмича С.М., Улицького В.З. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі №140/22116/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу (головуючий суддя першої інстанції Мачульський В.В.., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення 26.09.2023),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області ( далі - ГУНП) в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Волинській області від 23.06.2023 №1483/В про застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 №1619/В про застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Волинській області від 27.07.2021 №304 о/с, про звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 (0144612), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновити сержанта поліції ОСОБА_1 (0144612) на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП з 27.07.2023; стягнути з ГУНП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач з 21.05.2022 по 27.07.2023 проходив службу в ГУНП у Волинській області та обіймав посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області. З вищевказаними наказами ГУНП ознайомився 29.07.2023, вважає оскаржувані накази ГУНП протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки службове розслідування проведене упереджено, без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин. Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, всупереч засадам та приписам Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та протиправно застосував відносно позивача дисциплінарні стягнення, а отже накази є незаконними та підлягають скасуванню. Позивач вважає, що ніяких порушень службової дисципліни він не вчиняв. З бронежилета пластин не виймав. Службове розслідування тривало один день, проведено поверхнево без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, адже не опитано усіх осіб, які могли б повідомити про наявність чи відсутність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку. Комісія бронежилет не оглядала. Подання працівників Волинського управління ДВБ НП про факт виявлення відсутності у його бронежилеті пластин захисту не може бути підставою для призначення службового розслідування, оскільки бронежилет є засобом індивідуального захисту, а не спецзасобом. Отже, відсутні правові підстави для проведення службового розслідування, а усі результати такого службового розслідування не можуть мати правових наслідків, а тому наказ ГУНП № 1483/В від 23.06.2023 підлягає скасуванню. Крім того, працівник Волинського управління ДВБ НП України Юрій Власюк не міг бути членом дисциплінарної комісії, яка проводила службове розслідування щодо позивача, оскільки він є виконавцем Подання про вжиття заходів реагування, на підставі якого розпочато службове розслідування, тобто є зацікавленою особою. В ході службових розслідувань порушено його права висловити свою правову позицію та надати пояснення та докази, які спростовують наявність в діях позивача ознак та складу дисциплінарних проступків, а додані до матеріалів справи скриншоти з телефону не можуть свідчити про належне його повідомлення відповідачем про проведення службового розслідування, оскільки на них відсутній номер абонента. Також позивач зазначає, що 21.06.2023 не покидав межі тимчасового блокпосту № В1/3/03 у с. Полонка Луцького району. З 21:00 год. 21.06.2023 він мав право відпочивати, спати, перебувати без однострою, зняти однострій для прання, сушіння, тому для підготовки до наступної зміни зняв свій однострій, який у денну жарку пору доби літньої пори року був мокрий та потребував сушіння. Оскільки, кімната для відпочинку на ПРР №В1/3/03 не була обладнана сейфами для тимчасового зберігання зброї, тому зброя поліцейських, які перебували у зміні відпочинку зберігалася при них, у кімнаті для відпочинку. Ним не допущено порушень заходів безпеки при поводженні зі зброєю, передбачених Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою Наказом МВС України № 70 від 01.02.2016. У матеріалах службового розслідування відсутні фото чи відео-матеріали, які б свідчили про залишення ним на блок посту зброї без нагляду. Не підтверджений також факт порушення позивачем несення служби на ПРР №В1/3/03 о 03:50 год. 22.06.2023, пов`язаного із тим, що ОСОБА_1 спав на службі, оскільки рапорт ОСОБА_2 не може бути єдиним та беззаперечним доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку. У матеріалах службового розслідування відсутні фото чи відео-матеріали, які б свідчили про факт сну. Факт відсутності відеозаписів на портативних відео реєстраторах щодо несення служби поліцейськими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період з 01.00 22.06.2023 по 05.00 22.06.2023, теж не може свідчити про порушення позивачем службової дисципліни, оскільки в ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія не досліджувала справності таких технічних засобів. Апелянт вважає, що відповідач безпідставно, не дотримуючись порядку зростання від менш суворого дисциплінарного стягнення до більше суворого, застосував до позивача, в умовах воєнного стану, найсуворіше дисциплінарне стягнення у виді звільнення з поліції. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено не відповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи а також рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що позивач за час несення служби в Національній поліції не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, службові розслідування, на підставі яких видано накази ГУНП № 1483/В від 23.06.2023 та № 1619/в від 11.07.2023, проведені з порушенням порядку проведення службових розслідувань у НПУ, упереджено, без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, з очевидним порушенням права на захист, тому ГУНП при виданні оскаржуваних наказів діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, всупереч засадам та приписам Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та протиправно застосувало відносно ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення у виді суворої догани та звільнення зі служби в поліції, а тому Накази ГУНП № 1483/В від 23.06.2023, № 1619/в від 11.07.2023 в частині застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень та Наказ ГУНП № 304 о/с від 27.07.2023 про звільнення поліцейського ОСОБА_1 зі служби в поліції, є незаконними та підлягають скасуванню. 19.06.2023 на адресу ГУНП з Волинського управління ДВБ НП України надійшло подання про вжиття заходів реагування. У поданні зазначено, що 05.06.2023 працівниками Волинського управління ДВБ здійснювалась перевірка несення служби працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області на блокпості Бар`єр 2/1/3/01 с. Підгайці Луцького району, в ході якої виявлено наступні порушення: поліцейський ОСОБА_1 під час несення служби був одягнутий в бронежилет, в якому були відсутні пластини захисту, на однострої був відсутній спеціальний жетон поліцейського. Фото світлин, які б стосувалися порушень несення служби поліцейським ОСОБА_1 до подання працівників Волинського управління ДВБ та до матеріалів службового розслідування не долучалися. Бронежилет ОСОБА_1 ні працівниками Волинського управління ДВБ, ні членами дисциплінарної комісії не оглядався. Службове розслідування по даному факту тривало з 22.06.2023 по 23.06.2023, тобто один день. Дане службове розслідування проведено без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, адже не опитано усіх осіб, які могли б повідомити про наявність чи відсутність в діях поліцейського ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Лише за умов дійсного вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за наявності його вини та після належного доведення таких обставини у ході відповідного службового розслідування, на таку особу, в порядку й у строки, що визначені чинним законодавством України, може бути накладено дисциплінарне стягнення, вид якого залежить від тяжкості проступку та інших істотних обставин справи. Подання працівників Волинського управління ДВБ НП про факт виявлення відсутності у бронежилеті поліцейського ОСОБА_1 пластин захисту не може бути підставою для призначення службового розслідування щодо ОСОБА_1 , адже бронежилет це засіб індивідуального захисту, а не спецзасіб. Перелік підстав для призначення службового розслідування є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. У разі відсутності правових підстав для проведення службового розслідування, усі результати такого службового розслідування не можуть мати правових наслідків, а тому наказ ГУНП № 1483/В від 23.06.2023 підлягає скасуванню. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов до висновків, які не відповідають матеріалам справи, зокрема те, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) поліцейським своїх службових обов`язків, однак у журналі несення служби на пості регулювання руху № В1/3/02 с. Підгайці Луцького району відсутні будь - які відмітки щодо зауважень з боку працівників Волинського управління ДВБ несення служби 05.06.2023-06.06.2023 працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області на пості регулювання руху В1/3/02 с. Підгайці Луцького району. В письмових поясненнях ОСОБА_4 повідомив, що 21.06.2023 близько 22:30 год., будучи заступником відповідального по ГУНП, здійснював перевірку несення служби поліцейськими на тимчасовому блокпості АДРЕСА_1 , в ході чого останнім було виявлено, що інспектор секції ювенальної превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_1 , перебуваючи у зміні відпочинку, зберігали отриману ними вогнепальну зброю, а саме пістолет Макарова, набої до нього, автомат Калашникова, набої до нього та спецзасоби у приміщенні для відпочинку, в якому самі були відсутні. В цей момент ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в межах території блокпосту без однострою. До пояснення ОСОБА_4 було долучено фотознімок, на якому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у приміщенні для відпочинку на тимчасовому блокпості АДРЕСА_1 . В рапорті поліцейського ОСОБА_1 від 21.06.2023 зазначено, що останній 21.06.2023 о 22:30 год. перебував у зміні відпочинку на тимчасовому блокпості АДРЕСА_1 , однак табельну вогнепальну зброю зберігав при собі, територію блокпосту не покидав. Письмових пояснень у поліцейського ОСОБА_1 дисциплінарною комісією не відбиралися, оскільки останній з 22.06.2023 по 28.07.2023 перебував на лікарняному (підтверджуючі медичні документи надаються до позову). Письмовий виклик ОСОБА_1 від 29.06.2023 з вимогою прибути на 03.07.2023 та на 04.07.2023 в УПД ГУНП у Волинській області для дачі пояснень згідно трекінгу поштового відправлення № 4302453657630, надійшов на адресу проживання ОСОБА_1 12.07.2023, тобто із запізненням, після затвердження висновку службового розслідування. Скриншоти телефонної переписки, які містяться у матеріалах службового розслідування не можуть свідчити про належне повідомлення Відповідачем Позивача про факт здійснення ним службового розслідування, адже на вказаних скриншотах відсутній номер абонента. Згідно журналу несення служби на ПРР № В1/3/03 (інв. № 1595) поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_1 несли службу 21 та 22.06.2023 згідно наступного графіка: з 09.00 по 13.00, 17.00 по 21.00, 01.00 по 05.00 в зміні на лінії, з 13.00 по 17.00, 21.00 по 01.00, 05.00 по 09.00 в зміні на відпочинку. Помилкове посилання дисциплінарної комісії у висновку службового розслідування на те, що 21.06.2023 поліцейським ОСОБА_1 було допущено порушення заходів безпеки при поводженні зі зброєю, передбачених Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою Наказом МВС України № 70 від 01.02.2016, а саме залишення зброї без нагляду не знайшло свого підтвердження, адже поліцейський ОСОБА_1 21.06.2023 не покидав межі тимчасового блокпосту № В1/3/03 у с. Полонка Луцького району. З 21:00 год. 21.06.2023 ОСОБА_1 мав право відпочивати, спати, перебувати без однострою, зняти однострій для прання, сушіння, тому для підготовки до наступної зміни останній міг зняти свій однострій, який у денну жарку пору доби літньої пори року був мокрий та потребував сушіння. Також апелянт звертає увагу суду, що кімната для відпочинку на ПРР № В1/3/03 не була обладнана сейфами для тимчасового зберігання зброї, тому зброя поліцейських, які перебували у зміні відпочинку зберігалася при них, у кімнаті для відпочинку. Жодного факту заволодіння сторонніми особами вогнепальною зброєю поліцейського ОСОБА_1 не зафіксовано, як і відсутні факти залишення поліцейським ОСОБА_1 меж тимчасового блокпосту № В1/3/03 у с.Полонка Луцького району, без табельної вогнепальної зброї, відтак поліцейський ОСОБА_1 не допускав порушень заходів безпеки при поводженні зі зброєю, передбачених Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою Наказом МВС України № 70 від 01.02.2016. У матеріалах службового розслідування відсутні фото чи відео- матеріали, які б свідчили про факт сну 22.06.2023 о 03:50 год. поліцейського ОСОБА_1 під час несення служби на ПРР № В1/3/03. Окрім рапорту ОСОБА_2 від 22.06.2023, щодо можливих протиправних дій поліцейського ОСОБА_1 , та пояснення ОСОБА_2 від 27.06.2023, яке за змістом дублює рапорт, факт сну поліцейського ОСОБА_1 більше нічим не підтверджений. До позивача було застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, без співставлення тяжкості допущених саме позивачем порушень службової дисципліни, без врахування відсутності наслідків імовірних протиправних дій Позивача, без врахування особи останнього, даних, що його характеризують, тому такий вид стягнення не є співмірним. Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач з 01.09.2020 по 27.07.2023 проходив службу у Національній поліції України. В період із 21.05.2022 по 27.07.2023 ОСОБА_1 перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області. Наказом ГУНП у Волинській області від 23.06.2023 №1483/В до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0144612) застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Наказом ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 №1619/В до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0144612) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП у Волинській області від 27.07.2021 №304 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 (0144612), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років становить 2 роки 10 місяців 27 днів. Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) поліцейським своїх службових обов`язків. Оскільки Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку. Отже, враховуючи, що дисципліна ґрунтується, зокрема, на усвідомленні поліцейським свого обов`язку, бездоганного і неухильного додержання всіма поліцейськими порядку і правил, встановлених дисциплінарним статутом та іншим законодавством України, суд дійшов висновку про те, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку є обґрунтованими, оскільки в діях позивача наявний склад дисциплінарного правопорушення. Проте, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначені Законом №580. За змістом Закону №580, у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Пунктами 1, 2 статті 18 Закону №580 передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут). Згідно дефініції, наведеної у ч.1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом. Згідно ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За змістом ч.1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до ч. 4 ст.14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною шостою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування (ч.7 ст.14 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч.8, 9, 10 ст.14 Дисциплінарного статуту, у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відтак, поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807) було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно п.2 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції; ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом; порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів; перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку; здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань. Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань). Відповідно до п.4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Пунктом 5 розділу VI Порядку №893 передбачено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. Пунктом 10 розділу VI Порядку №893 передбачено, що у разі надходження до керівника органу поліції вищого рівня скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо якого є висновок службового розслідування, якщо в ній містяться відомості, які не були досліджені під час проведення службового розслідування, чи безпосереднього виявлення таких відомостей уповноважений керівник органу поліції вищого рівня призначає нове службове розслідування за такими відомостями, проведення якого доручається дисциплінарній комісії органу поліції вищого рівня. Щодо протиправності наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області № 1483/В від 23.06.2023 апеляційний суд зазначає наступне. Судом встановлено, що 19.06.2023 до ГУНП у Волинській області з Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшло подання про вжиття заходів реагування до працівників Луцького РУП ГУНП в області під час несення служби на посту регулювання руху (далі - ПРР) В-В1/3/02. Наказом ГУНП у Волинській області «Про призначення службового розслідування» від 22.06.2023 №695 створено дисциплінарну комісію з числа працівників ГУНП та Волинського управління ДВБ НПУ та наказано провести службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими. З висновку службового розслідування від 23.06.2023 слідує, що 05.06.2023 працівниками ВУ ДВБ НПУ здійснено перевірку несення служби працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області на ПРР-В1/3/02 (Луцький р-н, с. Підгайці), в ході якої виявлено ряд недоліків. Зокрема, під час несення служби на ПРР поліцейський сектору реагування патрульної поліції Луцького РУП ГУ НІ у Волинській області ОСОБА_1 був одягнений у бронежилет, в якому були відсутні пластини захисту. Вказане стало можливим у зв`язку із безвідповідальним ставленням до виконання своїх посадових обов`язків позивачем. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за недотримання службової дисципліни, що призвело до порушення Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, що виразилось у перебуванні в добовому наряді на блокпосту без засобів індивідуального захисту (бронежилету), керуючись частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 23.06.2023 №1483/В «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вжиття заходів впливу до окремих працівників Луцького РУП ГУНП у Волинській області», за недотримання службової дисципліни, що призвело до порушення Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, що виразилось у перебуванні в добовому наряді на блокпосту без засобів індивідуального захисту (бронежилету), керуючись ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейському сектору реагування патрульної поліції Луцького РУП ГУНІ у Волинській області сержанту поліції ОСОБА_1 (0144612) оголошено сувору догану. У ході проведення службового розслідування, 22.06.2023 у ОСОБА_1 було відібрано пояснення з приводу обставин вищевказаної події у якому позивач зазначив, що не допускав порушення службової дисципліни, не виймав пластин з бронежилету. Суд першої інстанції критично поставився до тверджень представника позивача, що фотосвітлин, як доказів відсутності у плитоносці пластин, не має, комісією бронежилет також не оглядався, що ставить під сумнів виявленні порушення під час несення служби позивачем, оскільки позивач не відсторонявся від несення служби, а бронежилет у нього не вилучався, тому у дисциплінарної комісії не було необхідності оглядати бронежилет який після зміни з наряду на наступний день був зданий в чергову частину з пластинами. Суд першої інстанції вважав, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) поліцейським своїх службових обов`язків. Проте, апеляційний суд зазначає, що лише відповідно до пояснень працівника Волинського управління ДВБ Білоуса В.П. від 22.06.2023, який проводив перевірку несення служби добовим нарядом вбачається, що поліцейський ОСОБА_1 05.06.2023 під час несення служби на ПРР № В1/3/02 с. Підгайці Луцького району перебував у бронежилеті без пластин захисту. Водночас з пояснення ОСОБА_5 , який виконував функції начальника ПРР-В 1/3/02 у с. Підгайці Луцького району, вбачається, що ним особисто перед заступанням на службу щоденно проводиться інструктаж, на якому наголошується на неухильному дотриманні мір особистої безпеки, законності та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів Національної поліції України. 22.06.2023 поліцейський ОСОБА_3 , будучи опитаний в рамках службового розслідування, вказав, що 05.06.2023 близько 10:30 год. працівниками Волинського управління ДВБ здійснювалась перевірка несення служби працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області на ПРР/В1/3/02 с. Підгайці Луцького району, однак ОСОБА_3 не підтвердив факту несення служби 05.06.2023 поліцейським ОСОБА_1 на ПРР №В1/3/02 с. Підгайці Луцького району Волинської області у бронежилеті без пластин захисту. 22.06.2023 поліцейський ОСОБА_6 , будучи опитаний в рамках службового розслідування, вказав, що 05.06.2023 останній ніс службу з поліцейським ОСОБА_1 на ПРР № В1/3/02 с. Підгайці Луцького району, ОСОБА_1 ніс службу у бронежилеті, на якому був закріплений спеціальний жетон, ОСОБА_1 не виймав пластин захисту з бронежилету та його бронежилет видавався важким. Отже, як зазначалось вище, лише працівник Волинського управління ДВБ ОСОБА_7 зазначив, що поліцейський ОСОБА_1 05.06.2023 під час несення служби на ПРР №В1/3/02 с. Підгайці Луцького району перебував у бронежилеті без пластин захисту. Згідно посадової інструкції позивача від 18.05.2023 №9456/50/04-23, останній перед заступання на чергування отримує вогнепальну зброю (за необхідності - автоматичну), спеціальні засоби та екіпірування, засоби зв`язку та індивідуального захисту, особисто відповідає за їх збереження. Повинен знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку органу (підрозділу) поліції, де поліцейський проходить службу або до якого відряджений. Дотримуватись правил носіння однострою та знаків розрізнення. Із вказаною посадовою інструкцією позивач ознайомився 18.05.2023 про що поставив власний підпис. Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що вище вказаним працівником Волинського управління ДВБ не зазначено, чи виявлено 05.06.2023 на ПРР №В1/3/02 с. Підгайці Луцького району пластини захисту від бронежилету ОСОБА_1 , яким чином зафіксовано вказане ймовірне правопорушення, чи усунуто поліцейського ОСОБА_1 від несення служби на блокпості у зв`язку із виявленими порушеннями, а також які заходи було вжито працівниками Волинського управління ДВБ для усунення імовірних правопорушень поліцейським ОСОБА_1 . Вищезазначені обставини також не з`ясовувались і в ході проведення службового розслідування. Бронежилет ОСОБА_1 ні працівниками Волинського управління ДВБ, ні членами дисциплінарної комісії не оглядався. Більше того, у матеріалах службового розслідування наявні копії журналу несення служби на пості регулювання руху В1/3/02 с. Підгайці Луцького району, з яких вбачається, що у складі зміни 05.06.23-06.06.2023 на вказаному пості несли службу інші працівники, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ( а.с. 33), які не опитувались в ході службового розслідування, що свідчить про неповноту службового розслідування. Також, у вище згадуваному журналі містяться дві відмітки про результати перевірки несення служби поліцейськими на пості регулювання руху В1/3/02, одна з яких 05.06.2023 о 10:00 год., інша 06.06.2023, згідно яких вбачається, що зауваження щодо несення служби поліцейськими - відсутні. Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією враховано також службову характеристику на позивача від 22.06.2023, згідно якої ОСОБА_1 за період проходження служби в Луцькому РУП зарекомендував себе з посередньої сторони. До виконання службових обов`язків ставився не завжди сумлінно. Мав спеціальну підготовку, аналітичні здібності, але не завжди використовує їх у роботі. У вирішенні службових питань, вміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатний працювати над усуненням особистих недоліків після втручання з боку керівництва. Також не завжди здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі служби. Апеляційний суд висновує, що лише за умов дійсного вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за наявності його вини та після належного доведення таких обставини у ході відповідного службового розслідування, на таку особу, в порядку й у строки, що визначені чинним законодавством України, може бути накладено дисциплінарне стягнення, вид якого залежить від тяжкості проступку та інших істотних обставин справи. В ході вирішення питання щодо притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності обов`язковому встановленню, підлягає у першу чергу факт вчинення конкретного проступку певною особою. Окрім того, має бути встановлено не лише факт певного порушення, а й вчинення його відповідною особою саме всупереч своїм службовим обов`язкам. З матеріалів службового розслідування від 23.06.2023 проведеного щодо поліцейського ОСОБА_1 , з урахуванням отриманих пояснень інших працівників, вбачаються сумніви щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Фактичною підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Під час перевірки членами Комісії має бути встановлений склад дисциплінарного проступку. У пункті 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 р. у справі Гриненка проти України зазначається, що «при оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза розумним сумнівом» (див. Ireland v. The United Kingdom, 18 January 1978, Series A, № 25, pp. 64-65, §161). Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів». З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що п. 2 наказу ГУНП у Волинській області від 23.06.2023 №1483/В про застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани підлягає скасуванню. Щодо наказу ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 №1619/В про застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, колегія суддів зазначає наступне. Наказом ГУНП у Волинській області «Про призначення службового розслідування» № 712 від 27.06.2023 на підставі рапорту командира РПОП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_4 призначено службове розслідування щодо можливих порушень службової дисципліни працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області під час несення служби на тимчасовому блокпості АДРЕСА_1 . Згідно рапорту майора поліції Войчака С.Я від 21.06.2023 вбачається, що під час несення служби, в якості заступника відповідального по ГУНП у Волинській області, під час перевірки несення служби поліцейськими на тимчасовому блокпості АДРЕСА_1 , було виявлено, що у приміщенні для відпочинку знаходиться табельна вогнепальна зброя працівників Луцького РУП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без нагляду, працівники у приміщенні відсутні. Службовим розслідуванням встановлено, що інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в НПУ, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2018 № 828 (далі - Інструкція №828), Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 (далі - Інструкція №70), перебуваючи у добовому наряді, у зміні, що відпочивала, зберігали отриману ними вогнепальну зброю, а саме пістолети Макарова, автомати Калашникова (АК-74), набої до них та спецзасоби у приміщенні для відпочинку, в якому вони були відсутні. Крім того, вищевказані поліцейські в порушення вимог Інструкції з організації та несення служби на блокпостах під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.12.2022 №334/ДСК (далі - Інструкція №334/ДСК), Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357 та Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 №718, будучи у добовому наряді (у зміні на відпочинку), перебували в межах території ПРР не в однострої. Також, під час проведення службового розслідування до управління превентивної діяльності 27.06.2023 за №2413 надійшла доповідна записка т.в.о. начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області підполковника поліції Костанюка В.В. про те, що 22.06.2023 близько 03:50 заступником начальника управління поліції з превентивної діяльності Луцького РУП ГУНП у Волинській області підполковником поліції ОСОБА_12 виявлено, що вищевказані поліцейські, порушуючи вимоги Інструкції №334/ДСК, спали па вищевказаному ПРР під час чергування. Зокрема, ОСОБА_1 спав сидячи біля приміщення для відпочинку, а ОСОБА_3 спав лежачи в приміщенні для відпочинку. Під час службового розслідування дисциплінарною комісією проведено огляд фотознімку (акт від 29.06.2023 №1858/20-5/01-2023), наданого командиром роти поліції особливого призначення ГУНП у Волинській області майором поліції ОСОБА_4 , в ході якого встановлено, що 21.06.2023 поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували на ПРР у зміні на відпочинку без однострою та зберігали видану їм зброю, боєприпаси та спецзасоби не при собі. Опитаний в ході службового розслідування інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 підтвердив виявлені в ході перевірок несення служби порушення. Згідно журналу інструктажів про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю Луцького РУП, з вказаними поліцейськими проведено інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, що підтверджується відповідними записами. В подальшому, в черговій частині Луцького РУП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 отримали вогнепальну зброю (пістолети Макарова з 16 набоями, автомати АК-74 з 120 набоями - кожен), засоби індивідуального захисту: бронежилети 4-го класу «Уе1теЬ> (відомість від 21.06.2023 №113/50/01-2023дск). Згідно журналу обліку видачі, повернення портативних відеореєстраторів, планшетних пристроїв, цифрових радіостанцій та іншого майна, яке знаходиться на ПРР і ПРРВ1 /3/03, що в с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області від 08.06.2023, планшетний пристрій, радіостанцію та дві бодікамери отримав старший зміни ПРР лейтенант поліції ОСОБА_13 .. Крім того, згідно журналу несення служби на ПРР №В 1/3/03 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 несли службу 21 та 22.06.2023 згідно наступного графіка: з 09:00 по 13:00, 17:00 по 21:00, 01:00 по 05:00 в зміні на лінії, з 13:00 по 17:00, 21:00 по 01:00, 05:00 по 09:00 в зміні на відпочинку. Також, відеозаписи на портативні відеореєстратори щодо несення ними служби за період з 01:00 21.06.2023 по 05:00 22.06.2023 не робилися та відповідно відсутні. Вищенаведене свідчить про те, що вказані поліцейські безвідповідально ставилися до виконання покладених на них службових обов`язків. Крім цього, вищевказані обставини підтверджуються поясненнями працівників поліції, зокрема, в ході проведення службового розслідування 28.06.2023 опитано ОСОБА_14 , який був призначений начальником тимчасового блокпосту АДРЕСА_1 , він пояснив, що ним щоденно, перед заступанням на службу, проводиться інструктаж з особовим складом, що залучається до несення служби на даний блокпост. Так, 21.06.2023 ним було проведено відповідний інструктаж, у тому числі позивачу. В ході службового розслідування опитано також заступника начальника управління поліція з превентивної діяльності Луцького РУП Свинарчука С.М. та заступника відповідального від керівництва ГУНП ОСОБА_4 , які виявили вищевказані правопорушення службової дисципліни та підтвердили допущенні позивачем виявленні порушення. Також відібрано пояснення у начальника відділу кримінальної поліції Луцького РУП Демидюка В.І., підлеглим якого є ОСОБА_1 , натомість ОСОБА_15 повідомив, що позивач з 01.04.2023, терміном на 4 місяці, був направлений до відділу кримінальної поліції Луцького РУП для надання практичної допомоги в організації роботи, однак у вказаний період забезпечував несення служби на тимчасовому блокпосту АДРЕСА_1 , тобто фактично обов`язки передбачені посадою не виконував. Згідно посадової інструкції ОСОБА_1 від 18.05.2023 №9456/50/04-23, останній перед заступання на чергування отримує вогнепальну зброю (за необхідності - автоматичну), спеціальні засоби та екіпірування, засоби зв`язку та індивідуального захисту, особисто відповідає за їх збереження. Повинен знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку органу (підрозділу) поліції, де поліцейський проходить службу або до якого відряджений. Дотримуватись правил носіння однострою та знаків розрізнення. Під час несення служби виконує покладені на нього завдання та функції, усні та письмові доручення. Також несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків (завдань та обов`язків). Із вказаною посадовою інструкцією позивач ознайомився 18.05.2023 про що поставив власний підпис. Однак, вказані посадові обов`язки ОСОБА_1 не виконувалися. З матеріалів справи вбачається, що позивач склав Присягу працівника поліції на вірність Українському народові, згідно якої усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Згідно наказу НПУ від 23.02.2022 №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад ГУНП у Волинській області на час дії правового режиму надзвичайного стану переведений на посилений варіант службової діяльності згідно з наказом МВС України від 10.12.2015 №1560 «Про затвердження Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.01.2016 №12/28142. Відповідно до Указу Президента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на всій території України. Суд першої інстанції висновував, що позивачем допущено порушення службової дисципліни під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022, тобто у час коли дії поліцейських повинні бути спрямовані для захисту громадян, територіальної цілісності України та повинні відповідати професійно-етичним нормам поведінки поліцейських. Водночас, колегія суддів апеляційного зазначає наступне. Відповідно до ст. 18 Закону № 2337, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях ( ч. 3 ст. 26 Закону № 2337). Згідно із ст. 27 цього ж Закону, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою. Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт. Письмових пояснень в ході службового розслідування, у поліцейського ОСОБА_1 дисциплінарною комісією не відбиралися, оскільки останній з 22.06.2023 по 28.07.2023 перебував на лікарняному. Отже, відповідач, міг при потребі продовжити строк проведення службового розслідування, дочекатися та опитати позивача та скласти об`єктивний та повний висновок за результатами проведення службового розслідування. Письмовий виклик ОСОБА_1 від 29.07.2023 з вимогою прибути на 03.07.2023 та на 04.07.2023 в УПД ГУНП у Волинській області для дачі пояснень згідно трекінгу поштового відправлення № 4302453657630, надійшов на адресу проживання ОСОБА_1 12.07.2023, тобто із запізненням, після затвердження висновку службового розслідування. Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що Акт про відмову надати пояснення від 10.07.2023 не може свідчити про відмову позивача надавати пояснення, оскільки відповідач, будучи проінформованим про те, що позивач з 22.06.2023 офіційно перебуває на лікарняному, не повідомив у визначений ст. 27 Закону № 2337 спосіб про необхідність прибуття для дачі пояснень в рамках службового розслідування. Відтак, службове розслідування щодо ОСОБА_1 проведено без повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, з порушенням права на захист Позивача. Крім цього, апеляційний суд зазначає. що у матеріалах службового розслідування відсутні фото чи відео- матеріали, які б свідчили про залишення на ПРР № В1/3/03 поліцейським ОСОБА_1 зброї без нагляду. Не підтверджений також факт порушення поліцейським ОСОБА_1 несення служби на ПРР № В1/3/03 о 03:50 год. 22.06.2023, пов`язаного із тим, що ОСОБА_1 спав на службі. Рапорт та пояснення заступника начальника Луцького РУП з превентивної діяльності ГУНП у Волинській області підполковника поліції С.Свинарчука, який був одним із ініціаторів проведення службового розслідування щодо поліцейського ОСОБА_1 не можуть бути єдиними та беззаперечними доказами вчинення останнім дисциплінарного проступку. У матеріалах службового розслідування відсутні фото чи відео- матеріали, які б свідчили про факт сну 22.06.2023 о 03:50 год. поліцейського ОСОБА_1 під час несення служби на ПРР № В1/3/03. За результатами проведеного службового розслідування відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку до позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 по справі №360/4790/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням. Згідно висновків Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 по справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Водночас Дисциплінарний статут було доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», відповідно до Закону №2123-IX від 15.03.2022. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст. ст. 29, 30 Дисциплінарного статуту, якими передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні було введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні. Статтею 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення. В межах спірних правовідносин, враховуючи встановлені в ході службового розслідування обставини, а також під час розгляду справи судом обставини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності під час дії воєнного стану, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність наказу від 11.07.2023 №1619/В про застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Судом встановлено, що на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень і у відповідності до ст.29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Проте, в порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу як звільнення зі служби в поліції. Водночас, навіть з урахуванням попереднього дисциплінарного стягнення від 23.06.2023 №1483/В у виді суворої догани (протиправність якого встановлено судом у цій справі), наступним видом дисциплінарного стягнення, з урахуванням положень ст. 29 Дисциплінарного статуту, повинного було б бути попередження про неповну службову відповідність, але ж аніяк не звільнення зі служби в поліції. Отже п. 2 наказу ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 №1619/В про застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції також є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки наказ ГУНП у Волинській області № 304 о/с від 27.07.2023 є похідним від наказу ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 №1619/в, і колегія суддів, дійшла висновку про те, що п. 2 наказу ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 № 1619/в підлягає скасуванню, то відповідно наказ ГУНП у Волинській області від 27.07.2021 №304 о/с, про звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 (0144612), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) також підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що оскаржені наказу ГУ НП у Волинській області вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено. За наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП з 27.07.2023, тобто з першого дня вимушеного прогулу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно. На виконання зазначеного припису рішення суду в частині поновлення позивача на посаді слід допустити до негайного виконання. Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, слід зазначити таке. Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з наступними змінами та доповненнями. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів. Аналогічний висновок сформовано викладено в постанові Верховного Суду від 19.07.2018, справа № 805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях. Згідно з довідкою ГУНП в Волинській області від 10.08.2023 №132 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , його середньоденне грошове забезпечення, обраховане у відповідності до вищевказаного Порядку, становить 642,43 грн. Слід зазначити, що періодом вимушеного прогулу позивача є період з 28.07.2023 по дату постановлення рішення у справі 22.12.2023, який налічує 148 календарних дні. Отже на користь позивача суд присуджує середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2023 по 22.12.2023 в сумі 95079,64 грн (642,43 грн. х 148) і така сума зазначена без вирахування податків та зборів, обов`язкових платежів, які підлягають утриманню під час виплати доходу відповідно до положень податкового законодавства. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць. З огляду на вказане, рішення суду в частині стягнення на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в сумі 19272,90 грн необхідно допустити до негайного виконання. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд першої інстанції, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовної заяви. Відповідно до ст.139 КАС України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви (1073,60) та подання апеляційної скарги (1610,40). Керуючись статтями 243, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі №140/22116/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити. Визнати протиправним та скасувати п.2 наказу ГУНП у Волинській області від 23.06.2023 №1483/В про застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани. Визнати протиправним та скасувати п.2 наказу ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 №1619/В про застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Визнати протиправним та скасувати наказу ГУНП у Волинській області від 27.07.2021 №304 о/с, про звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 (0144612), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП з 27 липня 2023 року. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а саме за період з 28.07.2023 по 22.12.2023 у сумі 95079,64 грн ( дев`яносто п`ять тисяч сімдесят дев`ять ) грн. 64 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2684 грн. Рішення суду частині поновлення на посаді та стягнення грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць 19272,90 ( дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят дві ) грн. 90 коп. допустити до негайного виконання. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький