Постанова 4857 № 380/13987/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13987/23 пров. № А/857/16546/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Матковської З.М. суддів- Кузьмича С.М., Улицького В.З. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року у справі №380/13987/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції Чаплик І.Д., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 11.08.2023),- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» ( далі - ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУДПС) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУДПС №12733/6/13-01-04-12-13/33525073 про виключення з реєстру платників єдиного податку. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом вказано наявність у позивача податкового боргу станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджено інтегрованими картками платника податків. Позивач зазначає, що тимчасово, з 01.04.2022 до скасування воєнного стану, розділ XIV ПК України застосовують з урахуванням особливостей, що визначає пункт 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України, а тому юридична особа, яка має податковий борг, може перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2%, що й було зроблено позивачем з 22 квітня 2022 року. Вказує, що обмеження, які визначає підпункт 291.5.8 ПК України щодо наявності податкового боргу, не враховують під час переходу на третю групу платника єдиного податку, які використовують особливості оподаткування. Відтак вважає, що наявність податкового боргу на період воєнного стану не являється ні підставою для відмови в переході на спрощену систему оподаткування (2%), ні підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку. а тому підстави для виключення позивача з реєстру платника єдиного податку відсутні. Просить позовні вимоги задовольнити. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУДПС №12733/6/13-01-04-12-13/33525073 про виключення з реєстру платника єдиного податку ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ». Стягнуто з ГУДПС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» 2684 грн судових витрат у вигляді судового збору. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що у ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджується інтегрованими картками платника. Розмір сумарної податкової заборгованості ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» становив станом на: 01.10.2022 - 1853290,04 грн; 01.11.2022 - 1635365,18 грн; 01.12.2022 - 1821232,81 грн; 01.01.2023 - 1785246,40грн; 01.02.2023 - 1879103,81 грн; 01.03.2023 - 2012803,46 грн. На підставі інтегрованих карток платника податку складено акт перевірки платника єдиного податку від 31.03.2023. Із урахуванням вимог норми п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України ( далі ПК України), ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» анульовано реєстрацію платника єдиного податку 3 група 2 відсотки з 31.03.2023 згідно рішення ГУДПС № 12733/6/13-01-04-122-13/3352473 у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України. Апелянт вважає, що рішення ГУДПС №12733/6/13-01-04-122-13/3352473 про анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача, прийняте з урахуванням вимог порядку реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку, встановлених ст. 299 ПК України, є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Також апелянт зазначив, що як із змісту аку перевірки так і рішення про анулювання свідоцтва - встановлення факту наявності боргу у платника податку відбулось на основі аналізу облікових карток платника податку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач зареєстрований у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, за адресою: 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, буд.37 код ЄДРПОУ: 33525073, набув правового статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку у відповідача, з 1 квітня 2022 року ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» перейшло на спрощену систему оподаткування, третю групу зі сплатою 2% податку, що підтверджується витягом №411 з реєстру платників єдиного податку, дата формування витягу 17.06.2022. Видом діяльності згідно з КВЕД 36.00 Забір очищення та постачання води. Рішенням начальника Стрийського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУДПС № №12733/6/13-01-04-12-13/33525073 виключено ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» з реєстру платника єдиного податку з 01 квітня 2023 року. Вказане рішення отримано позивачем згідно відмітки на поштовому штемпелі конверта 02.05.2023. Підставою прийняття рішення № №12733/6/13-01-04-12-13/33525073 зазначено наявність у позивача податкового боргу станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджено інтегрованими картками платника з податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендної плати, рентних платежів, екологічного податку. Рішення прийнято керуючись п.299.10 ст.299 ПК України та на підставі п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України. Датою виключення з реєстру платника єдиного податку вказано 31.03.2023. Рішення № №12733/6/13-01-04-12-13/33525073 оскаржено позивачем в адміністративному порядку (скарга вх№12815/6 від 05.05.2023) до ДПС України, за результатами розгляду якої рішенням №14949/6/9900-06-01-03-06 від 12 червня 2023 року про результати розгляду скарги рішення №12733/6/13-01-04-12-13/33525073 про виключення з реєстру платників єдиного податку залишено без змін. Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, особливостей оподаткування для платників єдиного податку третьої групи без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 ПК України, згідно яких встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, і серед таких осіб відсутні юридичні особи, які мають податковий борг. Згідно матеріалів справи підставою прийняття рішення ГУДПС №12733/6/13-01-04-12-13/33525073 про виключення ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» з реєстру платників єдиного податку було встановлення наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Обмеження, які визначені підпунктом 291.5.8 ПК України щодо наявності податкового боргу, не враховуються під час переходу на третю групу платника єдиного податку, які використовують особливості оподаткування, відтак, не можуть бути і підставою для виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку. При цьому суд зазначає, що юридична особа, яка має податковий борг, може перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2%, що й було зроблено позивачем з 1 квітня 2022 року. Суд прийшов висновку про недоведеність відповідачем наявності підстав для позбавлення позивача статусу платника єдиного податку, а тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення ГУДПС про виключення з реєстру платника єдиного податку ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» за №12733/6/13-01-04-12-13/33525073 підлягають задоволенню. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 ПК України, пунктом 298.1 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті. Відповідно до п. 296.3, п.296.4 ст .296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси. Податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що у відповідності до п.п.49.18.2 п.49.2 ст.49 ПК України дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. За приписами підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України. Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Пунктом 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №820/5346/17, від 05 жовтня 2021 року у справі № 815/1764/16 Згідно долученого акту перевірки платника єдиного податку від 31.03.2023 відповідачем встановлено заборгованість у позивача станом на: 01.10.2022 - 1853290,04 грн; 01.11.2022 - 1635365,18 грн; 01.12.2022 - 1821232,81 грн; 01.01.2023 - 1785246,40грн; 01.02.2023 - 1879103,81 грн; 01.03.2023 - 2012803,46 грн. Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження того що даний акт надсилався позивачу і ним отриманий. Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Отже, несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів установлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника. Окрім того, відповідач при прийнятті спірного рішення не дотримався вимог п. 299.11. ст. 299 ПК України, яка встановлює, що анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта відповідної перевірки. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджували наявність у позивача несплаченого грошового зобов`язання в установлені строки відповідно до задекларованих даних податкової декларації та/або податкового повідомлення рішення або іншого рішення податкового органу. Як наслідок, відповідач не довів належними доказами факту наявності у позивача несплаченої позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів про наявність чого відображено в облікових даних відповідача, а зокрема ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника. Отож, контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено фактів неподання податкових декларацій та/або несплати позивачем єдиного внеску у встановлений строк. Факт не проведення відповідачем перевірки, як підставу анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача, сторонами у справі не заперечується. Крім того, судом ураховано, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції при ухвалення оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального та процесуального права, наведено мотиви протиправності прийняття оскаржуваних рішення та наказу, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року у справі №380/13987/23 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький