Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/6402/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2025 р. Справа № 520/6402/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 (суддя: Волошин Д.А., м. Харків) по справі № 520/6402/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач), треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України № 9/д від 17.01.2025, прийняте у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині непризначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як цивільній дружині ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 та повернення документів на доопрацювання; - зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, починаючи з 05.05.2018. Даний факт встановлений рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкові від 06.11.2023 у справі № 641/4205/23, яке набрало законної сили. ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, при виконанні бойового завдання в районі н.п. Варварівка Харківської області. Позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі ОСОБА_3 , вказавши, що вона є цивільною дружиною загиблого військовослужбовця. Заява позивача з пакетом документів була прийнята та направлена до ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшої подачі на розгляд комісії Міністерства оборони України. Заява позивача про призначення їй одноразової допомоги, як цивільній дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , була розглянута комісією Міністерства оборони України та матеріали заяви повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_4 з формулюванням для доопрацювання з метою надання документів, які підтверджують факт її перебування на утриманні загиблого (рішення Міністерства оборони України № 9/д від 17.01.2025, прийняте у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум). Тобто, фактично позивачу було відмовлено в призначенні спірної одноразової грошової допомоги. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_3, ЄДРПОУ НОМЕР_4), третіх осіб - ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 17.01.2025 № 9/д. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.02.2024 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме на застосуванні до правовідносин, що виникли у 2022 році, редакції закону, яка набрала чинності лише у 2024 році. На момент загибелі військовослужбовця позивач не належала до кола осіб, визначених законом для отримання ОГД, оскільки не перебувала у зареєстрованому шлюбі та не довела статус утриманця. Позивач скористалася своїм правом та надала до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 від поранень, несумісних із життям, отриманих поблизу населеного пункту Варварівка Чугуївського району Харківської області, внаслідок підриву на вибуховому пристрої, встановленому збройними силами Російської Федерації під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України через агресією Російської Федерації, що вбачається з лікарського свідоцтва про смерть від 16.12.2022, довідки про причину смерті № 10-12/3466-с/22 від 16.12.2022 та сповіщення сім`ї № 272. (а.с. 18-20) У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , виданого 20.12.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). (а.с. 17) З метою вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_3 , позивач 29.02.2024 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_7 з заявою про призначення одноразової грошової допомоги. До заяви позивачем було додано, зокрема, документи щодо підтвердження її проживання однією сім`єю із військовослужбовцем як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а саме рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 у справі № 641/4205/23, що набрало законної сили 07.12.2023. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 9/д від 17.01.2025, спірну виплату позивачу призначено не було, натомість документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що позивач перебувала на утриманні загиблого, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги. Також, у рішенні зазначено, що рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 у справі № 641/4205/23, що набрало законної сили 07.12.2023, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, в період з 05.05.2018 по 14.12.2022, не встановлює факт, що має юридичне значення, про перебування заявниці на утриманні ОСОБА_3 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (а.с. 16). Як свідчать відомості ЄДРСР, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 у справі № 641/4205/23 не оскаржувалося та набрало законної сили. Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом № 9/д від 17.01.2025, щодо відмови позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю ОСОБА_3 та необхідність його скасування. У зв`язку з чим, зобов`язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату належної їй частини одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-XII, в редакції, чинній станом на час виконання спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Статтею 41 Закону України № 2232-XII передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби. Статтею 16-1 Закону України № 2011-XII встановлено перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Відповідно до ст. 16-1 Закону України № 2011-XII (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця та на час виникнення спірних правовідносин), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Абзацами 1-4 п. 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000.00 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України № 2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. На виконання вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975). Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Відповідно до пункту 5 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста. Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пунктом 10 Порядку № 975 передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: - заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; - витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста зі списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); - витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: - документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; - свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; - свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); - свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); - документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); - свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; - документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); - рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); - постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання. У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду. Правовими положеннями частини 1 статті 1 СК України визначено, що даний Кодекс визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа (частини 1-3 статті 3 Сімейного кодексу України). Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Тобто, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Тобто, відповідно до норм чинного законодавства, сім`ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000,00 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника). Таким чином, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Судовим розглядом встановлено, що факт спільного проживання позивача з загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 однією сім`єю з 05.05.2018 по 14.12.2022 встановлений за правилами Цивільного процесуального кодексу України рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 у справі № 641/4205/23. У цьому рішенні судом загальної юрисдикції було встановлено проживання позивача ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 05.05.2018 по 14.12.2022 включно, тобто наявність усталених відносин, що притаманні подружжю, а також факт набуття за час спільного проживання майна. Таким чином, судовим рішенням від 06.11.2023 у справі № 641/4205/23 підтверджується факт того, що позивач ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 спільно проживали, були пов`язаний спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки з позивачкем, тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини 1 статті 16-1 Закону №2011-XII. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України). Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що у даному випадку: а) ОСОБА_1 та загиблий ОСОБА_3 проживали разом; б) ОСОБА_1 та загиблий ОСОБА_3 вели спільний побут та мали взаємні права та обов`язки. Обидва зазначені факти відповідачем під сумнів не ставляться та не спростовані належними доказами ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи службові обов`язки, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу у період з 05.05.2018 по день його смерті та вели спільний побут, а тому позивач відноситься до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №826/9171/16, від 06.07.2022 по справі №240/5809/18, від 18.05.2023 у справі №382/277/17, від 05.02.2025 у справі №120/17960/23. У постанові від 20.04.2020 у справі № 357/13948/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що факт проживання однією сім`єю був установлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому позивач є членом сім`ї особи, яка загинула, виконуючи бойове завдання, вірна військовій присязі і має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, виплату якої гарантовано Законом України №2011-XII. Правовими положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №9/д від 17.01.2025, є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку, під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Міністерством оборони України не надавалась оцінка всіх наданих позивачем документів, а лише зазначено про відсутність встановлення факту перебування позивача на утримані загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отже, належним способом захисту прав ОСОБА_1 у спірних правовідносинах є зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.02.2024 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення, з урахуванням правових висновків суду, що викладені в цьому рішенні. Таким чином, суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 по справі № 520/6402/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова