Ухвала КАС ВС № 552/880/21

УХВАЛА 22 грудня 2023 року м. Київ справа № 552/880/21 адміністративне провадження № К/990/41919/23 Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №552/880/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про стягнення коштів,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Полтави з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд: "за протиправне, рецидивне, тривале у часі невиконанням грошового зобов`язання (заборгованості по пенсії), що саме і виникли за остаточним рішенням національного суду від 21.01.2019 у справі за №440/828/19, стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за період із 01.10.2019 по 31.01. 2021, на його користь, як пенсіонера за вислугою років та учасника бойових дій, інфляційні збитки у розмірі 27493,01 грн, а також 3 проценти річних за період із 01.11.2019 по 28.02.2021 у розмірі 15669 грн та моральну шкоду у розмірі 33 000 грн, а всього 76162,01 грн". Рішенням Київського районного суду міста Полтава від 31.05.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки за період з 01.10.2019 по 31.01.2021 в розмірі 27 493, 00 грн 01 коп., три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.11.2019 по 28.02.2021 в розмірі 15 669,00 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволено частково, рішення Київського районного суду міста Полтава від 31.05.2021 скасовано та закрито провадження у справі №552/880/21. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.11.2021 заяву ОСОБА_1 про передачу справи за встановленою юрисдикцією задоволено та передано справу №552/880/21 до Полтавського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.04.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20.10.2021 залишено без змін. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 закрито провадження у справі за адміністративним ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача 33 000, 00 грн моральної шкоди. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023, відмовлено у задоволенні позовних вимог. 12.12.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №552/880/21. Одночасно з касаційною скаргою до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стрелець Т.Г. від участі у справі №552/880/21. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2023 заяву позивача визнано необґрунтованою та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стрелець Т.Г. від участі у розгляді справи №552/880/21. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, висновки Верховного Суду викладені у постановах за результатом розгляду справ правовідносини у яких не подібні зі справою №552/880/21, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанції судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, згідно із положеннями КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, навести аргументи в обґрунтування своєї позиції, а також навести обставини, за яких можуть бути переглянуті судові рішення у справах незначної складності. Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №552/880/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про стягнення коштів повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................ А.І. Рибачук, Суддя Верховного Суду