Постанова 4857 № 460/521/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/521/23 пров. № А/857/15851/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., розглянувши порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року (постановлену у м. Рівне суддею Дудар О.М.) про повернення позовної заяви у справі № 460/521/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В : 03 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» (далі ТзОВ «АВМ Груп Україна») звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2022 № UA204020/2022/00204/2. Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки шляхом подання суду копії митної декларації, якою товар було випущено у вільний обіг, та первинної митної декларації. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржило ТзОВ «АВМ Груп Україна», вважає, що судом при постановленні ухвали допущено порушення норм процесуального права, тому просить скасувати вказану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвали про залишення позовної заяви без руху не було отримано, тому позивач був позбавлений можливості виконати її вимоги. Зазначає, що жодних повідомлень з поштового відділення про надходження будь якої кореспонденції з суду не отримувало. Також звертає увагу, що даний спір для позивача є не першим і вся кореспонденція за вказаною ним адресою отримується юридичною особою вчасно. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Як передбачено ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно із частиною п`ятою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Судом встановлено, що суд першої інстанції перевіряючи подану позовну заяву, дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, оскільки позивач не додав документа про сплату судового збору та копії митної декларації, якою товар було випущено у вільний обіг, і первинної митної декларації. Для усунення недоліків позовної заяви позивачу встановлювався строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Копію ухвали від 11.01.2023 судом було направлено позивачу за адресою, яка зазначена в позовній заяві: вул. Дегтярівська, буд. 21-А, оф.107, м. Київ, 04119 (а. с. 15). Проте, поштове відправлення із зазначеною ухвалою з штриховим кодом-ідентифікатором № 3300106481703 повернуто до суду 03.03.2023 у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а. с. 16 - 17). Наведені обставини розцінені судом першої інстанції як належне повідомлення ТзОВ «АВМ Груп Україна» щодо постановлення ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що ним вжито всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо повідомлення ТзОВ «АВМ Груп Україна» про залишення його позовної заяви без руху та на час прийняття оскаржуваної ухвали недоліки апеляційної скарги не усунуто, тому наявні підстави для повернення позовної заяви заявнику, відповідно до положення статті 169 КАС України. При цьому, приймаючи таке рішення, суд застосував статтю 251 КАС України, пунктом 5 частини шостої якої встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно матеріалів справи судом першої інстанції на адресу скаржника було направлено судове рішення, а саме ухвалу про залишення без руху позовної заяви, порядок вручення якого врегульовано статтею 251 КАС України, пунктом 4 частини шостої якої встановлено, що днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Відповідно до положення частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Проте суд зазначає, що положення статті 251 КАС України не врегульовують усіх випадків належного вручення рекомендованої поштової кореспонденції, зокрема, судових рішень, не вручених адресату з незалежних від суду причин. Деякі з них врегульовано Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №

270. Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу. У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка») не з`явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою «Повторне» або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет). У разі неможливості вручення одержувачу поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Відповідно до пункту 117 Правил надання послуг поштового зв`язку після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Таким чином, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї і неможливістю вручити їм поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (крім виключень, визначених Правилами). Як передбачено частиною одинадцятою статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У контексті наведеного, апеляційний суд зазначає, що суду першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви ТзОВ «АВМ Груп Україна» необхідно було застосувати положення статті 126 КАС України, яка визначає порядок вручення судових повісток, в системному зв`язку зі статтею 251 КАС України, яка встановлює порядок вручення судових рішень. Однак незастосування судом першої інстанції у рішенні вказаної статті не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки, як положення статті 126 КАС України, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв`язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічних висновків щодо застосування зазначених норм процесуального права дійшов Верховний Суд в постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 215/7312/20 (провадження К/990/14340/23), які є обов`язковими для врахування судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.. Крім того, слід зазначити, що частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до пункту 7 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до суду першої інстанції, позивач мав цікавитися стадіями розгляду його позову та враховувати процесуальні строки на його розгляд. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку. Необхідно також врахувати позицію сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24 березня 2021 року в адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява № 11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов`язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі судді Рівненського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року про залишення позовної заяви без руху, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позивачу вказаної позовної заяви і доданих до неї документів. Такі висновки суду узгоджуються з вимогами процесуального законодавства, відповідають дійсним обставинам справи. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 460/521/23 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин