Постанова 4857 № 460/15305/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/15305/24 пров. № А/857/23217/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Дорошенко Н.О. у м. Рівне) у справі № 460/15305/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000014/2 від 16.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення номер №UА204130/2025/000199. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що до митного оформлення було подано усі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість придбаних товарів. Вважає, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими та протиправними, оскільки відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» зареєстроване як юридична особа 22.08.2024, номер запису в ЄДР 1003551020000011791. Види економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 22.22 Виробництво тари з пластмас; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» (покупець) та фірмою SLONCE ROMA Sp. Z o.о. (продавець) 02.09.2024 укладено контракт на поставку №02/09/2024. Предметом контракту є поставка плівки (п.1.1 контракту). Згідно з пунктом 1.2 контракту найменування, кількість, асортимент, комплектність, ціна товару та дата відвантаження кожної партії визначаються сторонами в замовленнях покупця, підтверджених продавцем. Замовлення покупця вважається узгодженим з моменту отримання покупцем від продавця підтвердження замовлення на постачання партії товару. Продавець надсилає письмове підтвердження замовлення у вигляді проформи-інвойсу електронною поштою протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання замовлення. Згідно з пунктом 1.3 контракту періодичність поставок визначається періодичністю замовлень покупця. Пунктом 1.4 контракту визначено, що строки поставки кожної партії товару вказуються у відповідному інвойсі. Відповідно до пункту 2.1 контракту загальна вартість контракту складається із загальної суми всіх проформ до цього контракту. Валютою ціни та платежу є євро або USD. Ціна на товар до кожної партії фіксується у проформа-інвойсі до цієї партії та діє до 100% її оплати. Після внесення повної або часткової оплати ціна на партію зміні не підлягає. Згідно з пунктом 2.2 контракту оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється у розмірі 100% перед відвантаженням, якщо інше не передбачено проформою інвойс/інвойсом. У тому випадку, якщо покупцем провадиться попередня оплата товару і з якоїсь причини не відбудеться поставки оплаченого товару, продавець зобов`язаний повернути покупцеві суму грошових коштів, сплачених ним за цей товар, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту закінчення погодженого терміну поставки товару. За змістом пункту 2.3 контракту датою оплати вважається дата надходження коштів на рахунок продавця у банку продавця. У вартість товару включається вартість маркування, тари та упаковки, завантаження товару у транспортний засіб продавця, страхування вантажу під час транспортування. Всі інші витрати покриватимуться сторонами відповідно до положень Інкотермс 2010 року (п.2.4 контракту). Усі податки, мита та інші збори та платежі, пов`язані з виконанням цього контракту, у тому числі стягувані під час транзитного перевезення через іншу країну до порту призначення, зазначеного у додатках, несе постачальник, а від порту призначення - покупець (п.2.5 контракту) Згідно з пунктом 3.1 контракту товар поставляється на умовах поставки FCA (Incoterms 2010). Відповідно до пункту 3.2 контракту розвантаження товару з транспортного засобу перевізника у місці призначення здійснює покупець власним коштом. Додатковою угодою №1 від 03.09.2024 до цього контракту визначено, що умови поставки вказуються в інвойсі (п.3.1 контракту). Сторонами на виконання умов контракту та відповідно до замовлення від 08.10.2024 погоджено проформу-інвойс №1-08102024 на поставку товару плівка, на умовах EXW Стамбул, на загальну суму 32739,79 EUR. Оплата: 30 днів з дати виставлення фактури. На виконання умов контракту продавцем надано рахунок-фактуру №КМ12024000000170 від 09.10.2024, яким між сторонами була узгоджена поставка товару на умовах EXW, на загальну суму 32739,79 EUR. Довідкою про транспортні витрати від 10.10.2024 №1450-1, виданою ТОВ Данкір на підставі укладеного з позивачем Договору на транспортне обслуговування перевезень вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №03102024 від 03.10.2024, підтверджується, що транспортні витрати до кордону при поставці вантажу за маршрутом: м. Стамбул (Туреччина) м. Київ (Україна) становлять: м. Стамбул кордон України (м/п Порубне) 25000,00 грн. Страхування вантажу не проводилося. Навантажувальні роботи виконані за рахунок відправника. Перевезення вантажу здійснювалося ТОВ «Данкір», відповідно до CMR №747716 від 09.10.2024. 15.10.2024 з метою митного оформлення ввезеного товару позивачем до Рівненської митниці подано митну декларацію №24UA204130015917U0. Відповідно до митної декларації задекларовано товар: «неорінтувальна, прозора, гнучка полімерна плівка, виготовлена з поліпропилену, що містить добавки/домішки. Загальна товщина не більш як 0,10 мм, в рулонах. Непориста, нешарувата, неармована, не самоклейка, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами, плівка СРР-V, в асортименті = 19034,76 кг. Плівка використовується для пакування товарів.». Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною товару. Митну вартість товару заявлено розмірі 32739,79 EUR 1496899,11 грн. До митної вартості включено витрати на транспортування товару в сумі 25000,00 грн. Товар заявлено на комерційних умовах поставки EXW TR Istanbul. З метою митного оформлення товару та для підтвердження його митної вартості декларантом були подані до митниці: сертифікат якості №FR.KK.05/03 від 15.03.2024, пакувальний лист від 09.10.2024, рахунок-проформа №01-08102024 від 08.10.2024, рахунок-фактура (комерційний iнвойс) №КМ12024000000170 від 09.10.2024, автотранспортна накладна №747716 від 09.10.2024, сертифікат про походження товару №В 1636147 від 09.10.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1450-1 від 10.10.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1450-1 від 10.10.2021, рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця №КМ12024000000170 від 09.10.2024, рахунок ціни б/н від 01.10.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №02092024 від 02.09.2024, додаткова угода №1 від 03.09.2024, договір (контракт) про перевезення №03102024 від 03.10.2024, заявка на перевезення №1 від 03.10.2024, копія митної декларації країни відправлення №24341300ЕХ00833285 від 09.10.2024. 16.10.2024 декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надано: прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.10.2024 б/н, видаткову накладну від 12.09.2024 №26, видаткову накладну від 12.09.2024 №27, податкову накладну від 12.09.2024 №28, податкову накладну від 12.09.2024 №29 та лист з проханням прийняти рішення без врахування термінів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України. Митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204130/2025/000199 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Повідомлено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000014/2 від 16.10.2024, відповідно до якого митну вартість товару скориговано за другорядним резервним методом (6). У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для коригування стали: «I. Митна вартість імпортованого товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності: - відповідно до пункту 1.4 зовнішньоекономічного контракту від 02.09.2024 № 02092024 (далі - Контракт) строки поставки кожної партії товару вказуються у відповідному інвойсі. В наданому рахунку-фактурі від 09.10.2024 №KM12024000000170 строки поставки товару відсутні; - в CMR від 09.10.2024 №747716 відсутня печатка відправника KAMEL PLASTIK ESNEK AMBALAJ SAN. TIC A.S., що вказує на невідповідність; - в наданому рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця від 09.10.2024 №KM12024000000170 вказано умови оплати «ІN CASH» (готівка), що може свідчити про сумнівність операції; - в наданій копії митної декларації відправлення від 09.10.2024 №24341300EX00833285 статистична вартість партії товару складає 35558,93 EUR, що вказує на невідповідність. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VN ГАТТ/СОТ від 1994 р. II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом «Плівки спп полімерні не орієнтовані біаксиально (поліпропіленові каст плівки) гнучкі, не кольорові та без малюнка, мають не пористу будову, не містять підкладки, армуючих елементів не є самоклійними, не мають покриттів з обох боків, не сполучені паралельно з іншими матеріалами, не пластифіковані, у рулонах. Використовується для пакування промислових та харчових товарів..» за відповідною торговельною маркою: KAMEL CASTFILM , країною виробництва: TR, виробником: KAMEL PLASTIK ESNEK AMBALAJ SAN. TIC.A.S, митна вартість якого визнана митним органом за МД від 31.08.2024 UA500500/2024/030283 - 2,33 USD/1, що на момент подання ЕМД становить 2,14 EUR/кг. III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: лист із калькуляцією ціни; 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) специфікацію виробника товару; 5) банківські платіжні документи, які підтверджують факт оплати товару; 6) банківські платіжні документи, що можливо пов`язати з оцінюваним товаром. V. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості подібного товару «Плівки спп полімерні не орієнтовані біаксиально (поліпропіленові каст плівки) гнучкі, не кольорові та без малюнка, мають не пористу будову, не містять підкладки, армуючих елементів не є самоклійними, не мають покриттів з обох боків, не сполучені паралельно з іншими матеріалами, не пластифіковані, у рулонах. Використовується для пакування промислових та харчових товарів...» за відповідною торговельною маркою: KAMEL CASTFILM , країною виробництва: TR, виробником: KAMEL PLASTIK ESNEK AMBALAJ SAN. TIC.A.S, митна вартість якого визнана митним органом за МД від 31.08.2024 UA500500/2024/030283 - 2,33 USD/1, що на момент подання ЕМД становить 2,14 EUR/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 40734,39 EUR, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1831316,18 грн (2,14 EUR/кг* 19034,76кг* 44,9575грн/EUR). Позивач, вважаючи протиправним спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України). Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України). Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару. Разом з цим, згідно матеріалів справи, відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України. Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними. Так, суд першої інстанції встановив та таке підтверджується матеріалами справи, що обґрунтовуючи спірне рішення про коригування митної вартості, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1.4 зовнішньоекономічного контракту від 02.09.2024 № 02092024 строки поставки кожної партії товару вказуються у відповідному інвойсі. В наданому рахунку-фактурі від 09.10.2024 №KM12024000000170 строки поставки товару відсутні. Судом встановлено, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 09.10.2024 №KM12024000000170 зазначено «Estimaited Shipment Date» (орієнтовна дата відправлення). Крім того, суд зазначає, що строки поставки товару стосуються виконання сторонами умов укладеного між ними договору та не можуть впливати на визначення митної вартості ввезеного товару. Також у спірному рішенні відповідач вказує, що в CMR від 09.10.2024 №747716 відсутня печатка відправника KAMEL PLASTIK ESNEK AMBALAJ SAN. TIC A.S., що вказує на невідповідність. Відповідно до статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: а) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; д) перелік документів, переданих перевізнику. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною. Згідно з частиною першою статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника. Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи. Таким чином, суд першої інстанції правильно виснував, що відправником та перевізником товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR). Крім того, згідно із статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну, вчиненого 20.02.2008, «електронна накладна» означає накладну, видану електронним способом перевізником, відправником або будь-якою іншою стороною, зацікавленою у виконанні умов договору перевезення, до якого застосовується Конвенція, у тому числі інформацію, яка логічно асоціюється з електронним повідомленням у якості вкладень або іншим способом пов`язаною з електронним повідомленням одночасно з або після її випуску, з тим щоб стати частиною електронної накладної; «Електронний підпис» означає дані в електронній формі, які прикріплені або логічно пов`язані з іншими електронними даними і служать як спосіб встановлення автентичності. Відповідно до статті 2 цього Протоколу, з урахуванням положень цього Протоколу, накладна, передбачена Конвенцією, а також будь-яка вимога, декларація, інструкція, запит, застереження чи інше повідомлення, пов`язане з виконанням умов договору перевезення, до якого застосовується Конвенція, можуть бути оформлені у вигляді електронного повідомленням. Електронна накладна, яка відповідає положенням цього Протоколу, вважається еквівалентною накладній, передбаченій Конвенцією, і тому має таку саму доказову силу та дію, як і ця накладна. Україна приєдналася до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну 03.06.2020. З наведеного слідує, що у CMR не могло бути штампу відправника, адже такий документ є e-CMR, тобто електронною міжнародною товарно-транспортною накладною, створеною електронним способом. Суд зазначає, що надана до митного оформлення CMR містить дані про відправника, що дають змогу його ідентифікувати, та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. При цьому, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару чи незаповнення граф 22, 23 та 16 жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару. На обґрунтування спірного рішення митний орган також зазначає, що в наданому рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця від 09.10.2024 №KM12024000000170 вказано умови оплати «IN CASH» (готівка), що може свідчити про сумнівність операції. Такий аргумент відповідача не можна вважати обґрунтованим, оскільки, як встановлено судом, позивачем до митного оформлення було надано повний пакет документів, що підтверджує оплату позивачем ввезеного на територію України товару. Щодо зауваження митного органу про те, що в наданій копії митної декларації відправлення від 09.10.2024 №24341300EX00833285 статистична вартість партії товару складає 35558,93 EUR, що вказує на невідповідність, то суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару. Даний документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того, такий документ складений продавцем відповідно до вимог країни відправлення і покупець жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа. Поряд із тим, суд першої інстанції правильно врахував, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведеність ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом. Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020. Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19. Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дати митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. А тому, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар. Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено. Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару. Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованим та безпідставним, що має наслідком визнання їх протиправними та скасування. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі № 460/15305/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула