Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/5080/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2023 р. Справа № 520/5080/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 р. (постановлену суддею Шляховою О.М.) по справі за заявою ОСОБА_1 поданою в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 р. по справі № 520/5080/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 р. у справі № 520/5080/23, а саме у виплаті пенсії позивачу з 01.04.2019 р., з обмеженням її максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 р. у справі № 520/5080/23, яке набрало законної сили 02.06.2023 р., в частині застосування обмеження виплати позивачу нарахованої суми пенсії максимальним розміром; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати з 01.04.2019 р. позивачу основний розмір пенсії, не застосовуючи обмеження граничною величиною. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 р. заяву, подану ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, повернуто заявнику. Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 р. і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновкам суду обставинам справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Повертаючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на заявника чинним законодавством покладено обов`язок сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, проте, ОСОБА_1 судовий збір не сплачено. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання: заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення; заяви про поворот виконання судового рішення. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об`єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду). Вимогами вказаної статті не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду. Таким чином, за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із зазначеною вище заявою, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. по справі № 520/9769/19. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що особа, яка отримала на свою користь судове рішення, враховуючи конституційний принцип стосовно обов`язковості судового рішення, закріплений у пункті 9 частини 1 статті 129-1 Конституції України, звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили, якщо законом прямо не встановлено обов`язок сплати такого збору. Одним зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя є обов`язковість виконання судового рішення, що виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень); виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним; для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій відповідача щодо порядку виконання ним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 р. у справі № 520/5080/23 Вказані правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладені в постанові Верховного Суду від 27.07.2022 р. у справі № 540/606/20. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення заяви ОСОБА_1 . Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи в цій частині позовних вимог. Керуючись ст. ст. 132, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 р. по справі № 520/5080/23 - скасувати. Справу № 520/5080/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін