Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3282/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/3282/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., секретаря судового засідання Ванжи О.І., за участю представника позивача Шатунова А.О., представника відповідача Кравченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року в адміністративній справі №160/3282/22 за позовом Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (далі позивач, АТ «КЗК») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України (далі відповідач, ГУ ДПС), в якому просило: визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №110/ГПК/99-00-05-02-06 від 21.01.2022 року; зобов`язати Державну податкову службу України надати AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року у справі №160/8866/20, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 року у справі №160/8866/20; визнати неправомірними дії Державної податкової служби України з неприйняття уточнюючих податкових декларацій AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з рентної плати за період II, III, IV квартали 2020 року, поданих на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати; зобов`язати Державну податкову службу України вчинити дії з прийняття уточнюючих податкових декларацій AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з рентної плати за період II, III, IV квартали 2020 року, поданих на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати та відображення в інтегрованій картці АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» переплати з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в загальному розмірі 200 394 435,30 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №110/ГПК/99-00-05-02-06 від 21 січня 2022 року; зобов`язано Державну податкову службу України надати Товариству нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі №160/8866/20, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №160/8866/20; визнано неправомірними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з неприйняття уточнюючих податкових декларацій Товариства з рентної плати за період II, III, IV квартали 2020 року, поданих на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати; зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії з прийняття уточнюючих податкових декларацій Товариства з рентної плати за період II, III, IV квартали 2020 року, поданих на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати та відображення в інтегрованій картці Товариства переплати з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в загальному розмірі 200 394 435,30 грн. Постановою Верховного Суду від 21.02.2023 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №160/3282/22; ухвалено постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації ДПС України №110/ГПК/99-00-05-02-06 від 21 січня 2022 року, зобов`язання Державну податкову службу України надати Акціонерному товариству «Криворізький залізорудний комбінат» нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі №160/8866/20, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №160/8866/20; в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірними дії ДПС України з неприйняття уточнюючих податкових декларацій Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» з рентної плати за період II, III, IV квартали 2020 року, поданих на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати; зобов`язання ДПС України вчинити дії з прийняття уточнюючих податкових декларацій з рентної плати за період II, III, IV квартали 2020 року, поданих на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати та відображення в інтегрованій картці Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» переплати з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в загальному розмірі 200394435,30 грн. справу №160/3282/22 направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: Визнав протиправною відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у прийнятті уточнюючих податкових декларацій АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗНОРУДНИЙ КОМБІНАТ» з рентної плати за період II, III, IV квартали 2020 року, поданих на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати, вчинену листом від 24.01.2022 року № 5642/6/04-36-04-09-11. Вважати уточнюючі податкові декларації позивача з рентної плати за період II, III, IV квартали 2020 року, а саме: Тернівський район ІІ квартал 2020 року № 9374001499, ІІІ квартал 2020 року № 9374001540, IV квартал 2020 року № 9374001552; Покровський район ІІ квартал 2020 року № 9374001478, ІІІ квартал 2020 року № 9374001536, IV квартал 2020 року № 9374001544; Саксаганський район ІІ квартал 2020 року № 9374001491, ІІІ квартал 2020 року № 9374001533, IV квартал 2020 року № 9374001547, такими, що подані у день їх фактичного отримання ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 18.01.2022 року. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області на користь Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗНОРУДНИЙ КОМБІНАТ» в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору 1860,75 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржником в скарзі зазначено, що дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо неприйняття уточнюючих податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за II-IV квартали 2020 року на зменшення податкових зобов`язань, є цілком правомірними у розумінні Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020 року у частині положень адміністрування рентної плати, які набрали чинності та мають застосовуватися з 23 травня 2020 року. Так, AT «Криворізький залізорудний комбінат» (00191307), надавалися уточнюючі податкові декларації з рентної плати та додатки 1 до декларації «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» на зменшення податкових зобов`язань: 18.01.2022 року за II-IV квартали 2020 року: Тернівський район: II квартал 2020 року №9374001499, ІІІ квартал 2020 року №9374001540, IV квартал 2020 року №9374001552; Покровський район: ІІ квартал 2020 року №9374001478, III квартал 2020 року №9374001536, IV квартал 2020 року №9374001544; Саксаганський район: ІІ квартал 2020 року №9374001491, III квартал 2020 року №9374001533, IV квартал 2020 року №9374001547. На загальну суму 200394,4 тис. грн. В уточнюючих деклараціях, встановлено не відповідність даних зазначених в п.2, невірно відображено податкову адресу підприємства, а саме зазначено міжміський код « 56» замість вірного « 0564», складені в порушення норм статті 48 ПК України, та не вважаються податковою звітністю (п.48.7 сіт.48 ПКУ). 24.01.2022 року зазначені податкові декларації не визнано як податкова звітність. 24.01.2022 року направлено платнику повідомлення, листом і за №5642/6/04-36-04-09-11 AT «КЗК» отримано 28.01.2022 року. Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав. Суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307) зареєстроване як юридична особа 30 липня 2001 року, перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДПС, основний вид діяльності - 07.10 - добування залізних руд. 12 червня 2020 року Товариство звернулось до Державної податкової служби України із запитом №53-14/1475 про надання письмової індивідуальної податкової консультації щодо застосування змін, які не мають інші періоди набрання чинності, закріплені в п.1 Розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-ІХ від 16 січня 2020 року, з урахуванням принципу стабільності, тобто не з дати набрання чинності Законом - 23 травня 2020 року, - а з 01 січня 2021 року. На виконання вимог запиту 10 липня 2020 року Державною податковою службою України була надана індивідуальна податкова консультація №2775/6/99-00-05-01-02-06/ІПК, з якої вбачається, що Закон України №466-ІХ опубліковано у виданні «Голос України» №84 (7341) 22 травня 2020 року, а пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону №466 встановлено набрання ним чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, тому його положення, зокрема в частині адміністрування рентної плати набрали чинності та мають застосовуватись з 23 травня 2020 року. Разом із вказаною індивідуальною консультацією, на адресу Товариства супровідним листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №68516/10/04-36-57-30-12 від 13 липня 2020 року надіслано інформаційний лист Державної податкової служби України №11410/7/99-00-04-03-03-07 від 10 липня 2020 року, яким роз`яснено, що зміни, внесені до ставок та механізму сплати рентної плати за користування надрами Законом України №466-ІХ, мають застосовуватись з 23 травня 2020 року. Товариство не погодилось із висновками покладеними в основу вказаної індивідуальної податкової консультації та роз`ясненням Державної податкової служби України, у зв`язку з чим, оскаржило останню у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року позовні вимоги Товариства по справі №160/8866/20 задоволені, а саме скасовано індивідуальну податкову консультацію №2775/6/99-00-05-01-02-06/ІПК від 10 липня 2020 року. При цьому, суди установили, що Товариство сплатило суми рентної плати за користування надрами з урахуванням змін, що були внесені Законом України №466-ІХ, на рахунки Держказначейства, а саме: - за II квартал 2020 року платіжними дорученнями №15155 від 19 серпня 2020 року на суму 24251138,23 грн, №15154 від 19 серпня 2020 року на суму 24 563 851,18 грн, №15156 від 19 серпня 2020 на суму 17 331 191,12 грн, №15157 від 19 серпня 2020 року на суму 25 827 729,66 грн; - за III квартал 2020 року платіжними дорученнями №21820 від 19 листопада 2020 року на суму 2 977 976,00 грн, №21819 від 19 листопада 2020 року на суму 19 163 340,26 грн, №21818 від 19 листопада 2020 року на суму 49 015 303,20 грн, №21820 від 19 листопада 2020 року на суму 29 756 613,28 грн, №21817 від 19 листопада 2020 року на суму 37 123 716,96 грн; - за IV квартал 2020 року платіжними дорученнями №3234 від 19 лютого 2021 року на суму 11 844 800,00 грн, №3235 від 19 лютого 2021 року на суму 69 669 465,81 грн, №3236 від 19 лютого 2021 року на суму 19 451 961,36 грн, №3237 від 19 лютого 2021 року на суму 59 136 798,90 грн, №3234 від 19 лютого 2021 року на суму 41 829 427,84 грн. Листом №53-14/350 від 09 лютого 2021 року Товариство звернулось до Державної податкової служби України з проханням надати нову індивідуальну податкову консультацію, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8866/20 від 08 жовтня 2020 року, яке набрало законної сили 22 січня 2021 року. 31 березня 2021 року Державною податковою службою України надана нова індивідуальна податкова консультація №1306/ІПК/99-00-05-02-06, в якій зазначено, що зміни, які не мають інші періоди набрання чинності, закріплені в п.1 Розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-ІХ від 16 січня 2020 року, з урахуванням принципу стабільності, набувають чинності не раніше наступного бюджетного року, тобто з 01 січня 2021 року. Разом із вказаною індивідуальною консультацією, на адресу Товариства листом №3684/7/99-00-04-01-01-07 від 10 лютого 2021 року надійшли рекомендації щодо особливостей заповнення податкової звітності з рентної плати та екологічного податку, яка передбачає відображення відповідних показників, які слід використовувати для внесення відповідних змін до податкової звітності, зокрема, відображення у відповідних рядках декларації кодів КОАТУУ. 16 квітня 2021 року, керуючись новою індивідуальною податковою консультацією, Товариство реалізуючи право на застосування ставки рентної плати за користування надрами 8% та коригуючого коефіцієнту до цієї ставки у розмірі 0,7 для розрахунку сум рентної плати за користування надрами за період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року, було подано уточнюючі податкові декларації за період II, III, IV квартали 2020 року на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі №160/8866/20, які було заповнено з урахування рекомендацій, наданих листом ДПС №3684/7/99-00-04-01-01-07 від 10 лютого 2021 року. Державна податкова служба листом від 20 квітня 2021 року №19127/6/04-36-04-10-11 звернулась до Товариства з запитом про надання інформації з питання подання товариством уточнюючих податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин із застосуванням ставки рентної плати 8% з коригуючим коефіцієнтом 0,7 за весь період з II по IV квартали 2020 року. Також, листом від 20 квітня 2021 року №19128/6/04-36-04-10-11 Державна податкова служба повідомила, що подані уточнюючі податкові декларації не вважаються податковою звітністю, оскільки Товариством невірно зазначено найменування контролюючого органу до якого подається декларація. При цьому, в чому саме полягає невірність зазначення контролюючого органу, до якого Товариством подаються податкові декларації з рентної плати за надра, в листі не зазначено. 27 квітня 2021 року Товариство повторно подало уточнюючі податкові декларації за період II, III, IV квартали 2020 року на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі №160/8866/20, які було заповнено з урахування рекомендацій, наданих листом ДПС №3684/7/99-00-04-01-01-07 від 10 лютого 2021 року. Державна податкова служба України листом від 30 квітня 2021 року №22015/6/04-36-04-10-11, повідомила, що подані уточнюючі податкові декларації не вважаються податковою звітністю, оскільки Товариством невірно зазначено код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу. 07 травня 2021 року Товариство знову подало уточнюючі податкові декларації за період II, III, IV квартали 2020 року на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі №160/8866/20, які було заповнено з урахуванням рекомендацій, наданих листом ДПС №22015/6/04-36-04-10-11 від 30 квітня 2021 року. Також, листом від 11 травня 2021 року №53-14/1175 Товариство направило на адресу Державної податкової служби України відповідь на лист №19127/6/04-36-04-10-11 від 20 квітня 2021 року, в якому надав пояснення причин подання уточнюючих податкових декларацій, з урахуванням висновків суду у справі №160/8866/20, та виданої на його виконання індивідуальної податкової консультації №1306/ІПК/99-00-05-02-06 від 31 березня 2021 року. Державна податкова служба України листом від 14 травня 2021 року №24758/6/04-36-04-10-11, повідомила, що подані уточнюючи податкові декларації не вважаються податковою звітністю, оскільки Товариство невірно зазначило код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, а саме необхідно зазначити код органу за КОАТУУ, вказаний у рядку 2 податкової декларації, до якої додається цей розрахунок. 18 травня 2021 року Товариство повторно подало уточнюючі податкові декларації з урахуванням усіх попередніх зауважень. Державна податкова служба України листом від 21 травня 2021 року №27346/6/04-36-04-10-17 повідомила, що подані уточнюючі податкові декларації не вважаються податковою звітністю, оскільки аналіз поданих Товариством уточнюючих податкових декларацій свідчить про помилки, що містяться у визначенні обов`язкових реквізитів. При цьому, в чому саме полягають ці помилки, ДПС не зазначає. Державна податкова служба України листом від 07 червня 2021 року №12741/6/99-00-05-02-06 повідомила, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №160/8866/20 за апеляційною скаргою ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року в адміністративній справі №160/8866/20, отже, вказане рішення є таким, що не набрало законної сили й відкликає індивідуальну податкову консультацію №1306/ІПК/99-00-05-02-06, як передчасну. 02 листопада 2021 року Третім апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі №160/8866/20, якою відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Державної податкової служби України, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8866/20 від 08 жовтня 2020 року залишено без змін. 07 грудня 2021 року на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №160/8866/20 Товариство подало до Криворізької північної ДПІ ДПС у Дніпропетровській області уточнюючі податкові декларації за період II, III, IV квартали 2020 року на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Державна податкова служба України листом від 13 грудня 2021 року №96977/6/04-36-04-09-11, повідомила, що подані 07 грудня 2021 року уточнюючі податкові декларації не вважаються податковою звітністю, оскільки в них встановлено невідповідність даних зазначених в пункті 2 податкових декларацій реєстраційним даним платника податків, які містяться в податкових базах органів ДПС України, наданих платником податків, а саме даних електронної адреси та тел./факс. Листом від 21 грудня 2021 року №53-14/3444 Товариство повідомило Державну податкову службу України про підтвердження судом апеляційної інстанції у справі №160/8866/20 правомірності дій платника податків щодо реалізації права застосування змін, внесених Законом України №466-ІХ з 01 січня 2021 року, й про підстави подання 07 грудня 2021 року нових уточнюючих декларацій, прийняття яких підтверджується квитанціями №2 Державної податкової служби України, проте відомості про подання яких не відображено в інтегрованих картках в електронному кабінеті платника податків, у зв`язку з чим просило пояснити причини невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. 24 грудня 2021 року, на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №160/8866/20 Товариство знову подає до Державної податкової служби України уточнюючі податкові декларації за період II, III, IV квартали 2020 року на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та направляє лист №53-14/3541 від 30 грудня 2021 року. Державна податкова служба України листом від 31 грудня 2021 року №102938/6/04-36-04-09-11, повідомила, що подані 24 грудня 2021 року уточнюючі податкові декларації не вважаються податковою звітністю, оскільки в них невірно відображено міжміський код. Так, ДПС вважає, що це є порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, оскільки місцезнаходження платника податків є обов`язковим реквізитом. 18 січня 2022 року Товариство знову подало до Державної податкової служби України уточнюючі податкові декларації за період II, III, IV квартали 2020 року на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Державна податкова служба України листом від 24 січня 2022 року №5642/6/04-36-04-09-11, повідомила, що подані 18 січня 2022 року уточнюючі податкові декларації не вважаються податковою звітністю, оскільки в них невірно відображено податкову адресу підприємства, оскільки в базах даних ДПС наявна інформація про іншу податкову адресу Товариства. У подальшому, після отримання нової індивідуальної податкової консультації, наданої Державною податковою службою України від 31 березня 2021 року №1306/ІПК/99-00-05-02-06, з урахуванням висновків суду у справі №160/8866/20, Товариство неодноразово подавало до органів ДПС уточнюючі податкові декларації за період II, III, IV квартали 2020 року на зменшення податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин, прийняття яких підтверджується, зокрема, листами Державної податкової служби України, наявними в матеріалах справи. 26 січня 2022 року на адресу Товариства від Державної податкової служби України надійшла нова індивідуальна податкова консультація №110/ІПК/99-00-05-02-06 від 21 січня 2022 року, в якій Державна податкова служба України, посилаючись на лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 18 січня 2022 року №04-32/10-2022/12506, зазначає, що зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23 травня 2020 року. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не зазначення позивачем назви району у місті Кривий Ріг у поданих уточнюючих податкових деклараціях, не є тим недоліком податкової звітності, що зумовлює її не прийняття, а є проявом надмірного формалізму з боку податкового органу. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, зокрема, зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. У відповідності до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. Згідно пунктам 48.1 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Отже, положення вищезазначених норм визначають обов`язкові реквізити декларації, які зобов`язаний зазначати платник податків. За положенням п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. За пунктом 49.2 ст.49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки. За положенням пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Згідно пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: 49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; 49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. За положенням пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, уразі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: 49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання; 49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання. Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом. Згідно пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб. Таким чином, прийняття податкової декларації органом доходів і зборів є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. В свою чергу, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку. Отже, положення вищезазначених норм встановлюють, що підставою для неприйняття податкової декларації, зокрема, є недостовірні обов`язкові реквізити, у разі заповнення всіх обов`язкових реквізитів прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року №1503/12/13-12 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). З чим погодився Верховний суд у постанові від 18 травня 2021 року справа № 820/12047/15. Відповідно до матеріалів справи, податкова звітність була спрямована позивачем не прийнята відповідачем з підстав: «уточнюючі податкові декларації не вважаються податковою звітністю, оскільки в них невірно відображено міжміський код». Відповідно до абзацу першого пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника. Податкова адреса (місцезнаходження) товариства повністю відповідає адресі, що зазначена у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, уточнена податкова звітність позивач складена відповідно до вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України та містить всі необхідні реквізити в т.ч. і податкову адресу позивача, яка відповідає інформації, що міститься у ЄДРПОУ: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А. Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, не зазначення позивачем назви району у місті Кривий Ріг у поданих уточнюючих податкових деклараціях, не є тим недоліком податкової звітності, що зумовлює її не прийняття, а є проявом надмірного формалізму з боку податкового органу. Подібна правова позиція викладена і в судових рішеннях Верховного Суду від 22 січня 2019 року справа №808/2959/17, від 18 травня 2021 року справа № 820/12047/15, від 23 квітня 2020 року справа №804/3358/16. Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд погоджується з правовою оцінкою суду першої інстанції обставин у справі, підтверджених належними доказами, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у прийнятті податкових декларацій. Отже, відповідач дійшов помилкового висновку щодо неподання позивачем податкових декларацій. Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами скарг, про наявність законних підстав для задоволення позову. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року в адміністративній справі №160/3282/22 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року в адміністративній справі №160/3282/22 №160/3282/22 за позовом Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови складені в нарадчій кімнаті 18 жовтня 2023 року, повний текст постанови складено 20 жовтня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко