Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 727/8025/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 727/8025/23 Головуючий у І інстанції: Слободян Г.М. Суддя-доповідач: Смілянець Е. С. 20 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : в липні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідачів Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1011555, складеної лейтенантом поліції першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Хрипливим В.В., 02.07.2023, згідно якої її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Шевченківськтй районний суд м. Чернівці рішенням від 08.09.2023 поновив строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1011555 від 02.07.2023, винесену лейтенантом поліції першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Хрипливим В.В. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що посадовою особою (поліцейським) не було дотримано положень ст. 280 КУпаП, а саме не в повній мірі з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа, в даному випадку позивач ОСОБА_1 у його вчиненні, що потягло за собою протиправне притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, якого вона не вчиняла. Відповідач на обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови не надав жодних доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, таких даних не міститься і в долученому до відзиву на позов відеозаписі. Те саме стосується й доданого до матеріалів справи листа Служби автомобільних доріг, який не може слугувати належним доказом перевищення ОСОБА_1 швидкості, відтак твердження відповідача про те, що поліцейський підставно виніс постанову є голослівними та жодним доказом не підтверджено. При обґрунтуванні поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом суд першої інстанції взяв до уваги, що що постанова у встановлений законом строк вручена йому не була, позивач ознайомився лише 12.07.2023, отримавши його поштою, тому враховуючи встановлені обставини справи, а також те, що позивач не мав об`єктивної можливості оскаржити постанову у строк, передбачений ст. 286 КАС України, то суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, а тому цей строк підлягає поновленню. Не погоджуючись з рішенням суду, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що вина позивачки у вчиненні вказаного правопорушення була доведена в повному обсязі, що видно з доданих до відзиву відеоматеріалів, а саме порушення позивачкою швидкісного режиму в населеному пункті. Вважає, що позивачем пропущено строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення і судом першої інстанції не надано цьому належної оцінки. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягала скасуванню, оскільки вона винесена за відсутності належних та допустимих доказів. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.07.2023 лейтенантом поліції першого батайольону першої роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Хрипливим В.В складено постанову серії ЕНА №1011555 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с.93). Зі змісту вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 02.07.2023 року в 10 год. 41 хв. у Чернівецькій області, Глибоцький район, с. Тереблече, керуючи транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 34 км/год, а саме рухалася зі швидкістю 84 км/год (швидкість руху вимірювалась TruCAM LTI 20/20 008443), чим порушила вимоги пункту 12,4 ПДР України (а.с.93). З конверта поштового відправлення №5800704158801, а також з Трекінгу УкрПошти, встановлено, що копію постанови позивачка отримала 12.07.2023 особисто (а.с.94). Зі скріншоту встановлено, 22.07.2023 позивачкою ОСОБА_1 було направлено звернення до ДПП про надання доказів, однак відповіді отримано так і не було (а.с.95). Крім того, на підтвердження неможливості вчасно підготувати заяву, надано графік погодинного відключення світла в м. Львів, яке відбувалося у зв`язку зі збройною агресією рф (а.с.101). Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/26578 лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів Tru CAM II LTI 20/20 №ТС008443, пройшов випробування та є придатним до застосування, в тому числі в момент виникнення спірних правовідносин (а.с.179). Згідно сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки Серії А №006694 від 29.08.2012 року дата наступної повірки приладу 17.11.2023 року (а.с.180). Як видно з листа Служби автомобільних доріг Чернівецької області, населений пункт с. Тереблече розташований на автодорозі М-19 з 537 км. + 447 м. по 540 км. + 390 м., а фіксація відбулася на 540 км автодороги М-19 тобто в межах населеного пункту, що свідчить про підвищення дозволеної швидкості руху саме в населеному пункті (а.с.181). Разом з цим, суд звернув увагу на те, що даний лист датується 16.02.2022 у, тобто більше, ніж за рік до події стосовно якої винесена оскаржувана постанова. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, під час розгляду справи по суті, помилково не надав достатньої правової оцінки дотримання позивачем строку звернення з даним позовом, відповідно до правових положень КАС України. Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацію саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків). Дослідивши матеріали справи, доводи сторін та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Правовими положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 вказаної статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Згідно із статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Згідно правових положень ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Також пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду. У свою чергу, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення. Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення. Як зазначає суд першої інстанції, позивачка оскаржувану постанову отримала в листі 12.07.2023, з якої встановлено, що вона, 02.07.2023 в 10 год. 41 хв. у Чернівецькій області, Глибоцький район, с. Тереблече, керуючи транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 34 км/год, а саме рухалася зі швидкістю 84 км/год (швидкість руху вимірювалась TruCAM LTI 20/20 008443), чим порушила вимоги пункту 12,4 ПДР України. При цьому, з наданих відповідачем відеодоказів встановлено, що про винесення постанови про адміністративне правопорушення позивачка знала 02.07.2023, однак отримувати її відмовилась. Навіть зважаючи на отримання скаржуваної постанови 12.07.2023, останній строк на подання позовної заяви у відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України, з урахуванням вихідних днів припадав на 24.07.2023. Натомість, позовна заява сформована в системі "Електронний суд" лише 29.07.2023. Належних доказів поважності причин пропуску строку позивачем до суду не було надано. У свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком, з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 по справі № 697/1044/22. Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку, питання пропуску строку мало бути досліджено судом першої інстанції належним чином, під час розгляду справи в суді першої інстанції, проте помилково не взято судом до уваги. Суд апеляційної інстанції наголошує, що питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів. У свою чергу, позивачем не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством десятиденний термін. Посилання позивачки на довготривалі повітряні тривоги та можливі відключення світла не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску звернення до суду, оскільки такі фактори не мають постійного та довготривалого характеру. При цьому, суд першої інстанції не врахував позицію Верховного Суду, зазначену в ухвалі від 02.03.2023 року по справі №540/1285/22, де зауважено, що повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетна чи інше збройне ураження території, що не підкріплені поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість звернення до суду у передбачений процесуальним законом строк, не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач не навів належних доказів поважності пропуску десятиденного строку передбаченого ст. 286 КАС України. Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про наявність правових підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що даний позов підлягає залишенню без розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 вересня 2023 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.