Постанова 4803 № 243/1828/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8769/23 Справа № 243/1828/23 Суддя у 1-й інстанції - Дюміна Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2023 року м.Кривий Ріг Справа № 243/1828/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Гладиш К.І. сторони: позивачка ОСОБА_1 , відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2023 року, яке ухвалено суддею Д.міною Н.О. та повне судове рішення складено 31 серпня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності у порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії. В обґрунтування позову позивачка зазначила, що мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті залишилася спадщина у виді недоотриманої пенсії. У встановлені законом строки позивачка звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. На запит нотаріуса, органом Пенсійного фонду України було надано відомості щодо наявності недоотриманої пенсії у сумі 73999,43 грн. за період з 27.07.2019 по 31.08.2021 з вказівкою, що нарахування здійснювалося відповідно до вимог ч.1 ст.46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Таким чином, відповідач протиправно припинив нарахування пенсії спадкодавцю ОСОБА_2 з 01.04.2016 року при її житті, та обмежившись трирічним строком, протиправно зменшив суму пенсійних виплат, які повинні увійти до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 . Отже, відповідачем не визнається за позивачкою право власності на недоотриману ОСОБА_2 суму пенсії за період її несплати, а саме за період, що передує нарахованій сумі, відомостей ані про наявність недоотриманої пенсії за цей період, ані про її розмір відповідачем нотаріусу не надано. Позивачка вважає такі дії відповідача незаконними, посилаючись на положення ст.ст.328, 1216, 1218, 1227 ЦК України та ст.52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зазначаючи, що законодавством не визначено строк протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів, та зауважуючи, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Посилаючись на вищевикладене, позивачка просила суд визнати за нею право власності на недоотриману пенсію ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 26.07.2019 у сумі 117890 грн. в порядку спадкування за законом та стягнути на свою користь. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на недоотриману пенсію ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 26.07.2019 у сумі 88391 гривня 81 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, недоотриману пенсію, яка була нарахована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01.04.2016 по 26.07.2019 у сумі88391 гривня 81 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 частину понесених нею судових витрат по сплаті судового збору у сумі 883 грн. 92 коп. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що до складу спадкового майна входить лише нарахована сума пенсійних виплат, яка не була одержана спадкодавцем, а право на її отримання та виплату згідно зі статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить. Оскільки, компетентним органом Пенсійного фонду України, з 01 квітня 2016, тобто ще за життя спадкодавці ОСОБА_2 , припинено їй нарахування та виплату пенсії, й остання у встановленому законом порядку не оскаржила дії компетентного органу ПФУ, тобто за життя не виявила інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми пенсійних виплат, у зв`язку з чим ці суми не входять до складу спадщини. Також, вказує на те, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, в тому числі і спадкоємцями за законом. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, з наступних підстав. Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.12.2021, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Макіївка у віці 94 роки. За відомостями ГУ ПФУ в Донецькій області, наданими на запит нотаріуса, сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 становить 73999,43 грн. 20.09.2022 державним нотаріусом Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Бодак О.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 , спадщина складається з невиплаченої пенсії в сумі 73999,43 грн. За відомостями ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.11.2022, наданими на запит позивачки, ОСОБА_2 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа, пенсійні виплати отримувала по березень 2016, з 01.04.2016 пенсійні виплати призупинені, за поновленням виплати ОСОБА_2 не зверталася, пенсійну справу закрито у зв`язку зі смертю з 01.09.2021. За змістом орієнтовного розрахунку розміру недоотриманої пенсії за період з 01.04.2016 по 26.07.2019, наданим представником позивача, вбачається, що розмір недоотриманої пенсії розрахований у сумі 117890 грн. наступним шляхом: 2960 грн./місяць або 98 грн./день - розмір пенсії, тривалість періоду - 39 місяців 25 днів, тому розмір недоотриманої пенсії становить - 2960 грн. х 39 місяців + 98 грн. х 26 днів. З матеріалів спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 та наданої на виконання ухвали суду, встановлено, що 10.01.2022 державним нотаріусом Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Бодак О.М. за заявою доньки спадкодавиці ОСОБА_1 було заведено спадкову справу. Заповітів померла не складала, інші спадкоємці відсутні, спадкоємиця першої черги - донька спадкодавиці ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею. За відомостями ГУ ПФУ в Донецькій області, наданими на запит нотаріуса, недоотримана пенсія, що увійшла до складу спадщини ОСОБА_2 , становить 73999,43 грн., з урахуванням положень ст.46 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування. 20.09.2022 нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану суму недоотриманої пенсії. Відповідно до відомостей Підсистеми призначення та виплати пенсій, наданими ГУ ПФУ в Донецькій області на виконання ухвали суду, пенсія ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.08.2021 не нараховувалась. Окрім того, з наданих відомостей можливо встановити, що по пенсійній справі ОСОБА_2 09.02.1982 призначено пенсію за віком. Розмір призначеної пенсії становить 1410,02 грн. (станом на дату останнього нарахування 01.09.2022). За вказаний період пенсія не нараховувалась та не виплачувалась, у графі призначена сума містяться позначки

0. Згідно рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 21.09.2022 відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 згідно заяви від 20.09.2022. Відмова обґрунтована тим, що звернення за виплатою надійшло від ОСОБА_3 , в той час як спадкоємиця ОСОБА_1 мала звернутися особисто. За відомостями ГУ ПФУ в Донецькій області, наданими на виконання ухвали суду 21.06.2023 вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа, пенсійні виплати отримувала по березень 2016, з 01.04.2016 пенсійні виплати призупинені, за поновленням виплати ОСОБА_2 не зверталася, пенсійну справу закрито у зв`язку зі смертю з 01.09.2021. Пенсійні кошти за період з 01.04.2016 по 31.08.2021 за життя ОСОБА_2 не нараховувались. За відомостями ГУ ПФУ в Донецькій області, наданими на виконання ухвали суду 19.07.2023, вбачається, що останнє нарахування та виплату пенсії за життя ОСОБА_2 проведено у березні 2016 року в розмірі 1410,02 грн. Розрахована сума недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера відповідачем не обліковувалась, оскільки заява щодо поновлення виплати пенсії від спадкоємця не надходила. Інформацію на ухвалу про щомісячний розмір облікованої призначеної довічної пенсії спадкодавиці ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.08.2021, яка була нарахована (або мала бути нарахована) та фактично виплаченої пенсії спадкодавцеві, відповідач не має можливості, оскільки пенсійну справу закрито по причині смерті пенсіонера. Щодо суми недоотриманої пенсії, повідомленої нотаріусу, у серпні 2019 розмір пенсії складав 2218,67 грн., згодом декілька разів підвищувався і у серпні 2021 становив 3357,45 грн. З відомостей Підсистеми призначення та виплати пенсій, наданими ГУ ПФУ в Донецькій області на виконання ухвали суду 19.07.2023, вбачається, що сумма пенсії ОСОБА_2 на день смерті становила 3353,02 грн. Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивачка має право на отримання недоотриманої за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , пенсії за період 01 квітня 2016 року по 26 липня 2019 року у сумі 88 391 гривня 81 копійка, у порядку спадкування за законом, оскільки ці суми пенсії належали спадкодавиці за час її життя, а обмеження цих виплат трирічним терміном є незаконним. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно за ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється у разі смерті пенсіонера. Рішення щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 на інших підставах відповідачем суду не надано. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Крім того, відповідно до статті 9 2Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6). Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. На час виникнення спірних правовідносин ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, запроваджено не було. Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20жовтня 2014року №1706-VII «Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції. Відповідно до ст. 2 Закону України від 18.01.2018№ 2268-VІІІ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України. Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації, як внутрішньо переміщеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України. Тому, припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Таким чином, припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом. Отже, доводи апеляційної скарги про те, що померла ОСОБА_2 за життя не виявила бажання поновити пенсію, нарахування якої було припинено з 01 квітня 2016 року, не зверталась з відповідною заявою до відповідача і пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу з огляду на вищенаведене. Отже, і спадкоємиця ОСОБА_1 , відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19. Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивачки, як спадкоємиці, на отримання всього належного їй спадкового майна. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції. Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2023 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повне судове рішення складено 20 грудня 2023 року. Головуючий: Судді: