Постанова 4803 № 243/2217/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1049/23 Справа № 243/2217/22 Суддя у 1-й інстанції - Агеєва О.В. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року м.Кривий Ріг Справа № 243/2217/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О., секретар судового засідання: Тимофєєва В.О. сторонни: позивач ОСОБА_1 , відповідач Головне управлінняПенсійного фонду в Донецькій області, розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії в порядку спадкування, яке ухвалене суддею Агеєвою О.В. у місті Слов`янську Донецької області, повне судове рішення складено 13 жовтня 2022 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку Донецької області помер її батько ОСОБА_2 . Виплата пенсії ОСОБА_2 була припинена з 01 серпня 2014 року у зв`язку із початком військового конфлікту на Сході України. Через важкий стан здоров`я він не мав змоги виїхати на підконтрольну територію України та зареєструватися як внутрішньо переміщена особа, що призвело до виникнення заборгованості по виплаті пенсії за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2021 року. 07 серпня 2021 року Приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області відкрито спадкову справу та направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виявлення спадкового майна. На запит нотаріуса, відповіддю від 16 грудня 2021 року №0500-1520-8/129522 повідомлено про наявність заборгованості по пенсії за період з 08 листопада 2018 року по 31 травня 2021 року яка складає 168 376,32 грн. Вищенаведена сума була визначена із врахуванням ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто із обмеженням трирічного періоду перед смертю пенсіонера. Нотаріусу було надано суму 168 376,32 грн. з урахуванням ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, як заборгованість за період з 08 листопада 2018 року по 31 травня 2021 року. Вважає, що при такій заборгованості пенсія померлого ОСОБА_2 за один місяць складала 4106,70 грн. Сума заборгованості по пенсії з моменту її припинення, тобто з 01 серпня 2014 року по 08 листопада 2018 року склала б 209 441,70 грн. Отже, вважає, що загальна сума невиплаченої пенсії померлого ОСОБА_2 , яка належить їй на праві власності в порядку спадкування складає 377818,02 грн. З урахуванням вищевикладеного, позивач просила суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 у вигляді недотриманої суми пенсії 377818,02 грн. за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2021 року, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3023,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2022 року Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2021 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3023,00 грн.(три тисячі двадцять три грн. 00 коп.). Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що ОСОБА_2 виплата пенсії проведена по 31.07.2014 року, помер батько позивачки 24.05.2021 року, за життя він особисто не звертався за поновленням виплати. Пенсія, яка не була нарахована за життя спадкодавця, не входить до складу спадщини. Пенсійні кошти за період з 01 серпня 2014 року по 07 листопада 2018 року не нараховувались. Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з частиною другою статті 49 Закону № 1058, з урахуванням вимог статті 46 Закону № 1058 (не більше ніж за три року до дня звернення за отриманням пенсії). Вважає, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача тому підстав для задоволення позовних вимог позивача відсутні . Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивача адвокат Безрук А.В. у судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін. Від відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Головного управління, підтримує доводи в повному обсязі. Від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність. Фактичні обставини справи, встановлені судом Згідно Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 05 серпня 2021 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), відповідний актовий запис № 966, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьку Донецької області помер ОСОБА_2 . 07 серпня 2021 року Приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області відкрито спадкову справу стосовно майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами спадкової справи спадкоємцями є ОСОБА_1 . Інформація щодо інших спадкоємців, які прийняли спадщину, в матеріалах спадкової справи відсутні. На запит нотаріуса, відповіддю від 16 грудня 2021 року №0500-1520-8/129522 було повідомлено про наявність заборгованості по пенсії за період з 08 листопада 2018 року по 31 травня 2021 року яка складає 168376,32 грн. Вищенаведена сума була визначена із врахуванням ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто із обмеженням трирічного періоду перед смертю пенсіонера. 26 січня 2022 року за №ВЕБ-05001-Ф-С-22-009270 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з запитом про надання інформації про розмір недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_2 , на який 22 лютого 2022 року отримала відповідь, відповідно до якої її звернення розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецької області у відповідності до Закону України «Про звернення громадян». За результатами розгляду повідомлено, що в серпні 2021 року вона звернулась з заявою про взяття на облік пенсійної справи померлого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою подальшого отримання грошової допомоги на поховання. В вересні 2021 року було здійснено повторний запит до територіального органу Пенсійного фонду України м. Костянтинівка щодо вивантаження електронної пенсійної справи ОСОБА_2 . В листопаді 2021, після вивантаження електронної справи, пенсійну справу ОСОБА_2 взято на облік з 01.08.2014 та одразу закрито постійною причиною з 01.06.2021 у зв`язку із смертю пенсіонера (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ). За життя ОСОБА_2 з заявою про поновлення пенсії на території підконтрольній українській владі, як того вимагає Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, не звертався. На запит приватного нотаріуса Чекіди О.А. №713/02-14 від 02.11.2021 (вх. № 23827/8 від 09.11.2021) управлінням була надана відповідь 16.12.2021 (вих. №0500-1520-8/129522 від 16.12.2021), що сума недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 за період з 08.11.2018 по 31.05.2021 складає 168376,32грн. Нарахування суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 здійснювалось у відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не більше ніж за три роки до дати звернення, тобто, за період з 08.11.2018 року по 31.05.2021 року, так як вхідна дата запиту нотаріуса 09.11.2021 року. Крім того, у відповіді повідомлялось, що розмір недоотриманої пенсії померлого може зменшуватись в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду особи, яка має право на спадщину за законом згідно Свідоцтва про право на спадщину. Законні підстави для перегляду запиту приватного нотаріуса Чекіди О.А. №713/02-14 від 02.11.2021 року та надання нової відповіді про суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.08.2014 року по 31.05.2021 року, відсутні. Позиція апеляційного суду Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2022 року залишити без змін. Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області недоотриману, у зв`язку зі смертю, пенсію ОСОБА_2 , за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2021 року у порядку спадкування за законом. Щодо вимог позивача про стягнення вказаної пенсії з відповідача у розмірі 377 818,02 грн., то суд зазначав, що даних про розмір пенсії, яка підлягала нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2014 по 08 листопада 2018 року в матеріалах справи не має, і розмір пенсії не нараховувався відповідачем, про що зазначено у довідці, розмір пенсійних виплат які позивач просить стягнути були розраховані приблизно, оскільки відповідачем не було надано ані їй, ані суду інформацію щодо розміру пенсійних виплат за період з 01 серпня 2014 по 08 листопада 2018 року. Отже, суд першої інстанції вважав за доцільне позовні вимоги задовольнити шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримані ним за життя пенсійні виплати за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2021 року. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Спірні правовідносини по справі виникли саме з приводу невизнання відповідачем розміру пенсійних виплат, які увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2021 року. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до приписів ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України». Колегія суддів зазначає, що право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227ЦК України має право на отримання безпідставно не нарахованої відповідачем пенсії у порядку спадкування за законом. Зазначений висновок узгоджується із позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19. Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В апеляційній скарзі, посилання на частину першій статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, який керувався даною статтею при виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлого чоловіка, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини. ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що відповідачем не надано повної інформації нотаріусу щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2021 року, нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом; приймаючи до уваги, що відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед померлим з огляду на вимоги ст. 46 Закону № 1058, спірну заборгованість не включив до наданих нотаріусу відомостей для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що унеможливлює виконання нотаріусом своїх повноважень по видачі такого свідоцтва суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області недоотриману, у зв`язку зі смертю, пенсію ОСОБА_2 , за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2021 року у порядку спадкування за законом. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Розподіл судових витрат Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 квітня 2023 року. Головуючий: Судді: