Постанова Львівський апеляційний суд № 462/84/23

Справа № 462/84/23 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л. Провадження № 22-з/811/288/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий - суддя Цяцяк Р.П., судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О., за участю секретаря Цьони С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву адвоката Смолина Ярослава Васильовича, представника ОСОБА_1 , про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 30 червня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 30 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Львівської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП/ІПН НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, яка належала останньому на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 223168 від 09 липня 2009 року на праві спільної сумісної власності, з кадастровим номером 4610165500:03:001:0094, загальною площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Львівської міської ради по 1 575 грн. 43 коп. з кожногосплаченого судового збору (том 2, а.с. 16-20). 03 листопада 2023 року адвокат Смолин Я.В., представник позивачки (апелянта) ОСОБА_1 , надіслав до суду заяву (з долученими до неї документами) про стягнення з відповідачів на користь позивачки витрат останньої на професійну правничу допомогу у розмірі 30 257 грн. (том 2, а.с. 21-34). Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. 16 листопада 2023 року адвокат Смолин Я.В. подав до суду заяву про розгляд справи за його вищезгаданою заявою без його участі (том 2, а.с. 52). 11 та 14 грудня 2023 року адвокат Мисенко С.А., представник відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , подала до суду Клопотання та Пояснення-заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, у яких просить суд врахувати неспівмірність заявлених представником позивачки до стягнення з відповідачів судових витрат зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, а також врахувати стан здоров`я відповідача ОСОБА_2 та доходи обох відповідачів. Просить заяву адвоката Смолина Я.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу розглядати у її відсутності (том 2, а.с. 60-77). Львівська міська рада, будучи своєчасно (15.11.2023 року) належним чином повідомленою про розгляд заяви адвоката Смолина Я.В. про стягнення з відповідачів на користь позивачки витрат останньої на професійну правничу допомогу (том 2, а.с. 41), явку свого представника в судове засідання не забезпечила, відзиву (заперечень тощо) на згадану заяву до суду не подала. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи з межах доводів заяви представника позивачки про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступних висновків. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини 1 та 3 статті 133); - разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частини 1 і 2 статті 134); - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137); - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137); - суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137); - обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137). Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Вище наведена правова позиція знайшла своє відображення у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18. Пунктом 9 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат може бути підставою для відмови у відшкодування відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (том 2, а.с. 38) і в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України є обов`язковою для судів першої та апеляційної інстанцій. Матеріалами справи стверджується наступне. 26.09.2022 року позивачка уклала з адвокатом Смолином Я.В. Договір про надання правової допомоги, який не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом (том 2, а.с. 22), і цей Договір ним було подано до суду лише 03.11.2023 року - вже після завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції. Стороною позивача не надано суду пояснень з приводу того, чому саме цей Договір було подано до суду лише після завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції і чому сам Договір про надання правової допомоги не містить розміру адвокатської винагороди. В позовній заяві зазначено, що позивачка очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи витрати на правову допомогу в орієнтовному розмірі 10 000 грн. (том 1, а.с. 5). При цьому жодного реального розрахунку (зокрема - і витрат на професійну правничу допомогу) не наведено. Тобто, як вбачається з вищенаведеного, на стадії розгляду справи, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, відповідачі були позбавленими можливості подати до суду аргументоване клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, або навести свої доводи щодо неспівмірності цих витрат (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. З урахуванням всіх вищенаведених обставин в їх сукупності та з урахуванням критеріїв складності даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що з відповідачів на користь позивачки підлягає до стягнення 10 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу (на що остання і орієнтувалась при подачі позову та, відповідно, на що і орієнтувала відповідачів), що (на переконання колегії суддів) буде відповідати критеріям розумності, виваженості та справедливості. Львівська міська рада, як відповідач по справі, заперечень (відзиву) на апеляційну скаргу до суду не подавала і її представник участі у апеляційному розгляді справи не приймав. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає по стягнення по 4 000 грн. з кожного судових витрат на професійну правничу допомогу, а з Львівської міської ради такі судові витрати слід стягнути у розмірі 2 000 грн. Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 367, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Заяву адвоката Смолина Ярослава Васильовича, представника ОСОБА_1 , про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 4 000 (чотири тисячі) грн. з кожного судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 18 грудня 2023 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.