Постанова 4854 № 947/25927/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 947/25927/23 Перша інстанція: суддя Луняченко В.О. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м.Одеси від 2 жовтня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи поліцейського 1 батальйону 4 роти взводу №1 УПП в Одеській області сержанта Шипачова Сергія Анатолійовича, про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,- В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2023р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи поліцейського 1 батальйону 4 роти взводу №1 УПП в Одеській області сержанта Шипачова С.А., в якому просила скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1132081 від 3.08.2023р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР за ст.183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400грн. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення враховуючи те, що вона лише повідомляла через лінію « 102» про незаконні, на її думку, дії співробітників поліції, а тому оскаржувана постанова протиправна, незаконна та така, що прийнята з порушенням чинних норм законодавства. Посилаючись на вказані обставини просила позов задовольнити. Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 2 жовтня 2023р. адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1132081 від 3.08.2023р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР за ст.183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400грн. Закрито провадження в адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, по обставинам 3.08.2023р., у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі ДПП посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що посадова особа відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови діяла не в межах та з порушенням норм законодавства, оскільки не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивачку зателефонувати до лінії « 102», не відібравши скаргу та не дочекавшись проведення перевірки по даній скарзі, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, а також порушивши процедуру розгляду скарги, притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що 3.08.2023р. інспектором старшим сержантом Скрипським В.В. відносно позивачки було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАС №7450752. Так, у вказаній постанові зазначено, що 3.08.2023р. об 11:29 год. за адресою м.Одеса, Французький бульвар, 16, водій ( ОСОБА_1 ), керуючи транспортним засобом, здійснила зупинку в зоні дії дорожньої розмітки 1.35 (місце для паркування осіб з інвалідністю), при цьому не надала відповідних документів та інвалідом не являється, чим порушила п.34 ПДР, а саме здійснила порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, за що передбачена відповідальність, встановлена ч.6 ст.122 КУпАП. Позивачка вважаючи, що працівником відповідача незаконно складено постанову відносно неї, у зв`язку із чим зателефонувала на лінію « 102» та повідомила про це та вказала, що має бажання подати скаргу на протиправні дії поліцейських. Позивачка зазначила, що працівники поліції, які прибули за викликом на лінію « 102», замість того, щоб розібратись у ситуації, склали відносно неї постанову, якою притягли її до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик. Так, згідно матеріалів справи, поліцейським 1 батальйону 4 роти взводу №1 УПП в Одеській області сержантом Шипачовим С.А., 17.08.2023р. о 14:05:37год. прийнята оскаржувана у даній справі постанова серії ЕГА №1132081 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400грн. За змістом постанови, 3.08.2023р. у м.Одесі, Французький бульвар 17а ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме, зателефонувала на спецлінію «102» та повідомила про те що працівники поліції її зупинили та ображали її гідність, хоча такого факту не було, що зареєстровано на «пвр1648». Згідно відповіді Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області від 6.09.2023р. на звернення ОСОБА_1 , повідомлено, що проведенною перевіркою в ІТС «ІПНП» та у програмно-апаратному комплексі «CallWay» встановлено що з номера ОСОБА_1 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» зафіксовано надходження дзвінка о 12:36год. 3.08.2023р. зі скаргою на дії працівників поліції, та проханням викликати поліцію на місце події та наміром подати письмову скаргу. Позивачка вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що прийнята з порушенням чинних норм законодавства, у зв`язку із чим звернулась в суд із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваної постанови у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує її незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Апеляційний суд зазначає, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Так, приписами ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. У положеннях КУпАП чітко визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Дослідженими судом обставини які передували винесення поліцейським Шипачовим С.А. постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дають змогу встановити що підставою для звернення по спецлінії « 102» було бажання особи повідомити про незаконні дії робітників поліції та подати письмову скаргу. Отже, судова колегія зазначає, що до повноважень поліції, яка приїхала для перевірки вказаного повідомлення було відібрання у особи відповідної заяви (скарги). Крім того , взагалі не зрозуміло, повноваження поліцейського Шипачова С.А. на проведення на місці перевірки відповідної заяви, з`ясування обставин та винесення відповідного рішення у випадку підтвердження такого факту складення протоколу або постанови відносно інших робітників поліції з встановленням в їх діях складу адміністративного/кримінального правопорушення та притягнення винних робітників поліції до відповідальності. Також, на думку судової колегії, отримавши відповідне повідомлення про оскарження дій співробітників поліції оператор спецлінії мав би зразу роз`яснити право особи звернення зі скаргами до вповноважених органів. Таким чином, за повідомленням позивачки про те, що вона бажає подати письмову скаргу на дії робітників поліції, відповідачем не здійснено перевірку та не встановлено обставин, не вжито ніяких заходів для відібрання скарги та її передачі до компетентних органів або роз`яснення на місці право подання відповідних скарг. Враховуючи також, що диспозиція ст.183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії « 102», не відібравши скаргу та не дочекавшись проведення перевірки по даної скарзі, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, а також порушивши процедуру розгляду скарги, притягнув позивачку до адміністративної відповідальності. Частиною першою статті Шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 9.06.2011р., заява №16347/02). Отже, судом визнається обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів. Згідно ч.2 ст.71КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При схожих обставинах (винесення постанови по ст.183 КУпАП при відсутності належної перевірки поданої на спецлінію « 102» заяви та обставин звернення на спецлінію) Верховним Судом у своїй постанові від 17.07.2019р. по справі за №524/832/17 зроблено висновок про те, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому правильно була скасована судом апеляційної інстанції. Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1132081 від 3.08.2023р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за ст.183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400грн. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м.Одеси від 2 жовтня 2023р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко