Постанова 4854 № 420/13677/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/13677/23 Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В., повний текст судового рішення складено 16.10.2023, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 13 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у відмові провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2021 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 року. - зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України перерахувати розмір грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 були скасовані внесені зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови КМУ №704 та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018 року), відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити на надати до пенсійного органу оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення, зокрема станом на 01.01.2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. Разом з тим, Адміністрацією Державної прикордонної служби України позивачу 17.04.2023 року було відмовлено у задоволенні його заяви, що стало підставою для звернення позивача до адміністративного суду з позовом про оскарження таких дій. Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що у Адміністрації Державної прикордонної служби України відсутні правові підстави для інформування органів Пенсійного фонду України про настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям за відповідною (аналогічною) посадою, в тому числі, відносно позивача. Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду. Третьою особою пояснень по суті спірних правовідносин надано не було. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання Адміністрації Державної прикордонної служби України про залишення без розгляду адміністративного позову у справі №420/13677/23 відмовлено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду в межах адміністративної справи №420/13677/23. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 року основного розміру пенсії позивача. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 року основного розміру пенсії позивача. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Адміністрації Державної прикордонної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 073,60 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103. На підставі вищезазначеного позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити на надати до пенсійного органу оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2021 року, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку пенсії. Водночас, листом від 17.04.2023 року Адміністрація Державної прикордонної служби України відмовила позивачу у задоволенні його заяви та зазначила про відсутність підстав для підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 2262-ХІІ). Виходячи з приписів ч.3, ч.18 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні основні та додаткові види грошового забезпечення. У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. У розумінні приписів ст.63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. З викладеного слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії призначених за Законом №2262-ХІІ, є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. 30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова №704), якою передбачалося збільшення з 01.03.2018р розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, та якою встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Вказана вище Постанова набрала чинності 01.03.2018р. Згідно з п. 2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Як визначалось п.4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату її прийняття та до 24.02.2018р.), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Втім, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Постанова №103, набрала чинності з 24.02.2018р.). Пунктом 6 Постанови №103 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Отже, станом на 01.03.2018 (на дату набрання чинності Постанови №704), пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Проте, як вказував позивач у своєму позові та було вірно враховано судом першої інстанції, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Відтак, з врахуванням ст. 265 КАС України, п.6 Постанови №103 втратив чинність з 29.01.2020р., у зв`язку із чим відновлена дія п.4 Постанови №704 у редакції, до внесення відповідних змін до нього п.6 Постанови

103. Отже, з 29.01.2020 р. розрахунковою величиною для визначення окладів є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня саме відповідного календарного року, а не на 1 січня 2018р. З даного приводу та в контексті надання оцінки окремим доводам апеляційної скарги, колегія суддів також враховує, що ч.2 статті 265 КАС України не регулює питання щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними та наголошує на неможливості виконання положень (застосування) нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та в спосіб, передбачені законом. При цьому порядок дій відповідача у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився. Колегія апеляційного суду також враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, відповідно до яких у п. 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ. Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Водночас, згідно ст.6 Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року - 1762,00 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки, що випливає з приписів Законів України про Державний бюджет на 2018 та 2019р. відповідно. У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять. Отже, положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили, а після указаної дати не відповідали таким. Аналогічні за змістом висновки також містить і постанова Верховного Суду від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21. Апеляційний суд також зауважує, що положення ч. 3 ст. 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). З огляду на викладене, враховуючи приписи ч.3 ст.7 КАС України, а також зважаючи на те, що з 01.01.2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, зокрема Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» , із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), на що вірно звернув увагу суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення. Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними зокрема в постановах від 05.04.2023р. у справі № 340/3604/22, від 14.09.2022 року у справі № 500/1886/21, від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21, від 12.09.2022 по справі № 500/1813/21, тощо. В контексті надання оцінки доводам скаржника з приводу відсутності на його думку правових підстав для оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021р., колегія суддів зауважує, що величина грошового забезпечення як виплати, є визначальною при перерахунку пенсії. В свою чергу, величина грошового забезпечення в тому числі залежить і від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадового окладу, окладу за військовим званням, інших додаткових видів грошового забезпечення. Порівнюючи встановлений у статтях 7 Законів України про Державний бюджет України на 2018 та 2021 апеляційний суд зазначає, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року становив - 1762,00 грн., а станом на 01 січня 2021р. - 2270,00. Отже, різниця між розмірами прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2018р. та встановленого на 01.01.2021р. (який є більшим), впливає на визначення розміру складових грошового забезпечення військовослужбовців. Прохання ж позивача надати йому довідки оновлені для перерахунку пенсії з 01.02.2021р. відповідно до постанови №704 із визначенням складових грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року 01.01.2021р., на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови №704, було обумовлено саме зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», та у зв`язку із цим, - також і підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. З огляду на викладене, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2021р. порівняно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2018 р, який (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) в свою чергу є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, вбачається право позивача на отримання оновленої довідки станом на 01.01.2021р. із застосуванням пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, для перерахунку його пенсії з 01.02.2021р. Наведене вище спростовує доводи апелянта в частині відсутності підстав для оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021р., оскільки апелянт посилається на п.4 постанови № 704 в редакції, яка втратила чинність та не підлягає застосуванню (а саме виходячи із прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2018 року). При цьому, розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів. Колегія суддів також вважає за доцільне зазначити, що виходячи з приписів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1), підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ, що спростовує окремі доводи апеляційної скарги щодо обов`язкової необхідності прийняття рішення КМ України про проведення перерахунку пенсії. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а. З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що не відбулось збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а відтак про відсутність підстав для видачі позивачу оновленої довідки для проведення перерахунку пенсії, оцінюються апеляційним судом як безпідставні та неприйнятні. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів. Разом з цим, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ (Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а). Відтак, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно не виготовлено та не направлено до Головного управління ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021р., у зв`язку із чим наявні підстави для зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії (виготовити та направити до органу ПФУ оновлену довідку). При цьому, апеляційний суд погоджується й з висновком суду першої інстанції про передчасність вимоги позивача щодо зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України перерахувати розмір грошового забезпечення, адже такі дії будуть вчинені відповідачем у процесі виконання судового рішення, відтак наразі спір у вказаній частині відсутній, ця вимога є передчасною. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 судом першої інстанції обґрунтовано були задоволенні частково. Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку на звернення до суду, колегія суддів зазначає, про те, що ч. 1 ст. 122 КАС України, встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. За даних обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом 13.06.2023 та оскаржує дії відповідача щодо відмови йому у підготовці та наданні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, надану листом від 17.04.2023. Колегія суддів вважає, що вирішення питання про наявність/відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача чи дотримання ним строку на звернення до суду з позовом про перерахунок пенсії, лежить поза межами вирішення даного спору. При цьому, особа має право на отримання довідки про складові грошового забезпечення у будь-який момент за заявою, а відлік строку на звернення до суду розпочинається, у даному випадку, саме з дати надання відповіді на звернення особи (відмови у видачі довідки). Позивач із заявою про видачу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення звернувся до відповідача в березні 2023 року та отримав відповідь 17.04.2023, а до суду звернувся 13.06.2023, тобто у межах шестимісячного строку на звернення до суду. Апелянтом помилково ототожнено відлік строку на звернення до суду із датою виникнення в позивача права на перерахунок пенсії, хоча позов не містить вимог з цього приводу, а стосується питання законності відмови у видачі оновленої довідки про складові грошового забезпечення. Колегія суддів наголошує на тому, що предметом даного спору є питання видачі довідки, а не перерахунок пенсії, вже у межах розгляду якого, в разі наявності спору, судом має вирішуватись питання дотримання строку на звернення до суду з позовом про перерахунок пенсії за відповідний період. Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька