Постанова 4820 № 686/8201/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/8201/22 Провадження № 22-ц/4820/2049/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Чебан О.М., з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою. ОСОБА_3 зазначив, що 9 листопада 2021 року сторони уклали договір позики, за умовами якого він позичив ОСОБА_4 12 500 доларів США на строк до 10 квітня 2022 року. ОСОБА_4 зобов`язався сплачувати позивачу щомісячно до 10-го числа проценти від суми позики у розмірі 375 доларів США, а у разі невиплати процентів за користування грошовими коштами сплатити за кожен місяць 750 доларів США. На підтвердження факту укладення договору та передачі коштів відповідач видав йому розписку. ОСОБА_4 не виконав зобов`язання за договором позики, внаслідок чого борг склав 16 250 доларів США, з яких 12 500 доларів США неповернута позика та 3 750 доларів США несплачені проценти. За таких обставин ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 16 250 доларів США боргу за договором позики, 4 753 грн 13 коп. витрат зі сплати судового збору та 22 950 грн витрат на правову допомогу. Короткий зміст рішень суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 16 250 доларів США заборгованості за договором позики та 4 753 грн 13 коп. судового збору. Суд керувався тим, що ОСОБА_4 не виконав зобов`язання з повернення позики та процентів, а тому з нього на користь ОСОБА_3 слід стягнути вказану заборгованість. У зв`язку з задоволенням позову понесені ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору покладаються на ОСОБА_4 . Оскільки до матеріалів справи не додано договір про правничу допомогу, то вимоги ОСОБА_3 про відшкодування цих витрат не підлягають задоволенню. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що 9 листопада 2021 року ОСОБА_3 позичив ОСОБА_4 12 500 доларів США, які той зобов`язався повернути до 10 квітня 2022 року. Також відповідач повинен був сплатити ОСОБА_3 проценти від суми позики у розмірі 375 доларів США щомісячно, а у разі несплати процентів 750 доларів США за кожний місяць. Протягом січня-лютого 2022 року ОСОБА_4 перерахував позивачу 20 000 грн (які еквівалентні 714 доларам 28 центам США), а протягом вересня-жовтня 2022 року сплатив останньому 4 000 доларів США, однак суд не врахував цю обставину. Крім того, суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає. Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, а тому оскаржуване рішення суду в частині розміру заборгованості за договором позики піддягає зміні. Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини 9 листопада 2021 року сторони уклали у простій письмовій формі договір позики, за умовами якого ОСОБА_3 позичив ОСОБА_4 12 500 доларів США на строк до 10 квітня 2022 року. За користування позиченими коштами ОСОБА_4 зобов`язався сплачувати ОСОБА_3 до 10-го числа кожного місяця, що слідує за звітним, проценти від суми позики у розмірі 375 доларів США. У разі несплати щомісячного платежу до зазначеного строку сума платежу збільшувалася до 750 доларів США за звітний місяць. Сторони домовилися, що сплата щомісячних платежів буде надходити щомісячно на банківську картку Акціонерного товариства «Альфа-Банк» номер НОМЕР_1 у строк до 10-го числа місяця, що слідує за звітним. На підтвердження факту укладення договору та передавання коштів ОСОБА_4 видав ОСОБА_3 розписку. У 2022 році ОСОБА_4 перерахував на зазначений у розписці картковий рахунок грошові кошти: 10 січня 2022 року 5 000 грн, 10 лютого 2022 року 5 000 грн, 11 лютого 2022 року 5 500 грн. У тому ж році ОСОБА_4 повернув ОСОБА_3 , через дружину ОСОБА_5 , грошові кошти: 29 вересня 2022 року 2 000 доларів США та 29 жовтня 2022 року 2 000 доларів США. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції а) щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. В силу частини другої статті 211 ЦПК України учасники справи повідомляються про місце, дату і час судового засідання судом. Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання встановлений статтями 128-130 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи). Згідно з частинами другою, четвертою, шостою, восьмою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Із положень частин першої, третьої, четвертої статті 130 ЦПК України слідує, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Правила надання поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (в редакції на час розгляду справи; далі Правила) визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку та регулюють відносини між ними. Як передбачено пунктом 2 Правил, рекомендоване поштове відправлення реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача. Згідно пункту 99-1 Правил рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. За змістом указаних норм права повідомлення про судовий розгляд справи відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового розгляду є порушенням їх права на справедливий суд. Суд повідомляє сторони про розгляд справи без їх виклику судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй під розписку. За відсутності учасника справи або членів його сім`ї судова повістка негайно повертається до суду з поміткою про причини невручення. У такому разі днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Із довідки відділу реєстрації місця проживання (а.с. 27) слідує, що місце проживання ОСОБА_4 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою від 28 квітня 2022 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі та вирішив питання про її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. 1 грудня 2023 року суд першої інстанції надіслав на адресу місця проживання ОСОБА_4 рекомендованим листом з повідомленням про вручення судову повістку-повідомлення про розгляд справи. Це поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою відділення зв`язку про його невручення через відсутність адресата (а.с. 31-32). Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази протилежного (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №639/4278/16-а). Отже, ОСОБА_4 був повідомлений про судовий розгляд справи у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом. Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність процесуальних дій суду з належного повідомлення ОСОБА_4 про судовий розгляд справи. б) щодо стягнення боргу за договором позики Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом частини першої статі 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Із положень статті 1049 ЦК України слідує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів. За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, яка визнається укладеною з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику, розмір яких визначається сторонами в договорі позики. Предметом належного виконання грошового зобов`язання за договором позики є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності договору позики, позичальник зобов`язаний повернути грошові кошти в установлений договором строк і сплатити проценти за користування цими коштами. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором позики, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. Зібрані докази вказують на те, що за укладеним сторонами договором позики ОСОБА_3 позичив ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 12 500 доларів США на строк до 10 квітня 2022 року. При цьому ОСОБА_3 мав право на проценти від суми позики у розмірі 375 доларів США на місяць. У разі несплати ОСОБА_4 процентів до 10-го числа кожного місяця розмір процентів подвоювався, тобто збільшувався до 750 доларів США на місяць. У встановлений договором строк ОСОБА_4 не повернув позику та не сплатив проценти. За таких обставин суд першої інстанції правомірно керувався тим, що ОСОБА_4 не виконав зобов`язання за договором, а тому з нього на користь ОСОБА_3 слід стягнути неповернуту позику та несплачені проценти. Водночас, визначаючи розмір заборгованості за договором позики, суд не врахував наступні обставини. Протягом січня-лютого 2022 року ОСОБА_4 сплатив ОСОБА_3 проценти від суми позики: 10 січня 2022 року 5 000 грн, що еквівалентно 181 долару 83 центам США (5000:27,4977); 10 лютого 2022 року 5 000 грн, що еквівалентно 178 доларам 70 центів США (5000:27,9795); 11 лютого 2022 року 5 500 грн, що еквівалентно 197 доларам 31 центу США (5500:27,8756), а всього 557 доларів 84 центи США (181,83+178,70+197,31). Також протягом вересня-жовтня 2022 року ОСОБА_4 повернув ОСОБА_3 4 000 доларів США боргу за договором позики. Отже, розмір заборгованості за договором позики становить 11 692 долара 16 центів США (16250-4000-557,84). 3.Висновки суду апеляційної інстанції При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував усі обставини справи та не визначив правильно розмір заборгованості за договором позики, а тому в цій частині його рішення підлягає зміні. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 слід стягнути заборгованість за договором позики у розмірі 11 692 долара 16 центів США. В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Щодо зміни розподілу судових витрат між сторонами Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує норми статті 141 ЦПК України, згідно яких судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов ОСОБА_3 заявлено з ціною 16 250 доларів США та задоволено на суму 11 692 долара 16 центів США, тобто на 71,95% (11692,16?100:16250), а тому з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 слід присудити судовий збір за подання позову у розмірі 3 419 грн 88 коп. (4753,13?71,95%). Водночас з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 слід стягнути 1 999 грн 88 коп. судового збору за подання апеляційної скарги (4753,13?28,05%?150%). Враховуючи вимоги частини десятої статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від сплати ОСОБА_4 судового збору за подання апеляційної скарги та присудити з останнього на користь позивача судовий збір за подання позову у розмірі 1 420 грн (3419,88-1999,88). Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року в частині розміру заборгованості за договором позики та розподілу судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 11 692 долара 16 центів США заборгованості за договором позики. Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 1 420 гривень судового збору за подання позову. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 8 грудня 2023 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Павловська А.А. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27