Постанова 4873 № 920/688/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" листопада 2023 р. Справа№ 920/688/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Тарасенко К.В. Михальської Ю.Б. за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М. представники: від прокуратури: Колодчина Р.В. (службове посвідчення № 076134 від 01.03.2023) від позивача: не з`явився від відповідача: Вагоровська А.Е. (посвідчення адвоката № 000772 від 24.03.2016) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.09.2023 у справі № 920/688/23 (суддя Яковенко В.В.) за позовом Виконувача обов`язків керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача: Синівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АГРО" про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: Виконувач обов`язків керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Синівської сільської ради звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АГРО" про: - розірвання договору оренди землі від 03.11.2008, укладеного між Липоводолинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-АГРО", який зареєстрований в Державному реєстрі земель Липоводолинським районним відділом Сумської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 12.12.2008 за № 040863101812; - зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АГРО" повернути Синівській сільській раді земельні ділянки з кадастровими номерами: 5923285600:02:002:0109, 5923285600:01:001:0178, 5923285600:01:001:0180, 5923285600:02:010:0085, 5923285600:02:005:0053, 5923285600:02:010:0086, 5923285600:02:009:0071, 5923285600:02:004:0169, 5923285600:02:004:0166, 5923285600:01:004:0203, 5923285600:01:005:0100, 5923285600:02:005:0055, 5923285600:02:005:0054, 5923285600:02:004:0168, 5923285600:02:004:0167. В ході розгляду справи в суді першої інстанції, від відповідача надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертизи з метою встановлення обставин щодо законності використання відповідачем спірних земельних ділянок. У вищевказаному клопотанні відповідач просив місцевий господарський суд доручити проведення земельно-технічної експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бакаріуса". На вирішення експерта відповідачем було поставлено наступні питання: чи відповідає фактичне користування ТОВ "СК-АГРО" правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам?; яке фактичне цільове призначення та використання земельних ділянок ТОВ "СК-АГРО", які є предметом позову?; чи відносяться спірні земельні ділянки, орендарем яких є ТОВ "СК-АГРО", до ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок?; чи відносяться спірні земельні ділянки до тих, які потребують захисту від ерозій та інших деградуючих факторів? Короткий зміст оскаржуваного ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.09.2023 задоволено клопотання представника відповідача про призначення земельно-технічної експертизи. Вирішено призначити у справі № 920/688/23 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз імені Засл. Проф. М.С. Бокаріуса". На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) Чи відповідає фактичне користування ТОВ "СК-АГРО" правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам? 2) Яке фактичне цільове призначення та використання земельних ділянок ТОВ "СК-АГРО", які є предметом позову? 3) Чи відносяться спірні земельні ділянки, орендарем яких є ТОВ "СК-АГРО", до ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок? 4) Чи відносяться спірні земельні ділянки до тих, які потребують захисту від ерозій та інших деградуючих факторів? Провадження у справі № 920/688/23 зупинено на час проведення експертизи. Не погодившись з прийнятою ухвалою, керівник Роменської окружної прокуратури Сумської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.09.2023 у справі № 920/688/23, якою призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до того, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про призначення у даній справи земельно-технічної експертизи, оскільки одна частина питань, запропонованих відповідачем у клопотанні, не стосується обставин, які входять до предмета доказування, а інша частина питань не потребує спеціальних знань та у повній мірі пояснюється наданими прокуратурою і позивачем доказами. Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення її доводів Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що позивач не надав належних та достатніх доказів того, що відповідачем були здійсненні порушення норм законодавства. Також, за твердженням відповідача, поданий прокурором до позову висновок експерта від 20.04.2023 за № СЕ-19/119-23/940-ДЗ, викликає сумніви щодо його правильності, тому на переконання відповідача, у даній справі потрібна незалежна земельно-технічна експертиза. Узагальнений виклад позиції позивача Позивач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023, апеляційну скаргу керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.09.2023 у справі № 920/688/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/688/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.09.2023 у справі № 920/688/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.11.2023. В судове засідання, яке відбулося 29.11.2023, з`явилися прокурор та представник відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа - ухвали суду від 02.11.2023 в його електронний кабінет. Враховуючи, що явка представника позивача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами, без участі представника позивача. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав. Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про призначення судової експертизи. За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. За правилами ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу. У розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Отже, зупиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та вимог ст. 234 Господарського процесуального кодексу України повинен в обов`язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи, навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з`ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з`ясування цих обставин самим судом. При цьому, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком неприпустимого затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17 та від 26.10.2018 у справі № 910/9971/17, від 08.11.2018 у справі №910/14672/17). Як вбачається з матеріалів справи, клопотання відповідача про призначення судової експертизи обґрунтовано тим, що предметом у даній справі є з`ясування законності використання відповідачем спірних земельних ділянок, а отже для з`ясування таких обставин на переконання відповідача, необхідні спеціальні знання. Відповідно до ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Судова колегія зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтованість мотивів стосовно необхідності спеціальних знань, які потребують дослідженню судовим експертом у даній справі, зокрема з`ясування питання: стосовно відповідності фактичного користування відповідачем правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам; щодо фактичного цільового призначення та використання земельних ділянок відповідачем, які є предметом позову; про відношення спірних земельних ділянок, орендарем яких є відповідач до ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок, а також чи потребують захисту спірні земельні ділянки від ерозій та інших деградуючих факторів, які є предметом дослідження експертною установою. Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Судова колегія звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18. При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18). З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що питання, поставлені місцевим господарським судом входять до кола питань, що вирішуються у правовому полі та можуть бути з`ясовані судом першої інстанції шляхом дослідження доказів у справі під час її розгляду та не потребують спеціальних знань, як помилково зазначено судом першої інстанції. Крім того, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд не навів обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не вказав, які саме спеціальні знання необхідні і чому таку перевірку не може здійснити суд. Таким чином, призначення судової земельно-технічної експертизи у даному випадку не направлене на встановлення обставин, які входять до кола доказування, з`ясування яких потребуватиме спеціальних знань і на підставі яких суд має ухвалити рішення по суті спору, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про призначення експертизи є хибними та не відповідають обставинам справи, а оскаржувана ухвала в частині такого призначення підлягає скасуванню. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Наведені у апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Твердження відповідача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються матеріалами справи. Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду в частині призначення судової експертизи є необґрунтованою та суперечить приписам ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює її скасування в цій частині відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України і як наслідок підлягає направленню справа для продовження розгляду до суду першої інстанції Наведені у апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Твердження відповідача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються матеріалами справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Висновки за результатами апеляційної скарги За викладених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції. У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судового збору за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку не здійснюється та повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області задовольнити, ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.09.2023 у справі № 920/688/23 - скасувати. Матеріали справи № 920/688/23 передати на розгляд Господарському суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 07.12.2023. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді К.В. Тарасенко Ю.Б. Михальська