Постанова 4854 № 420/6254/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6254/23 Перша інстанція: суддя Корой С.М. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У березні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонського ЗВ ВСП, у якому просив: - визнати протиправною діяльність Херсонського ЗВ ВСП щодо не нарахуванню невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. за періоди з 20.05.2022р. по 31.05.2022р., з 1.06.2022р. по 30.06.2022р., з 1.07.2022р. по 14.07.2022р.; - зобов`язати Херсонський ЗВ ВСП здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. за періоди з 20.05.2022р. по 31.05.2022р., з 1.06.2022р. по 30.06.2022р., з 1.07.2022р. по 14.07.2022р.;, у розмірі 128 333,33грн. з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у Херсонському ЗВ ВСП. Згідно довідки №26 від 18.07.2022р. він приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в період з 20.05.2022р. по 31.05.2022р., з 1.06.2022р. по 30.06.2022р., з 1.07.2022р. по 14.07.2022р. у загальній кількості 55 днів. Для виплати додаткової грошової винагороди Начальнику ЗВ ВСП було подано лист №802/4007 від 13.09.2022р. та рапорт від 26.09.2022р. з відповідними додатками. Проте, на теперішній час позивач не отримав додаткової грошової винагороди за безпосередню участь у бойових діях. Вказане стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Херсонського ЗВ ВСП щодо не розгляду рапорту командира взводу О та ППС роти ВСП Херсонського ЗВ ВСП старшого лейтенанта Олексія Малька від 26.09.2022р. в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. за періоди: з 20 травня по 31 травня 2022р., з 1 червня по 30 червня 2022р., з 1 липня по 14 липня 2022р.. Зобов`язано Херсонський ЗВ ВСП розглянути рапорт командира взводу О та ППС роти ВСП Херсонського ЗВ ВСП старшого лейтенанта Олексія Малька від 26.09.2022р., за наслідками якого здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. за періоди: з 20 травня по 31 травня 2022р., з 1 червня по 30 червня 2022р., з 1 липня по 14 липня 2022р., з урахуванням висновків суду, наданих у даному рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Херсонський ЗВ ВСП, посилаючись на порушення норм права, просять рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що приписами Постанови №168, окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022р., рішенням (телеграмою) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022р. фактично визначено обов`язок Херсонського ЗВ ВСП видати наказ про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за умов наявності документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, якими є бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу та довідки командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення, а тому у зв`язку із наявністю документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, останній має право на отримання відповідної додаткового грошової винагороди. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходить військову службу в межах запровадженого в державі військового стану, у Херсонського ЗВ ВСП, що підтверджується довідкою Миколаївського ЗВ ВСП №26 від 18.07.2022р.. Згідно наказу начальника Херсонського ЗВ ВСП №70 від 20.05.2022р. водія-стрільця 2 групи та патрульно-постової служби 1 взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку зонального відділу солдата ОСОБА_1 відряджено в оперативне підпорядкування начальника Миколаївського ЗВ ВСП для виконання завдань за призначенням у м.Вознесенськ та м.Баштанка Миколаївської області. Листом Миколаївського ЗВ ВСП №802/4007 від 13.09.2022р. направлено довідку №26 від 18.07.2022р., згідно якої в період з 20.05.2022р. по 31.05.2022р., з 1.06.2022р. по 30.06.2022р., з 1.07.2022р. по 14.07.2022р. ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. При цьому, у вищевказаному листі було зазначено, що відповідно Наказу начальника Миколаївського ЗВ ВСП від 14.05.2022р. №113, виданого на підставі розпорядження командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.05.2022р. №1252, та бойового розпорядження Начальника Миколаївського ЗВ ВСП від 20.05.2022р. №2022/86/1, витягу з журналу бойових дій Кропивницького ЗВ ВСП інв. №107, рапорту командира зведеного підрозділу ВСП Баштанка від 18.07.2022р. №3618 військовослужбовці Херсонського ЗВ ВСП, зокрема, солдат ОСОБА_1 були направлені та введені у склад сил та засобів, для виконання завдань у Миколаївському ЗВ ВСП (м. Баштанка), та приймав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. На підставі вищенаведеного командиром взводу О та ППС роти ВСП Херсонського ЗВ ВСП старшим лейтенантом ОСОБА_2 до Херсонського ЗВ ВСП був поданий рапорт від 26.09.2022р., в якому останній просив виплатити особовому складу додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, та у відповідності до вимог окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/3/29 на підставі довідок про безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії видані Миколаївський зональним відділом Військової служби правопорядку, в тому числі: солдату ОСОБА_1 . Позивач вважає, що невиплата відповідачем збільшеної додаткової винагороди 100 000 грн., відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, є протиправною, а тому він звернувся до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність дій Херсонського ЗВ ВСП у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону). На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України 28.02.2022р. прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168). Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Згідно з пунктами 2-1, 3 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений рішенням Міністра Оборони України від 25.03.2022р. №248/1298 (далі Рішення №248/1298) (застосувалась до 1.06.2022р.). Абзацами 3, 4 пункту 3 Рішення №248/1298 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Відповідно до пункту 5 Рішення №248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини. Відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022р. №912/а/29 (далі Окреме доручення) (застосовується з 1.06.2022р.), під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін. Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Згідно з пунктом 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення. Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення). Отже, відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., Рішення №248/1298 та Окремого доручення, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). Отже, з огляду на вказані норми можливо дійти висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Рішення №248/1298, Окремого доручення. Як вбачається із матеріалів справи, що згідно довідки Миколаївського ЗВ ВСП №26 від 18.07.2022р. ОСОБА_1 , який проходить службу у Херсонському ЗВ ВСП, приймав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у періоди з 20.05.2022р. по 31.05.2022р., з 1.06.2022р. по 30.06.2022р., з 1.07.2022р. по 14.07.2022р.. Вказана довідка видана на підставі наказу начальника Миколаївського ЗВ ВСП від 14.05.2022р. №113, виданого на підставі розпорядження командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.05.2022р. №1252, та бойового розпорядження начальника Миколаївського ЗВ ВСП від 20.05.2022р. №2022/86/1 витяг з журналу бойових дій Кропивницького ЗВ ВСП інв. №107, рапорту командира зведеного підрозділу ВСП м. Баштанка від 18.07.2022р. №3618 (а.с.13). Зважаючи на наявність зазначеного бойового розпорядження, витягу з журналу бойових дій та рапорту командира зведеного підрозділу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях/забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони у періоди з 20.05.2022р. по 31.05.2022р., з 1.06.2022р. по 30.06.2022р., з 1.07.2022р. по 14.07.2022р., та, відповідно, наявність у нього права на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000грн. відповідно до Постанови №168 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах. Що стосується посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом, то судова колегія виходить з наступного. Згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншими законами. За правилами ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Приписами ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022р.) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 19.07.2022р. набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352. Частиною 1 ст.233 КЗпП України (у новій редакції) передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. При цьому, пунктом 1 Перехідних положень КЗпП України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою КМУ №651 від 27.06.2023р. «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Враховуючи те, що позивач звернувся до суду із позовом 27.03.2023р., тобто до закінчення карантину, то судова колегія приходить до висновку, що строки звернення до суду із адміністративним позовом ним не пропущено. Відтак, вказані доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. У контексті оцінки доводів апеляційних скарг, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. В доводах апеляційних скарг апелянти посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко