Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8489/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8489/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі №160/8489/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) імені князя Володимира Великого про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 24.04.2023 ОСОБА_1 звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) імені князя Володимира Великого, в якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 30.09.2022 по 09.11.2022 року, з 15.11.2022 по 09.12.2022 року, з 15.12.2022 по 07.01.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 30.09.2022 по 09.11.2022 року, з 15.11.2022 по 09.12.2022 року, з 15.12.2022 по 07.01.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. Перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), останній виконував бойові завдання на кордоні з Білорусією на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вищевказане підтверджується довідкою, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 від 07.01.2023 №3641, з якої вбачається безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області у період: 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 09.11.2022; з 15.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 09.12.2022; з 15.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 07.01.2023. З огляду на викладене, позивач вважає, що у зазначені періоди він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», тому не виплачуючи таку винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі відповідач допустив протиправну бездіяльність. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Позивачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій наголошує на неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ на які посилався суд при вирішенні даної адміністративної справи не можуть вважатися такими, що набрали чинності та не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки вони не проходили державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Застосування до спірних правовідносин положень наказів свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, оскільки накази не прийняті на виконання положень Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Також зауважив, що відповідачем в ході розгляду справи не зазначено жодних заперечень саме з посиланням на відповідні докази щодо факту не взяття позивачем участі у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації протягом спірного періоду. Таким чином, в основу оскаржуваного рішення не було покладено належних, допустимих та достатніх доказів, а тому вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати обґрунтованим, так як, відповідно ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідач та третя особа правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що солдат ОСОБА_1 проходив службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф, солдата ОСОБА_1 у складі другого відділу прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону імені князі Володимира Великого (військова частина НОМЕР_3 ), де позивач перебував з 30.09.2022 по 07.01.2023. Відповідно до довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_3 від 07.01.2023 року № 3641 солдат ОСОБА_1 приймав безпосередню участь бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області: 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 09.11.2022; з 15.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 09.12.2022; з 15.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 07.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року (а.с. 12). Листом №22-21-23-вих від 02.01.2023 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України на лист НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.11.2022 №22/2811-22-вих повідомив, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» не застосовується. Довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , не опрацьовувались (а.с. 43). 26.12.2022 адвокат Задорожня В.О. в інтересах позивача звернулась до військової частини НОМЕР_5 та військової частини НОМЕР_6 із адвокатськими запитами в яких зокрема просила надати обґрунтовану відповідь щодо підстав і причин не нарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 (а.с. 14-17). Листом №22-21-23-вих від 02.01.2023 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України зокрема повідомив представника позивача, що відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 19.09.2022 № 276/гриф (втратило чинність 25.09.2022), від 25.09.2022 №1348/гриф (втратило чинність 25.10.2022) та від 25.10.2022 №1697/гриф солдат ОСОБА_1 у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) приступив до виконання та, по теперішній час, виконує завдання в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого. Бойові накази (розпорядження) видавалися стосовно 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ). Бойові розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого 19.09.2022 № 276/гриф, від 25.09.2022, №1348/гриф та від 25.10.2022 №1697/гриф, надати немає можливості, оскільки мають обмежений гриф доступу. Списки, передбачені додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України віл 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) не направлялись, так як відповідно до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» визначено, що збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань військовослужбовців ДПСУ з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілом). Також повідомлено, що довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії солдату ОСОБА_1 не видавалась (а.с. 20). Листом №21-2316-23-вих від 24.03.2023 НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України повідомив представника позивача про відсутність підстав для внесення позивача в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 гривень за період перебування військовослужбовця у відряджені на ділянці НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого, у зв`язку з не наданням 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого підтверджуючих документів для виплат (а.с. 18-19). Згідно з архівною відомістю, наданою НОМЕР_4 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України до листа №21-2316-23-вих від 24.03.2023, з серпня 2022 року по лютий 2023 року ОСОБА_1 зокрема було нараховано та виплачено грошову винагороду відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 у наступному розмірі: вересень 2022 року 30000,00 грн., жовтень 2022 року 30000,00 грн., листопад 2022 року 30000,00 грн., грудень 2022 року 50161,29 грн., січень 2023 року 0,00 грн., лютий 2023 року 30000,00 грн. та 51935,48 грн. (зворотній бік а.с. 19, а.с. 44). Позивач із розміром виплаченого йому грошового забезпечення не погодився, вважаючи, що безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області за період із 30.09.2022 по 09.11.2022, з 15.11.2022 по 09.12.2022, з 15.12.2022 по 07.01.2023 року дає йому право на виплату додаткової винагороди у загальному розмірі 100000 грн. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, як такі, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків. Предметом розгляду справи є наявність у позивача права на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000грн., відповідно до Постанови №168 у період з 30.09.2022 по 09.11.2022, з 15.11.2022 по 09.12.2022, з 15.12.2022 по 07.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі позивача у таких діях та заходах. Згідно зі статтею 16 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством. Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ). Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64 введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався та до сих пір триває. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий). Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій). Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Щодо посилань позивача на обов`язковість державної реєстрації наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ, суд зазначає таке. На виконання Указу № 64/2022 та пункту 2-1 Постанови № 168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 30 липня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-АГ) (який підлягав застосуванню з 01 серпня 2022 року до 01 грудня 2022 року). Вподальшому з 01 грудня 2022 року був введений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі Наказ № 628/0/81-22-АГ). Згідно з частиною 3 статті 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом. Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлений Положенням «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (далі - Положення), наказом Міністерства юстиції України від 12.04.05 № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661. Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.1996 №

468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства. Положенням встановлено, що державній реєстрації в Мін`юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що, зокрема, зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації. Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Частинами першою та сьомою статті 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям грошова винагорода військовослужбовця та оплата праці і заробітна плата, які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними. Зокрема, такий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 820/4748/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 812/1255/17, від 02 липня 2020 року у справі № 812/792/17, 07 лютого 2022 року у справі № 420/7697/21. Таким чином, оскільки Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ зачіпають соціально-економічні, права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, які проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, тому вказані Накази підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку. Проте, зазначені накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ не містять відомостей про їх реєстрацію в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, а отже не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством. За наведених обставин, накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ не можуть прийматись до виконання та не викликають правових наслідків. Крім того, на користь висновку суду щодо необхідності оприлюднення та державної реєстрації Наказів № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ свідчить той факт, що Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252. Проте, зазначений Порядок введений в дію з 01 лютого 2023 року, а тому не може бути застосований до спірних правовідносин. Водночас, на час виникнення спірних правовідносин, порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду був визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі - Інструкція). Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду. Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ). Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється також за ті дні, коли у районі ведення бойових дій (районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, районі воєнних конфліктів та проведення інших заходів в умовах особливого періоду) військовослужбовці беруть участь у здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км); веденні морського бою. Отже, для визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень відповідно до постанови №168, необхідно встановити докази безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів. Пунктом 3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення. Згідно з пунктом 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ). Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди. (Пункт 5 розділу IV Інструкції). Відповідно до пункту 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях. На підставі пункту 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату. Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (вогневий контакт з противником, вогневі ураження противником території, на якій здійснюються бойові дії, розвідка на території противника ) При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій можливих бойових дій. Проте, як свідчать встановлені обставини справи, згідно листа №22-21-23-вих від 02.01.2023 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України, списки на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) не направлялись, оскільки підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення. Відповідно до архівної відомості, у період з серпня 2022 року по лютий 2023 року ОСОБА_1 зокрема було нараховано та виплачено грошову винагороду відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 у наступному розмірі: вересень 2022 року 30000,00 грн., жовтень 2022 року 30000,00 грн., листопад 2022 року 30000,00 грн., грудень 2022 року 50161,29 грн., січень 2023 року 0,00 грн., лютий 2023 року 30000,00 грн. та 51935,48 грн. (зворотній бік а.с. 19, а.с. 44). У межах спірних правовідносинах позивач стверджує протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постановою №168, виходячи із розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у періоді з 30.09.2022 по 09.11.2022, з 15.11.2022 по 09.12.2022, з 15.12.2022 по 07.01.2023. Водночас, з матеріалів справи не вбачається документального підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у вказаний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Матеріали справи не містять бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки, списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань, бойових донесень, рапортів командира про безпосередню участь позивача у бойових діях чи виконанні бойових (бойових завдань) у спірний період. Суд не приймає, як доказ, довідку Військової частини НОМЕР_3 від 078.01.2023№ 3641, оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №

168. Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо. Крім того, довідка видана на підставі наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 № 165 гриф, яким визначено про необхідність прибуття військовослужбовців, зокрема, позивача до НОМЕР_2 прикордонного загону не підтверджує участі позивача в бойових діях або відповідних заходах, тому не може бути належним доказом такої участі позивача в спірний період. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову. Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року в адміністративній справі №160/8489/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак