Постанова 4812 № 490/9555/23

07.12.23 33/812/540/23 Справа № 490/9555/23 Провадження № 33/812/540/23 ПОСТАНОВА Іменем України 07 грудня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць В.В. із секретарем судового засідання Лівшенком О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень, У С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2023 року серії ААД №414617 25 вересня 2023 року о 01:50 годин по пр. Центральному в районі буд. №243 в м. Миколаєві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Deawoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію запропоновано пройти перевірку на алкотесторі «Drager ARAM 2264», результат якої становить 1,39 ‰, з результатом огляду ОСОБА_1 був не згоден, пройти огляд в установленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушення зафіксовано на боді-камери 470577, 470961, 471801. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, Не погодившись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із грубим порушенням складання протоколу та недоведеності наявності складу, події правопорушення та вини водія у його вчиненні. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначав, що у письмових поясненнях до суду першої інстанції він вказував, що протокол був складений з чисельними порушеннями та вказані у ньому факти щодо керування ним транспортом з ознаками алкогольного сп`яніння не відповідають дійсності, а тому від отримання копії протоколу він відмовився. Проте суд першої інстанції не надав цьому факту належної оцінки. На відеозаписах з нагрудних камер поліцейських відсутня фіксація руху транспорту під його керуванням та зупинки автомобіля; у протоколі вказано час його складання о 02 годині 26 хвилин, тоді як згідно відеозаписам протокол поліцейський почав складати о 02 години 43 хвилини, тобто фіксація часу складання протоколу має розбіжності та неточності. Відеофайли, які надані до суду в якості доказу, постійно перериваються в часі, записані маленькими відеофайлами, на деяких відеофайлах відсутня фіксація часу запису, відеофайли викладені не послідовно в часі, а хаотично. На одному відеофайлі йде відтворення двох відеофайлів паралельно, йде аудіозапис з цих двох відеофайлів, тому не можна розібрати хто що говорить та який аудіофайл відноситься до якого відеофайлу. У протоколі вказано час зупинки транспорту 25.09.2023 о 01 годині 50 хвилин, але огляд з використанням технічного засобу «Драгер» та результат огляду зафіксований у 01 години 44 хвилини. Згідно тексту оскаржуваної постанови суд вказує, що із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівники поліції підходять до транспортного засобу «Deawoo Lanos», з водійського місця до них виходить апелянт. Працівники поліції пояснюють водію, що останній рухався по зустрічній смузі руху, на що водій підтверджує факт керування транспортом. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та оголошення результату, який становив 1,39 %о, ОСОБА_1 з ним не погодився, на пропозицію працівників поліції проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння категорично відмовився та почав заперечувати, що керував транспортним засобом. Вказав, що він був припаркований, а він з товаришем у ньому просто перебували. Також суд додав, що твердження апелянта про те, що транспортним засобом він не керував, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказами, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на спробу уникнення водієм адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Проте апелянт вважає таке тлумачення суду помилковим та таким що суперечить практиці розгляду аналогічних справ, а саме: в п. 47 Постанови Верховного Суду КАС від 08 липня 2020 року суд дійшов висновку, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів. Вважає також помилковим висновок суду, що факт відмови від проходження медичного огляду в медичній установі після незгоди з результатами тестування на місці зупинки транспортного засобу свідчить про порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як протокол був складений на підставі керування транспортом у стані алкогольного сп`яніння, цей факт був підтверджений за допомогою алкотестера «Драгер», після оголошення результату, який становив 1,39‰. Після чого поліцейські запропонували водію, у разі незгоди пройти медичний огляд в медичній установі, а це є його правом проходити або відмовитись від такого обстеження, та за це не передбачена відповідальність, як це помилково трактує суд першої інстанції. Таким чином, вважає, що судом грубо порушені підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином сповіщений, від нього на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшла заява, в якій ним зазначено, що він підтримує апеляційну скаргу, доповнень та додаткових клопотань не має та просить розглянути справу у його відсутність. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП). Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачений обов`язок учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п.п."а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частин 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2023 року серії ААД №414617 25 вересня 2023 року о 01:50 годин по пр. Центральному в районі буд. №243 в м. Миколаєві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Deawoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію запропоновано пройти перевірку на алкотесторі «Drager ARAM 2264», результат якої становить 1,39 ‰, з результатом огляду ОСОБА_1 був не згоден, пройти огляд в установленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1). Від підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився, про що зазначено у протоколі. Відеозйомкою, проведеною на боді-камери, підтверджується, що працівник поліції, встановивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, заявив вимогу про проходження ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння, на що той погодився пройти такий огляд на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager». Результат огляду склав 1,39 ‰, з результатом ОСОБА_1 не погодився, після чого працівник поліції неодноразово пропонував пройти огляд в медичному закладі, від чого ОСОБА_1 двічі відмовився (відео 01:44:35 -01:44:37, 01:47:10-01:47:12). Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення поліцейський знову неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, роз`яснюючи наслідки відмови від цього, в зв`язку із чим 02 год 23 хв. видав Направлення для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі (а.с.5), яке видається поліцейським у випадку незгоди водія з результатами проведеного поліцейським огляду на місці зупинки та/або бажанні пройти такий огляд у медичному закладі. Проте ОСОБА_1 говорив, що буде дзвонити до адвоката, а вже потім поїде, на що поліцейський пояснив, щоб той скоріше телефонував, оскільки огляд можна проводити протягом двох годин і залишилось мало часу (відео 02:59:51, 03:00:03). Отже, поведінка ОСОБА_1 була фактично спрямована на відмову від проведення огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я відповідно до встановленого ст. 266 КУпАп двохгодинного періоду для здійснення огляду з моменту встановлення для цього підстав. Та лише після складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАп за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 сказав, що зараз буде їхати на огляд (відео 03:23:12). Отже дані протоколу про адміністративне правопорушення, та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи ОСОБА_1 щодо недоведеності факту керування ним транспортним засобом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля під час того, як до нього підходить співробітник поліції та на слова поліцейського: «Рухались проти руху», відповів: «Сюди приїхали по навігатору, стали, заблукали» (01:33:00). Цей факт підтвердив і особа, який вийшов з пасажирського сидіння: «Заблудилися, показує прямо знак кірпіч і стрілка, ми стали, ніби по зустрічній їдемо, потім завернули сюди» (01:33:08-01:33:26). Також на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 говорить: «Ось сюди я заїхав, все» (01:46:17). Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис з нагрудних камер патрульних поліцейських є неналежним доказом, оскільки відеофайли постійно перериваються в часі, записані маленькими відеофайлами, на деяких відеофайлах відсутня фіксація часу запису, відеофайли викладені не послідовно в часі, а хаотично. на одному відеофайлі йде відтворення двох відеофайлів паралельно, йде аудіозапис з цих двох відеофайлів, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки на дослідженому відеозаписі зафіксовані всі події щодо обставини, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та, власне, обставин складання протоколу та є достатнім для встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису. Доводи апелянта щодо розбіжностей в часі фіксації вчинення адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення та на відеозаписі, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 , оскільки незначне розходження в часі (6 хвилин між часом огляду за допомогою алкотестеру, зазначеним на роздруківці з цього приладу, та часом, зазначенням у протоколі) може відрізнятися від фактичної, що пов`язано з похибкою роботи акумуляторів боді-камер або технічним збоєм в роботі приладів. Посилання в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду в постанові від 08 липня 2020 року в справі № 177/525/17, про те що сам факт визнання особою вини в порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів, не є релевантними до обставин даної справи, оскільки встановлені в них фактичні обставини є відмінними, до того ж вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджена належними, допустимими і достовірними доказами, зокрема змістом протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксованою відеозйомкою відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі після його незгоди з результатами проведеного поліцейським огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру. Не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта про порушення судом першої інстанції підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності та помилковість висновку суду, що факт відмови від проходження медичного огляду в медичній установі після незгоди з результатами тестування на місці зупинки транспортного засобу свідчить про порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані доводи ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що, на його думку, протокол був складений за керування транспортом у стані алкогольного сп`яніння, цей факт був підтверджений за допомогою алкотестера «Драгер», результат - 1,39 ‰, а проходити чи відмовитись від проходження огляду в медичному закладі у разі незгоди з результатами проведеного поліцейським огляду є його правом і за це не передбачена адміністративна відповідальність, як це помилково трактує суд першої інстанції. Апеляційний суд вважає такі доводи апелянта безпідставними. Так, зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2023 року серії ААД №414617 свідчить, що його було складено в зв`язку із порушенням водієм ОСОБА_1 саме п.2.5 Правил дорожнього руху України в зв`язку із відмовою пройти огляд в установленому законом порядку в медичному закладі після незгоди з результатами проведеного поліцейськими огляду на алкотесторі «Drager», що утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не суперечить цьому і зміст оскаржуваної постанови судді, у якій у відповідності до протоколу зазначено про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичному закладі після незгоди з результатами огляду на місці зупинки. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП підставою для притягнення до відповідальності за вчинення даного правопорушення є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною третьою статті 266 КУпАП встановлено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Пунктами 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 з подальшими змінами, передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. За такого ОСОБА_1 відмовився від виконання покладеного на нього як на особу, яка керує транспортним засобом, обов`язку пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо д оведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. На переконання апеляційного суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. За такого немає підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт. З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.В. Коломієць