Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/49/22

11.05.23 33/812/186/23 Справа № 487/49/22 Провадження № 33/812/186/23 ПОСТАНОВА Іменем України 11 травня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць В.В. із секретарем судового засідання Стрілець К.О., за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Горбенка Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, У С Т А Н О В И В : З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №298294 від 19 грудня 2021 року вбачається, що 19 грудня 2021 року о 19:30 годині ОСОБА_1 по вул. Чкалова,58, в м. Миколаїв керував автомобілем «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. У встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився від продуття алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Не погодившись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив постанову суду скасувати та провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначав, що в порушення ст.268 КУпАП справа була розглянута без його участі, тоді як про дату судового засідання він не був повідомлений та клопотання про відкладення розгляду справи не надавав, чим був позбавлений права приймати участь у судовому засіданні, надавати пояснення, докази. Крім того зазначав, що 19 грудня 2021 року близько 19 год 30 хв. знаходився в автомобілі «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , який стояв на обочині навпроти будинку 58 по вул. Чкалова, та розмовляв по телефону і перекладав речі у салоні автомобіля, в салоні автомобіля знаходилася ОСОБА_2 та її дочка ОСОБА_3 . В цей час під`їхали працівники поліції і зробили зауваження, що автомобіль стоїть дуже близько до перехрестя, потім виник конфлікт після чого поліцейський сказав, що він п`яний та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, на що він відмовився так як не керував автомобілем і був зовсім тверезий. Як вказав апелянт він пояснював працівникам поліції, що їхні дії незаконні, що автомобіль стоїть та двигун вимкнений, погоджувався, що порушив правила зупинки перед перехрестям. Після чого був складений протокол за відмову від проходження медичного огляду. В той же час не було вилучено водійське посвідчення, як це передбачено ст. 265-1 КУпАП, не затримано транспортний засіб, як передбачено ст. 265-2 КУпАП та не відсторонено від керування транспортним засобом. Після того, як його відпустили одразу поїхав до медичного закладу, де о 21:06 год 19 грудня 2022 року пройшов медичне обстеження на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння та згідно довідки був тверезий. Вважає вимогу працівника поліції щодо проходження медичного обстеження на стан сп`яніння незаконною, оскільки він знаходився за кермом автомобіля, що стояв. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Горбенко Ю.М. підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та його захисника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП). Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачений обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частин 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ від 19 грудня 2021 року №298294 19 грудня 2021 року о 19:30 годині ОСОБА_1 по вул. Чкалова,58, в м. Миколаїв керував автомобілем «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. У встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився від продуття алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с. 1). Даний протокол підписано свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зазначено, що до протоколу додаються їх письмові пояснення. Так, вказані свідки в письмових поясненнях пояснили, що 19 грудня 2021 року на перехресті вул. Чкалова та Інженерної вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків з приводу перевірки водія «Volkswagen Transporter» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , на стан алкогольного сп`яніння та в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився пройти тест за допомогою приладу «Драгер». Мав явний запах алкоголю з рота, путався в своїх показаннях, також відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та відмовився від підпису у протоколі. ОСОБА_1 від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення відмовився, письмових пояснень по суті порушення у протоколі не виклав, разом із тим поставив свій особистий підпис у протоколі поруч із підписами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зазначив час: «20:30», а також надав письмові пояснення, що ним було підтверджено в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції. В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що 19 грудня 2021 року він знаходився на перехресті вул. Чкалова і вул. Громадянської стояв на своєму автомобілі «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 на обочині. До нього позаду під`їхав патрульний автомобіль та сказали, що він стоїть близько біля перехрестя. Потім сказали, щоб він продув «Драгер», на що він відмовився, так як впевнений що не пив. Дані пояснення складені ОСОБА_1 власноруч, особисто ним підписані із зазначенням часу складання. Зі змісту вищевказаних письмових пояснень вбачається, що вони були відібрані поліцейським взводу № 3 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Миколаївській області сержантом поліції Лубовим О.Ю. Відеозйомкою, проведеною на бодікамеру ВЕ00231, також підтверджується, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, від чого той відмовився. Отже дані протоколу про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи апеляційної скарги про порушення передбачених ст. 268 КУпАП прав в зв`язку із розглядом справи судом першої інстанції без його участі, за відсутності відомостей щодо своєчасного та належного повідомлення про дату час і місце розгляду справи, є слушними. Проте самі по собі зазначені обставини не є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду. До того ж ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де докладно виклав свої заперечення, разом зі своїм захисником приймав участь в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, надавав пояснення щодо обставин справи, що свідчить про реалізацію ним передбачених ст.268 КУпАП прав. Посилання ОСОБА_1 на те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, не можуть бути прийняті до уваги оскільки спростовуються відеозаписом на якому, працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 що він далі не може їхати та може викликати тверезого водія, щоб не викликати евакуатор (диск № 1 19:54:14) та також наголошує: «За руль ви не сідаєте, ви ж пам`ятаєте? (диск № 2 20:32:01). Ніяким чином не впливають на доведеність факту скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і його посилання на те, що при складанні адмінматеріалів у нього не було вилучено посвідчення водія, а транспортний засіб працівниками поліції не було затримано. Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи апеляційної скарги на недотримання працівниками поліції вимог закону щодо роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки з відеозапису з нагрудної камери поліцейського. (диск № 1 19:54:14) вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції роз`яснювалися ОСОБА_1 його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі і право на користування юридичною допомогою адвоката. Також не заслуговують на увагу посилання апелянта на вказані ним причини відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки таке не впливає на склад правопорушення. Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що 19 грудня 2021 року о 21год.05хв. він з власної ініціативи пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, за результатами якого встановлено, що він був тверезий, то слід зазначити наступне. Відповідно до норми ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Згідно ч. 5, 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюють в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За положеннями пунктів 12 розділу ІІ, 17 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставила, про що робиться запис у згаданому вище висновку. Відповідно до п. 9 зазначеної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Як передбачено п. 16 розділу ІІІ Інструкції складається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) встановленого зразку (додаток 4), який видається на підставі акту медичного огляду. Отже, направлення особи, що підлягає медичному огляду на стан алкогольного сп`яніння у супроводі працівника поліції, огляд у медичному закладі саме в присутності представника поліції, відповідає вимогам вищезазначених положень закону та Інструкції. Тому додана до апеляційного суду виписка № 1567 від 19.12.2021 року із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є тверезим, не може розцінюватися апеляційним судом як належний доказ проходження ним медичного огляду, оскільки цей документ не відповідає вище вказаним вимогам закону до проходження такого огляду за змістом та формою (не є висновком встановлено зразка та виданий у відсутності поліцейського). Крім того, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено не за керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України), а за відмову від проходження огляду на визначення такого стану (пункт 2.5 Правил дорожнього руху України), а факт відмови від проходження медичного огляду є доведеним зібраними у справі доказами. Отже, посилання ОСОБА_1 на результати проведеного 19 грудня 2021 року о 21год.05хв. його огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, не спростовують доведеності факту відмови водія ОСОБА_1 від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, тобто факту порушення водієм п.2.5 Правил дорожнього руху, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення, встановленого санкцією даної норми закону. Не можуть бути прийняті до уваги твердження ОСОБА_1 про незаконність дій поліцейських, які вимагали його пройти медичний огляд, тоді як він на той час автомобілем не керував, а сидів за кермом припаркованого автомобіля, що стояв на місці. Так, з досліджених відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, що є належними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, убачається, що на питання поліцейського: «Ви сюди приїхали!?» ОСОБА_1 відповідає «Так» (диск № 1 18:59:16). Крім того, на питання поліцейського до пасажирки автомобіля «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 : «Ви додому їхали?» вона відповідає: «Так, він віз мене додому». На питання поліцейського: «Якщо ви стверджуєте, що ваш водій був тверезий, в чому причина тоді пройти огляд? Відповідає: «Тому що ви зупинили його без причини, вірніше навіть не зупинили, а приїхали коли вже стояли. Ви нас не зупиняли, ми зупинились, ви під`їхали до нас» (диск № 1 19:21:53 19:23:23) За таких обставин, посилання апеляційної скарги на відсутність в матеріалах справи відеодоказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, не свідчить про недоведеність цього іншими доказами. Також не можуть бути прийняті судом до уваги посилання в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а, оскільки у неї судами було встановлено, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу не містив відомостей про те, що позивач керував транспортним засобом або експлуатував його. Навпаки, зазначено, що огляд транспортного засобу було здійснено працівником поліції у дворі домоволодіння позивача, тобто не під час керування чи експлуатації позивачем транспортного засобу на вулично-дорожній мережі. Отже, в даному випадку зміст фактичних обставин у справах є різним. А ні доводи апеляційної скарги, ані надані ОСОБА_1 пояснення в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість. На переконання апеляційного суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду, За такого немає підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт. З урахуванням положень ст. 33 КУпАП, ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до відповідальності, та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.В. Коломієць