Постанова 4870 № 907/947/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" листопада 2023 р. Справа №907/947/22 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді О.С. Скрипчук суддів О.І. Матущака Б.Д. Плотніцького, секретар судового засідання Лагутін В.Б. розглянувши апеляційну скаргу Національного банку України б/н від 31.07.2023 (в. № 01-05/2469/23 від 31.07.2023) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 (повний текст рішення складено 10.07.2023, м. Ужгород, суддя П.Д. Пригуза) у справі № 907/947/22 за позовом: Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області до відповідача: Приватного акціонерного товариства Берегівський м`ясокомбінат, м. Берегово Закарпатської області за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Національного банку України, м. Київ за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ про витребування майна з чужого незаконного володіння. за участю представників: позивача: І.В. Пеняк (присутня в режимі відеокнференції поза межами приміщення суду) відповідача: не з`явився третьої особи-1: Є.С. Лантух (присутній в режимі відеокнференції поза межами приміщення суду) третьої особи-2: І.Р. Семен. ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Берегівський м`ясокомбінат, Третя особа - 1 - Національний банк України, Третя особа - 2 - Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про витребування майна з чужого незаконного володіння; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності; припинення права власності. Позовна заява мотивована тим, що закрита трансформаторна підстанція №28г загальною площею 37,3 кв.м., що знаходиться в м. Берегове по вул. Сільвая, належить Приватному акціонерному товариству «Закарпаттяобленерго», як майно, що увійшло до статутного фонду Товариства під час корпоратизації ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є ПрАТ «Закарпаттяобленерго»). Під час здійснення Товариством заходів спрямованих на проведення державної реєстрації права власності ПрАТ «Закарпаттяобленерго» на будівлю ЗТП №28г, Товариством було встановлено, що належна позивачу будівля ЗТП №28г була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під найменуванням «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Сільвая, буд. 3 на праві власності Приватного акціонерного товариства «Берегівський м`ясокомбінат». Позивач вважає, що Відповідачем без наявних правових підстав було змінено назву об`єкта нерухомості «будівля ЗТП-28г» на назву «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» та зареєстровано за ним на правах власності, що є неправомірним та порушує право власності ПрАТ «Закарпаттяобленерго». Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 позовні вимоги ПрАТ «Закарпаттяобленерго» задоволено повністю. Суд виніс рішення, яким витребував на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат» будівлю «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, літера «Ж», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., місто Берегове, вул. Сільвая, буд. 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 54071821102). Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 2103792 від 30.04.2013 р. в частині державної реєстрації права власності Приватного акціонерного товариства «Берегівський м`ясокомбінат» на будівлю «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, літера «Ж», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., місто Берегове, вул. Сільвая, буд. 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 54071821102). Припинено право власності Приватного акціонерного товариства «Берегівський м`ясокомбінат» на будівлю «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, літера «Ж», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., місто Берегове, вул. Сільвая, буд. 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 54071821102), номер запису про право власності: 858053. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з інвентарних карток Позивача вбачається, що Позивач безперервно з 1967 року утримує об`єкт ТП 28, що обслуговує потреби м`ясокомбінату, обліковує його у себе на балансі як нерухоме майно основних засобів будівлю одноповерхову, прямокутної конфігурації, 8,6х6,3м, висотою 3,85м. (типова форма №03-6). Також позивач окремо здійснює облік обладнання, що знаходиться у будівлі ТП 28г, зокрема Силовий трансформатор ТМ-630 кВа №5150, рік виготовлення 1967, а також здійснює облік поточних витрат на утримання в цілому об`єкта нерухомого майна та його трансформаторного обладнання: Силового трансформатора доливання трансформаторного масла; поточний ремонт вимикачів навантаження, шинного роз`єднання та запобіжників. Отже, заперечення та твердження, що будівля ТП 28 фактично не передавалася Позивачеві спростовується встановленими судом фактичними даними. Не погодившись з даним рішенням суду Національний банк України подав апеляційну скаргу б/н від 31.07.2023 (в. № 01-05/2469/23 від 31.07.2023), в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023, прийняти нове рішення, яким визнати недопустимими докази надані позивачем разом з клопотанням від 06.07.2023 №07-2023/2 про долучення доказів, в задоволені позову відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що право власності позивачем не доведено, а право власності на спірний об`єкт відповідача оформлено на належних правових підставах, що підтверджують законність набуття права власності на об`єкт нерухомого майна будівлю трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж. На переконання апелянта, позивач не надав належних та допустимих доказів, що ЗТП № 28 належить йому чи належало на праві власності Закарпатському обласному підприємству електричних мереж «Закарпаттяобленерго», відтак Позивачем не було надано до суду правовстановлюючих документи, що беззаперечно підтверджують належність йому ЗТП №

28. При цьому Господарський суд Закарпатської області не дослідив належним чином зазначені обставини та не врахував надані висновки Верховного Суду. Апелянт вказує, що відсутні підстави для того щоб вважати, що ЗТП №28г та будівля трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень «Ж» є однією і тією ж будівлею. Разом з тим, скаржник зазначає про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки суд прийняв нові докази, подані позивачем під час розгляду справи по суті. Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» подало до суду відзив на апеляційну скаргу (Вх №01-04/5651/23), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області без змін. Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує. У судове засідання 22.11.2023 з`явився представник позивача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив. У судове засідання 22.11.2023 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив. У судове засідання 22.11.2023 з`явились представники третьої особи 1, -2, надали пояснення. Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне. Постановою Верховної Ради України «Про Державну програму приватизації майна державних підприємств» від 07 липня 1992 р. затверджено Державну програму приватизації майна державних підприємств (далі також Програма приватизації), якою одним з етапів приватизації підприємств-монополістів визначено їх корпоратизацію - перетворення у відкриті акціонерні товариства, сто відсотків акцій яких належить державі (п. п. 2.13-2.14 Програми приватизації). Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 р., засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації. Відповідно до п.4 Указу Президента України «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» від 04.04.1995 р. (в редакції чинній станом на 14.07.1995 р.), постановлено: Фонду державного майна України передати Міністерству енергетики і електрифікації України управління частками (паями, акціями) майна державних акціонерних компаній, що створюються відповідно до цього Указу, на період реформування електроенергетичної галузі та становлення ринку енергії. Згідно п.1.2. Статуту Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», (далі - статут), державна акціонерна енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» заснована відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 14 липня 1995 року №123 шляхом перетворення Закарпатського обласного підприємства електричних мереж у ДАЕК «Закарпаттяобленерго» відповідно до Указу Президента України від 4 квітня 1995 року «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України», та є правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж. Як встановлено судом, ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» створене шляхом перетворення державної акціонерної енергетичної компанії «Закарпаттяобленерго» у ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» та є правонаступником державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго». Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» є зміненим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI. Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» є новим найменуванням публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго». Відповідно до п.2.2. статуту, товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго», державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», закарпатського обласного підприємства електричних мереж. Товариство є власником майна, переданого йому засновником та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу (п.2.5.1. Статуту). (а.с. 61). Згідно з наказом «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» №123 від 14.07.1995 р., Міністерство енергетики та електрифікації України передало у статутний фонд ДАЕК «Закарпаттяобленерго», зокрема такий об`єкт нерухомого майна: «Будівля ЗТП-28», місцезнаходження: м. Берегове, вул. Кооперативна. (а.с. 67). Згідно п. 2 ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.07.2004 р.), право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Враховуючи вищезазначене, оскільки ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є ПРАТ «Закарпаттяобленерго») та її статут було зареєстровано 31.08.1995 р., з вказаної дати позивач є власником будівлі ЗТП №28г. Оскільки ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», був прийнятий 01.07.2004 р., а Цивільний кодекс України, яким було визначено обов`язковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно набрав чинності 01.01.2004 р., на момент виникнення права власності у позивача на ЗТП №28г, діяло законодавство (зокрема, ЗУ «Про власність», ЗУ «Про господарські товариства», ЗУ «Про підприємства в Україні») яке не передбачало обов`язкової реєстрації речових прав на нерухоме майно, відповідно дані речові права є дійсними та такими, що визнаються державою без здійснення державної реєстрації. Закарпатським обласним підприємством електричних мереж було видано наказ №122 «Про склад комісії з інвентаризації майна підприємства» №122 від 21.06.1995 р., згідно з п. 1 якого наказано провести інвентаризацію майна підприємства відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій яке передається в аренду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. №158 станом на 01.06.1995 р. Комісією з інвентаризації майна Закарпатського обласного підприємства електричних мереж було проведено інвентаризацію за результатом якої було складено інвентаризаційний опис основних засобів станом на 01.06.1995 р. у якому відображено фактичне перебування об`єктів нерухомого майна у складі цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, що здійснювалось на підставі відомостей щодо перебування об`єктів нерухомого майна на балансі Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, які були відображені, зокрема, у інвентаризації основних засобів станом на 01.06.1995 р. (а.с. 94 - 95). Так, у вказаних інвентаризаційних описах від 01.06.1995 р. у складі основних засобів Берегівського РЕМ Закарпатського обласного підприємства електричних мереж було відображено, зокрема, об`єкт: «Здание ТП-28 г. Берегово». Факт внесення будівлі ЗТП №28г до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» згідно з наказом Міненерго №123 від 14.07.1995 р. підтверджується, також, Переліком майна, переданого до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» (правонаступник ПАТ «Закарпаттяобленерго»), виданим Фондом державного майна України 09.06.2016 р. (далі також Перелік нерухомого майна), де за №240 вказано об`єкт нерухомого майна: «Будівля ЗТП-28», місцезнаходження: м. Берегове, вул. Кооперативна, інвентарний номер об`єкта: 275. (а.с. 69-71). Вулиця Кооперативна в м. Берегове, яка зазначалася у переліку нерухомого майна, що наданий Фондом державного майна України, була перейменована на вул. Сільвая рішенням ХІV сесії ХХІ скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 28.05.1993 р. (а.с. 72). Згідно розпорядження Берегівського РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» №144А від 27.12.2012 р., трансформаторним підстанціям, що знаходяться в м. Берегово було присвоєно до існуючого номеру букву г з метою відмежування їх від трансформаторних підстанцій, що знаходяться в межах Берегівського району (поза містом). (а.с. 74). Відповідно до п. 4 Порядку підтвердження державними органами приватизації факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) затвердженого наказом Фонду державного майна України №17 від 12.01.2017 р., документом, що підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарського товариства засновником, є складений та підписаний керівником державного органу приватизації (або його заступником) перелік нерухомого майна, переданого у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарського товариства (далі - Перелік нерухомого майна), згідно з додатком 4 до цього Порядку. Звітом про фактичні результати виконання погоджених процедур проведеним ТОВ «Ак закарпат-бізнес-консалтінг» (правонаступник ТОВ «Варіанта») на замовлення ПАТ «Закарпаттяобленерго» 18.04.2014 р.,, у переліку майна, щодо якого було складено звіт під №239 наявний об`єкт нерухомого майна «Будівля ЗТП-28», місцезнаходження: м. Берегово, вул. Кооперативна. А відтак, правильність складення переліку об`єктів нерухомого майна, які були передані до статутного фонду позивача підтверджується не лише фактом видачі даного переліку Фондом державного майна України 09.06.2016 р., а й звітом ТОВ «Аудиторська компанія закарпат-бізнес-консалтінг» від 18.04.2014 р. Як вбачається з п.1, 2, 5 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» №123 від 14.07.1995 р. цим наказом: - затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж; - засновано на базі Закарпатського обласного підприємства електричних мереж Державну акціонерну енергопостачальну компанію Закарпаттяобленерго та затверджено її статут; - приписано вважати Державну акціонерну енергопостачальну компанію Закарпаттяобленерго правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж. Відтак, на момент прийняття наказу Міненерго №123 від 14.07.1995 р. існував цілісний майновий комплекс Закарпатського обласного підприємства електричних мереж. Вказаний цілісний майновий комплекс був оцінений згідно відомостей про баланс Закарпатського обласного підприємства електричних мереж відображених у Інвентаризації основних засобів станом на 01.06.1995 р. про що, на виконання вимог Методики оцінки вартості, був складений відповідний акт оцінки цілісного майнового комплексу. Вищезазначений акт оцінки був затверджений наказом Міненерго №123 від 14.07.1995 р., тобто фактично держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України засвідчила факт перебування тих чи інших об`єктів майна у складі майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж та розмір статутного фонду акціонерного товариства, що утворювалось в процесі корпоратизації. Наказом Міненерго №123 від 14.07.1995 р. було визначено вважати ДАЕК «Закарпаттяобленерго» правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, зокрема правонаступником щодо права власності на об`єкти, що перебували у складі цілісного майнового комплексу, наявність яких у його складі була відображена у затвердженому наказом Міненерго №123 від 14.07.1995 р. акті оцінки даного майнового комплексу. Відповідно до п. 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою КМУ №508 від 05.07.1993 р. (в редакції чинній станом на 15.07.1995 р.) (далі також Положення про порядок корпоратизації), згідно з яким, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов`язків корпоратизованого підприємства. Свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ДАЕК «Закарпаттяобленерго» у формі відкритого акціонерного товариства №00131529 від 31.08.1995 р. було видано 31.08.1995 р. (а.с. 112). Таким чином, з 31.08.1995 до ДАЕК «Закарпаттяобленерго» перейшли активи і пасиви Закарпатського обласного підприємства електричних мереж та відповідно виникло право власності на майно, що перебувало у складі цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж. ПрАТ «Закарпаттяобленерго» листом «Про підтвердження переліку нерухомого майна» №116-25/2732 від 04.05.2016 р. (далі також лист №116-25/2732 від 04.05.2016 р.) звернулось до Фонду державного майна України з проханням підтвердити перелік нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» під час корпоратизації (а.с.134). У відповідь на лист ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №116-25/2732 від 04.05.2016 р., ФДМ України надав Товариству лист №10-21-10956 від 09.06.2016 р. додатком до якого був Перелік майна, переданого до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» (правонаступник ПАТ «Закарпаттяобленерго») від 09.06.2016 р. (далі також перелік майна від 09.06.2016 р.). (а.с. 69-71). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що перелік нерухомого майна від 09.06.2016 р. виданий у відповідності до чинного станом на момент його видачі Положення про впорядкування передачі та є достовірним документом, що підтверджує факт передачі до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якого є позивач) об`єктів майна, одним з яких є будівля ЗТП №28г. Відтак доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що ЗТП-28г належить йому чи належало на праві власності Закарпатському обласному підприємству електричних мереж «Закарпаттяобленерго» оцінюються колегією суддів критично. В подальшому, вибуття будівлі ЗТП-28г з володіння Позивача підтверджується інформаційною довідкою №210531654 від 28.05.2020 з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (далі також інформаційна довідка №210531654 від 28.05.2020 р.) щодо об`єкту нерухомого майна «комплекс» за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Сільвая, буд.3 (а.с. 46-59). Згідно відомостей про складові частини об`єкту нерухомого майна «комплекс», що наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у складі даного об`єкту нерухомого майна наявний, зокрема, об`єкт «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж». Власником вказаного об`єкту нерухомого майна «комплекс» (у складі якого знаходиться будівля «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж») згідно вищезазначених відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказано Публічне акціонерне товариство «Берегівський м`ясокомбінат», код ЄДРПОУ: 00443468. Підставою для державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна «комплекс» (згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) вказане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: ЯЯЯ №298559, видане 18.07.2006, видавник: Виконавчий комітет Берегівської міської ради). Право власності на майновий комплекс Відповідача підтверджується такими доказами: свідоцтвом про право власності ПрАТ Берегівський м`ясокомбінат (в минулому ВАТ Берегівський м`ясокомбінат) на нерухоме майно серії ЯЯЯ №298559 виданого виконавчим комітетом Берегівської міської ради від 18.07.2006 р.; рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради про видачу свідоцтва про право власності ПрАТ Берегівський м`ясокомбінат (в минулому ВАТ Берегівський м`ясокомбінат). З`ясовуючи у органу місцевого самоврядування підстави та документи, які були подані відповідачем до виконавчого комітету Берегівської міської ради на підтвердження факту внесення до статутного фонду відповідача будівлі «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» з метою видачі відповідачу свідоцтва про право власності серії №28925 від 19.04.2006 року, в результаті чого було отримано відомості та документи, від виконавчого комітету Берегівської міської ради листом №1362/03-17 від 25.06.2020 р., згідно якого Берегівська міська рада надала копію рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради №187 від 13.04.2006 р., а також копії документів на підставі яких було прийнято вищезазначене рішення (перелік на а.с. 151-212), серед яких немає відомостей щодо внесення до статутного фонду Відповідача будівлі «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж». Окрім цього, згідно переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Берегівський м`ясокомбінат» (згідно з наказом про створення ВАТ «Берегівський м`ясокомбінат» №3/702 від 29.03.1996 р.) виданого РВ ФДМ України по Закарпатській області, у вказаному переліку відсутні будь-які відомості щодо внесення до статутного фонду відповідача будівлі «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж». Відповідач включив до складу свого майна спірний об`єкт нерухомості, провівши на земельній ділянці, якою він володіє на правах постійного користування, інвентаризацію об`єктів нерухомого майна та включивши до нового технічного паспорта спірний об`єкт нерухомості будівлю ТП 28, надавши їй найменування - «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж». Цей факт підтверджується матеріали інвентаризаційної справи №7192, які містять копію переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства Берегівський м`ясокомбінат (згідно з наказом про створення ВАТ «Берегівський м`ясокомбінат» №3/702 від 29.03.1996) виданого РВ ФДМ України по Закарпатській області. Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, про те, що відсутність у Переліку майна, яке передане у 1996 році Фондом державного майна у власність ВАТ «Берегівський м`ясокомбінат» спірної будівлі трансформаторної підстанції, що знаходиться на земельній ділянці Відповідача, ґрунтується саме на тому, що ця будівля (ТП 28) була передана Фондом, як власником майна, до складу іншого майнового комплексу ДАЕК «Закарпаттяобленерго» у 1995 році. Відтак, колегією суддів встановлено відсутність будь-якого правовстановлюючого документу, згідно з яким будівля «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» могла б правомірно перебувати у відповідача, що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що спірна будівля належить відповідачу. Р азом з тим, стверджуючи, що будівля ЗТП №28г («трансформаторна, Ж») є приналежністю до майнового комплексу відповідача, апелянт не надав жодного доказу, що вказана будівля будувалась саме, як обслуговуюча будівля до даного майнового комплексу. Отже, позивачем доведено, що спірне майно (будівля ЗТП №28г) вибуло з володіння Позивача без наявності законних на те підстав, незаконно було зареєстроване як об`єкт права власності Відповідача. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, про те, що спірні будівля ЗТП №28г та «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж», це одна й та ж будівля, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: схемою земельної ділянки за адресою: м. Берегове, вул. Сільвая, буд.3; ситуаційною схемою земельної ділянки м. Берегово, вул. Сільвая, ПрАТ «Закарпаттяобленерго» ЗТП-28г; роздруківкою з офіційного веб сайту «Публічна кадастрова карта» (станом на 12.10.2021 р.; технічним паспортом на ЗТП №28г (реєстраційний номер технічного паспорту: ТІ01:0270-2995-9632-6499) від 27.01.2022 р.; Довідкою ПрАТ «Закарпаттяобленерго» щодо унікального номеру ЗТП-28г №154-25/7797 від 23.11.2022 р. (єдиний унікальний код: №4812725922373765 та координати 48.20201666229566, 22.627125978469852....»); Копією видруку з сервісу «Google maps» з відомостями щодо місцезнаходження будівлі ЗТП №28г; Висновком експерта ФОП Колчар В.Д. №591/11-22 від 29.11.2022 за результатами судової будівельно-технічної експертизи, що будівля закритої трансформаторної підстанції №28г (ЗТП-28г) інв. № 00268, передана до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є ПрАТ «Закарпаттяобленерго») та будівля, право власності на яку зареєстровано за Приватним акціонерним товариством «Берегівський м`ясокомбінат» на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №298559 від 18.07.2006 р. за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Сільвая, буд. 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 54071821102), номер запису про право власності: 858053, є однією і тією самою будівлею. Відповідно до ст.312 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, відповідно до якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Колегія суддів погоджується з твердженнями Позивача, що право власності позивача на будівлю ЗТП №28г не припинялось, Позивач дій спрямованих на відчуження вищезазначеної будівлі з моменту набуття права власності на неї, не вчинялось, а відповідно реєстрація права власності відповідача на будівлю ЗТП №28г під зміненим найменуванням - «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс» не могла засвідчити факт набуття, зміни або припинення права власності на будівлю ЗТП №28г («трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж»), оскільки така на момент проведення вищезазначеної державної реєстрації, як і наразі належала позивачу, а відтак державним реєстратором при прийнятті рішення та внесенні запису про державну реєстрацію права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна: «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» (ЗТП №28г) було порушено право власності позивача на зазначену будівлю ЗТП №28г («трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж»), так і загальну засаду державної реєстрації прав, визначену п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Згідно ч.5 ст. 12 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі. Відповідно до абз.2 ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. Тобто, чинним законодавством встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, відповідні права припиняються. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен громадянин має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Належну Товариству будівлю ЗТП-28г позивач не продавав, не відчужував, договори купівлі-продажу з будь-якими особами з приводу даного нерухомого майна, з моменту набуття позивачем права власності на нього, ним не укладалися. Вищезазначене майно вибуло з володіння позивача внаслідок протиправних дій інших осіб. Ст. 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Згідно правових позицій Верховного Суду від 30.07.2020 р. у справі №752/13695/18, від 09.09.2020 р. у справі №355/1177/17, вказано: «…Аналіз статті 387 ЦК свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом…». Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі №916/1608/18, а також у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 р. у справі №643/14392/16-ц, від 18.11.2020 р. у справі №653/1216/16-ц сформовано наступну правову позицію: «…Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98)…». Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що скільки наразі об`єкт «трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, Ж» (ЗТП №28г) зареєстрований на праві власності у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс» за відповідачем, вказана будівля є такою, що юридично вибула з володіння позивача, внаслідок чого у позивача наявні підстави для витребування вказаного майна з незаконного володіння відповідача із застосуванням правового механізму, передбаченого, зокрема, ст. 387, 388 ЦК України. Разом з тим, щодо доводів апеляційної скарги про долучення судом до матеріалів справи нових доказів під час розгляду справи по суті, колегія суддів вказує наступне. Як зазначив позивач у клопотанні про долучення доказів №07-2023/2 від 06.07.2023 р., надані разом із даним клопотанням документи є лише додатковими доказами, які надаються позивачем з метою усунення у НБУ сумнівів щодо правомірності заявлених позивачем позовних вимог та доведення обставин на які позивач посилається у позовній заяві. Наявність або відсутність вказаних доказів жодним чином не впливає на доведення обставин, які належать до предмету доказування у даній справі та які вже були доведені позивачем разом із доказами поданими із позовною заявою. Колегія суддів погоджується з тим, що інвентарні картки основних засобів обліку 03-6 не доводять нової обставини, яка входить до предмету доказування у даній господарській справі. Разом з тим, у клопотанні №07-2023/2 від 06.07.2023 р. позивач відповідно до вимог ст.80 ГПК України обгрунтував причини неподання вказаних доказів разом із позовною заявою, зазначивши, що вказані докази лише додатково обгрунтовують наявність підстав на які позивач посилається у позовній заяві в рамках даної справи. Згідно правових висновків ВС викладених, зокрема, у постанові ВС від 27.06.2023 р. у справі №910/333/21: «...51.1. У справі "Сутяжник проти РФ" ЄСПЛ сформулював висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки для дотримання правового пуризму, оскільки рішення може бути скасоване лише з метою виправлення суттєвої помилки 51.2. З огляду на встановлені місцевим та апеляційним судом обставини та зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що помилки судів першої та апеляційної інстанцій не вплинули та не ставлять під сумнів результат розгляду цієї справи, оскільки не впливають на законність та обгрунтованість ухваленого рішення, яке прийнято по суті правильно. Водночас скасування судового рішення з підстав наявності відповідної помилки було б відступом від принципу правової визначеності та проявом надмірного формалізму та правового пуризму....». Відтак, долучення доказів поданих позивачем разом з клопотанням №07-2023/2 від 06.07.2023 р. під час розгляду справи в суді першої інстанції не призвело до суттєвої помилки під час ухвалення рішення суду першої інстанції від 06.07.2023 р. у даній справі. Всі докази, необхідні для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог у даній справі були подані позивачем разом із позовною заявою, а відтак, рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим та правильним по суті. Враховуючи вищезазначене, скасування законного та обґрунтованого рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 р. у справі №907/947/22 з підстав долучення до матеріалів справи під час розгляду справи по суті нових доказів, які не доводять жодної нової обставини, що входить до предмету доказування не сприятиме дотриманню принципів господарського судочинства, не вирішить жодним чином наявний між сторонами спір та суперечитиме принципу правової визначеності. Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України). На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 у справі №907/947/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Судові витрати в суді апеляційної інстанції. Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційних скарг слід залишити за скаржниками. Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу Національного банку України б/н від 31.07.2023 (в. № 01-05/2469/23 від 31.07.2023) залишити без задоволення. 2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2023 у справі № 907/947/22 залишити без змін. 3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Повний текст постанови складено 04.12.2023. Головуючий суддя О.С. Скрипчук Суддя О.І. Матущак Суддя Б.Д. Плотніцький