Постанова Дніпровський апеляційний суд № 192/1826/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2611/23 Справа № 192/1826/23 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Рижика Романа Олександровича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровській області, с. Романівка, Глобинського району, Полтавської області, паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 пенсіонер, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в протоколі, 12 вересня 2023 року о 10 год. 30 хв. на 440 км автошляху Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, ОСОБА_1 , керував автомобілем Фольцваген Гольф, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Рижик Р.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи та вимогам Закону; не було вручено копію протоколу на місці його складання чим порушено право на захист; в протоколі не зазначено кількість аркушів справи що долучаються, не конкретизовано які саме матеріали долучаються; на відеозаписі відсутній момент зупинки транспортного засобу; вказана інспектором причина зупинки транспортного засобу є безпідставною; після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , без будь-яких застережень з боку поліцейських, продовжив рух за кермом автомобіля. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписом, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, направленням на огляд, актом огляду. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив що він керував транспортним засобом та йому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Пояснення ОСОБА_1 з приводу того, що працівники поліції заставили його відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження в результаті апеляційного розгляду та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Іншу доводи наведені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 як особи, що керувала транспортним засобом, від проходження огляду був причиною притягнення його до адміністративної відповідальності. Наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому визнають належними та допустимими. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Рижика Романа Олександровича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун