Постанова 4803 № 204/6977/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1594/20 Справа № 204/6977/20 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Рижика Романа Олександровича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10 200 (десять тисяч двісті гривень) 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 21 жовтня 2020 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 06.09.2020 року серії ДПР18 № 133082, згідно якого 06 вересня 2020 року, о 14.45 год., у м. Дніпрі, по вул. Робочій, 91, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Sierra, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, зіниці очей розширені та не реагують на світло). Від проходження огляду для встановлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Рижик Р.О. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що співробітники поліції грубо порушили норми КУпАП та Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення; поліцейськими не надано доказів зупинення та керування транспортним засобом ОСОБА_1 ; відсутність відеозапису вказує на те, що ОСОБА_2 взагалі не пропонувалось проходження огляду із застосуванням спеціальних засобів; поліцейські не забезпечили законного медичного огляду у закладі охорони здоров`я; порушення визначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають ч. 1 ст. 130 КУпАП; поліцейський не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортними засобами. Вказує, що суд не забезпечив фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу; не допитав жодного свідка; справу розглянуто поверхнево. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи був належним чином повідомлені, про причини неявки до суду не повідомили. Захисник Рижик Р.О. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 133082 від 06.09.2020 року, поясненнями свідків, рапортом працівника поліції. Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП. Покази свідків та працівнів патрульної поліції повністю узгоджуються між собою та сумнівів в апеляційному суді не викликають. Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року №14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Доводи апелянта про те, що співробітники поліції грубо порушили норми КУпАП та Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано. Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не надано доказів зупинення та керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи міститься відеозапис на якому зафіксовано рух автомобілю Ford Siera, номерний знак НОМЕР_1 та в судовому засіданні допитано поліцейський, попереджених про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, які підтвердили факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Щодо доводів апелянта про те, що суд не забезпечив фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заслуговують на увагу, оскільки чинним КУпАП не передбачено розгляд справи з обов`язковим фіксуванням судового засідання за допомогою технічного засобу, крім того, такого клопотання в суді першої інстанції заявлено не було. Є необґрунтованими й доводи апеляційної скарги відносно того, що суддя суду першої інстанції не допитав свідків, оскільки оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В судовому засіданні були допитані поліцейські, покази яких повністю узгоджуються з письмовими поясненнями свідків, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами та сумнівів не викликають. До доводів апелянта про те, що порушення визначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд ставить критично, оскільки, як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, а тому не можна вважати, що останній не розумів в чому саме він обвинувачується. Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.5 ПДР України та його дії містять склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Рижика Романа Олександровича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун