Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/9997/23

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/9997/23 Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/967/23 АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ У Х В А Л А 05 грудня 2023 рокумісто Київ Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на прийнятність апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2023 року, В С Т А Н О В И В: 05.12.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді від 29.11.2023, якою, виходячи із змісту апеляційної скарги, залишено без розгляду скаргу ОСОБА_3 . Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по провадженню №11-сс/991/967/23 справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_2 , судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . В апеляційній скарзі зазначаються прохання скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд в іншому складі суду. Щодо дотримання строку на оскарження, ОСОБА_3 повідомив, що такий строк ним не пропущено, оскільки ухвалу отримав 29.12.2023. За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов`язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення. Тобто на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів апеляційної скарги, що надійшла від ОСОБА_3 , у т. ч. з`ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги. У ході вирішення питання про призначення апеляційної скарги ОСОБА_3 до розгляду суддею-доповідачем виявлено факт зловживання апелянтом своїми процесуальними правами. Так, в апеляційній скарзі апелянт аргументував мотиви пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначивши твердження про упередженість слідчих суддів і судді проти нього на користь правоохоронних органів та приховування суддями злочинів, вказавши дослівно: (1) «Але знаючи упередженість слідчих суддів і судді цього суду проти мене на користь правопорушників з НАБУ і САП, які із слідчими суддями і суддями цього суду систематично на користь місцевих, русских і інших іноземних злодіїв приховують вчинення злочинів». Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Разом з цим, не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК) - в цьому випадку не допускається подання апеляційної скарги з іншою метою ніж наведення доводів своїх вимог до апеляційної інстанції для подальшого їх вирішення апеляційним судом, а також наведення доводів щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді для подальшої їх перевірки апеляційним судом. Обґрунтування процесуальних вимог до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань щодо суддів та прийнятих ними рішень є проявом неповаги до суду як установи та свідчить про зловживання правом. Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК). Відповідно до цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (ч. 1 ст. 11 КПК). Так само згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Верховний Суд зазначив, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання ними є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к). Водночас процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував, що зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, а також вчинення інших аналогічних дій, свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №937/1059/20 від 24.03.2021). Аналогічний висновок міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справах №937/1056/20 від 24.03.2021 і №264/6844/20 від 29.07.2021, ухвалах Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справах №442/2432/20 від 26.10.2020, №234/2435/21 від 30.06.2021, №266/59/22 від 07.02.2022, № 266/108/22 від 07.02.2022. Також із ухвали Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №234/2435/21 від 30.06.2021 вбачається, що Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: (1) погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що неодноразове зазначення особою в апеляційній скарзі про те, що вона оскаржує «нікчемну ухвалу службової фізичної особи працівника фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», є образливим висловлюванням на адресу судді та суду. Апеляційна скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною; (2) зазначив, що особа в касаційній скарзі виражає неповагу до суддів першої й апеляційної інстанції, а також до рішень, постановлених суддями цих судів, називаючи їх «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «донецький апеляційний суд», «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», «юридична особа «краматорський міський суд», «нікчемна ухвала від 24.02.2021 фізичної особи [ініціали судді], що є працівником фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», тощо. В ухвалах Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №991/111/23 від 03.04.2023 та №991/113/23 від 03.04.2023 зазначено, що апеляційна скарга, яка містить образливі висловлювання на адресу суддів та суду, є неприйнятною. Тому, зважаючи на вищевикладене, суддя-доповідач приходить до висновку, що внаслідок наявності у тексті апеляційної скарги образливих висловлювань щодо слідчих суддів і судді цього суду, ухвала якого оскаржується, та його рішення, вказане може свідчити про зловживання правом на подання апеляційної скарги, а відтак зазначена апеляційна скарга є неприйнятною та не може бути предметом апеляційного розгляду. Нормами КПК не визначено процесуальні наслідки подання апеляційної скарги, яка містить образливі висловлювання щодо судді та його рішень та які можна кваліфікувати як зловживання правом. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК (ч. 6 ст. 9 КПК). Згідно з ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №266/59/22 від 07.02.2022 КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Водночас, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. А відтак, використання апелянтом у тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу суду та судді, вказує на таке зловживання. Враховуючи викладене, скарга або заява з якої вбачається зловживання процесуальними правами є неприйнятною та підлягає поверненню. Тому ураховуючи наведене, зважаючи на загальні засади поваги до людської гідності, ч. 1 ст. 399 КПК, завдання кримінального провадження, апеляційна скаргу ОСОБА_3 підлягає поверненню. Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 10, 22, 24, 396, 399, 422 Кримінального процесуального кодексу України, суддя П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2023 року, повернути особі, яка її подала. Копію матеріалів апеляційної скарги разом із цією ухвалою направити до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи №991/9997/23. Ухвала в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду. Суддя-доповідач: ОСОБА_2