Постанова Хмельницький апеляційний суд № 669/373/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2023 року м. Хмельницький Справа № 669/373/23 Провадження № 33/4820/682/23 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., з участю секретаря судового засідання Савчук Н.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Кучерука Тараса Миколайовича, в режимі відеоконференції, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 листопада 2023 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. За постановою судді, 17 квітня 2023 року о 00 год. 22 хв. ОСОБА_1 в смт. Білогір`я по вул. Бондарчука керував автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що така постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що матеріали справи ґрунтуються виключно на фальсифікованих працівниками поліції доказах, здобутих з грубим порушенням закону, які залишилися поза увагою судді. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника-адвоката Кучерука Т.М. на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з`ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом 17 квітня 2023 року в стані алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої так і апеляційної інстанцій. Так, в процесі судового та апеляційного розглядів ОСОБА_1 не заперечував обставин керування транспортним засобом у нічну пору 17 серпня 2023 року, його зупинки працівниками поліції, однак виклав свою версію подій. Із змісту акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що особа притягнута до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу виявляла ознаки сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, результат огляду на стан сп`яніння позитивний, 2,32 %о (а.с.4). Даними роздруківки тесту стверджується, що результат на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , проведеного 17 квітня 2023 року за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» позитивний і складає 2,32 %о (а.с.6). Змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, стверджується, що ОСОБА_1 17 квітня 2023 року о 00 год. 40 хв. був направлений на огляд до КНП Білогірська БЛ, проте останній не доставлявся до такого закладу у зв`язку з його відмовою (а.с.5). Так, обставини керування ОСОБА_3 транспортним засобом 17 квітня 2023 року, встановлення у нього стану алкогольного сп`яніння, повністю стверджується, жодним чином, не спростованими даними відеозапису подій з яких вбачається, що особа притягнута до адміністративної відповідальності проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат якого 2,32 %о (а.с.10-11). Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об`єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1 , заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги сторони захисту про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до встановленої законом відповідальності. Твердження в апеляційній скарзі про те, що працівниками поліції було безпідставно зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки спростовуються даними відеозапису. Так, із відеозапису вбачається, що поліцейський проінформував останнього про причину зупинки транспортного засобу, а саме про те, що ОСОБА_1 керує автомобілем в комендантську годину. На період дії комендантської години заборонено перебувати на вулиці та у громадських місцях. Також заборона діє і щодо руху транспорту. Так, Указом Президента України в Україні введений воєнний стан, який діє на даний час. Пунктом 3 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати чи зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. Рішення, за яким автомобіль може бути зупинений, базується на випадковому виборі, виклику підозри, даних розвідки. Як вбачається із матеріалів провадження, транспортний засіб марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції для перевірки документів. В ході розмови, виявилось, що водій перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння. Доводи сторони захисту про те, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 є незаконним, оскільки працівники поліції не залучили двох свідків під час його проведення, не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається із матеріалів провадження, під час проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису, диск із відеозаписом події наявний в матеріалах справи. За таких обставин, у поліцейських не було підстав для залучення свідків під час проведення огляду останнього на стан сп`яніння. Твердження ОСОБА_1 про недопустимість відеозапису події, оскільки такий проведений з порушенням принципу безперервності, підлягають відхиленню, оскільки як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на ньому зафіксовані відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи. Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення. Як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на ньому зафіксовані відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи. Запис цілісний та безперервний, отриманий поліцейським відповідно до вимог законодавства. Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації. Відсутність у протоколі посилання на назву технічного приладу, за допомогою якого здійснювався відеозапис не свідчить про його неналежність та недопустимість, оскільки із даних відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, на що той погодився. Отже, відеозапис події є належним та допустимим доказом. А тому, суддя місцевого суду обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз`яснювали права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП, не є відповідно до вимог чинного законодавства беззаперечною підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Разом з тим, такі були забезпечені ОСОБА_1 в процесі судового та апеляційного розглядів. Твердження сторони захисту про відсутність відомостей щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суддя до уваги не приймає, оскільки такі не спростовують вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень. Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи. За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1 , при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и в : Постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 листопада 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Сергій БОЛОТІН