Постанова 4852 № 404/2234/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 404/2234/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О. за участю представників: позивача Москаленко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 серпня 2023 року ( суддя першої інстанції Мохонько В.В.) в адміністративній справі № 404/2234/23 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Федькіна Олександра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду м. Кіровограда із адміністративним позовом до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Федькіна Олександра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, по якому просить скасувати постанову серії ДП 18 №241757 від 16.03.2023 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу 680,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у постанові від 16.03.2023 року зазначено, що 24.02.2023 о 02 години 04 хвилини, м. Кропивницький вул. Садова водій керував вказаним ТЗ, здійснив зупинку ближче 30м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів позначеного дорожнім знаком 5.45.1 «пункт зупинки автобуса» чим порушив п.п. 15.9.є ПДР України що створює перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеки рух. Позивач з вказаною постановою не погоджується, зазначає, що правил дорожнього руху не порушувала, під час зупинки увімкнула аварійну сигналізацію, так як на панелі з`явилось повідомлення у вигляді загорання індикатора «помилка (чек)» Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 серпня 2023 року в задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неповне встановлення обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час дослідження доказів (відеоматеріалів) не враховано диспозицію оскаржуваної постанови та наявність обов`язкових ознак для застосування ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме наявність в діях позивача порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. По-друге, суд першої інстанції не надав оцінку діям інспектора під час розгляду адміністративної справи, а саме: Інспектором грубо порушено процедуру розгляду справи, а саме статтю 268 КУпАП , тобто не роз`яснено позивачу під час розгляду справи 16.03.2023року, його права та обов`язки передбачені Законом та Конституцією України. Ігнорування Інспектором норми прямої дії ст. 62, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП призвело до ігнорування клопотання позивача, щодо надання позивачу правової допомоги, що призвело до порушення права на захист, що є самостійною причиною скасування постанови, постанови про адміністративне правопорушення враховуючи сталу судову практику Верховного Суду (справа № 524/9827/16). Інспектором грубо порушено процедуру розгляду справи, а саме не застосування ст. ст. 251, 252 КУпАП, під час розгляду адміністративного правопорушення. Інспектор не надав жодного належного, достатнього , допустимого доказу, вчинення адміністративного правопорушення стороні позивачу 16.03.2023, мотивуючи, що докази будуть колись пізніше та долучені до матеріалів справи що не передбачено КУпАП. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що інкримінування адміністративного правопорушення інспектором ґрунтується на припущеннях з категоричною відмовою в задоволенні клопотання позивача щодо дослідження доказів та необхідність забезпечення права на захист. Інспектор Федькін О.С. розглядав адміністративну справу про скоєння позивачем адміністративного правопорушення 24.02.2023 по вул. Соборна в м. Кропивницькому, згідно відеозапису 16.03.2023 з відореєстратора № 472152 час 12 год. 20- хв. 21 сек.. При цьому не зазначаючи час вчинення можливого правопорушення. Тобто інспектор розглянув справу по іншій локації (місцезнаходженню) мого транспортного засобу та без зазначення часу можливого вчинення адмінправопорушення 24.02.2023, що є всі підстави стверджувати про не з`ясування обставин справи та про винесення постанови по подіям які не мали місце в природі і в часі, натомість суд першої інстанції зазначив, що даний факт таким що встановлений. По-третє, суд першої інстанції не надав оцінку діям інспектора Пастушенко С.О. та проігнорував дійсні обставини справи, що полягає в наступному. Інспектором Пастушенко О.С. під час складання постанови про адміністративне правопорушення ЕАС № 6588903 від 24.02.2023 р, 09 березня 2023 року, так і під час спілкування з позивачем не зазначає фактичну обставину для інкримінування ч. З ст. 122 КУпАП, а саме про створення перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що вказує на її відсутність. При цьому суд першої інстанції не звернув та не надав належну оцінку даному факту, що фактично спростовує твердження фабули оскаржуваної постанови. В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи без участі останніх. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та під час апеляційного перегляду справи підтверджено, що 24.02.2023 року інспектором взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Федькіним О. С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №6588903. Рішенням щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 09.03.2023 року постанова ЕАС №6588903 скасована т.в.о. начальника управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП капітаном поліції Іваном Спридонюк, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд. 16.03.2023 року інспектором взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Федькіним О. С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП 18 №241757 від 16.03.2023 року, в якій зазначено, що позивач 24.02.2023року о 02 години 04 хвилини., керуючи транспортним засобом Renault scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кропивницький, по вул.. Садовій, здійснила зупинку ближче 30м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів позначеного дорожнім знаком 5.45.1 «пункт зупинки автобуса» чим порушив п.п. 15.9.є ПДР України що створює перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеки рух. По факту вчинення правопорушення, відповідачем притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. Правомірність вказаної постанови є предметом спору у справі, що розглядається. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом «е» пункту 15.9. Розділу 15 ПДР України встановлено, що зупинка забороняється: ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Згідно примітки до ст.122 КУпАП суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною другою ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 15.9 «е» ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Згідно з пунктом 4.3 ГБН В.2.3-218-550:2010 основними елементами зупинок є: - зупинковий майданчик, який влаштовують на дорогах і на ділянках доріг у населеному пункті або зупинковий напівмайданчик, який допускається застосовувати за певних умов тільки в населеному пункті; -посадковий майданчик; - павільйон; - відповідні дорожні знаки, огородження та розмітка. Відповідно до розділу 33 ПДР України «Дорожні знаки»: - 5.45.2 "Кінець пункту зупинки автобуса". Позначає кінець посадкового майданчика автобуса. - 5.47.2 "Кінець пункту зупинки тролейбуса". Позначає кінець посадкового майданчика тролейбуса. З змісту вказаних норм вбачається, що відповідні дорожні знаки є елементами саме зупинки маршрутного транспорту, як і посадовий майдачик. Посадковий майданчик передбачає обов`язкову наявність і зупинкового майданчика. Вказані елементи дороги за своєю характеристикою однозначно видимі для учасників дорожнього руху. Колегією суддів встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП, відповідач надав відеозапис з нагрудного реєстратора 472152, 473463, відео з реєстратора службового ТЗ, з якого вбачається, що початок фіксації події розпочинається з часу який є тотожним початку часу встановлення факту події, а сме те що позивач здійснила зупинку транспортного засобу безпосередньо в зоні посадкового майданчика автобуса та тролейбуса. Про наявність фотофіксації під час фіксування правопорушення зазначено в оскаржуваній постанові в пункті 7 оскаржуваної постанови, а тому такі докази апеляційним судом визнаються належними та допустимими. Отже, зазначені обставини підтверджують порушення позивачем правил зупинки. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач керуючи транспортним засобом Renault scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кропивницький, по вул. Садовій здійснила зупинку із порушенням Правил дорожнього руху, що підтверджено належними та допустимими доказами, отже оскаржувана постанова інспектора з паркування є правомірною, прийнятою у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому не підлягає скасуванню. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не містить належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, адже суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 серпня 2023 року в адміністративній справі № 404/2234/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили 22 листопада 2023 року та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 22 листопада 2023 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Л.А. Божко суддя А.В. Суховаров