Постанова 4851 № 520/19065/23

Головуючий І інстанції: Григоров Д.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2023 р. Справа № 520/19065/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/19065/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту ГУПФУ в Харківській області, відповідач) , в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Г ГУПФУ в Харківській області від 30.11.2022р. про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; - зобов`язати ГУПФУ в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно з розрахунком та матеріалами Адміністрації Державної прикордонної служби України з моменту звернення до Адміністрації Державної прикордонної служби України про призначення позивачу пенсії за вислугу років, а саме з 12 березня 2021 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року адміністративний позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: - надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку; - надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали. 08.08.2023 року ОСОБА_1 , на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023, надіслав до суду квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що строк звернення не є пропущеним, оскільки про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивач довідався 19.06.2023р., після того, як йому у цей день представник Адміністрації Державної прикордонної служби України у Viber Messenger надіслав лист Адміністрації Держприкордон служби України від 21.11.2022р. №11-37596/0/6-22вих до ГУ ПФУ в Харківській області про направлення документів для призначення пенсії; лист ГУ ПФУ в Харківській області від 01.12.2022р. №2000-0309-8/86208 в адресу Адміністрації Держприкордон служби України яким направлялося оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 30.11.2022р. про відмову у призначенні пенсії. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві. Позивач, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення ГУПФУ в Харківській області позивач не отримував, а про його наявність йому стало відомо від від Адміністрації Держприкордонслужби України. Відзиву на вказану апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням наведеної вище норми КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу у порядку письмового провадження. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наведені у заяві про усунення недоліків позовної заяви підстави пропуску строку є неповажними, оскільки повідомлення, надіслане на мобільний застосунок "Viber" не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст.72, 73 КАС України, так як згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.06.2019р. у справі №904/2882/18, від 24.09.2019р. у справі №922/1151/18, від 28.12.2019р. у справі №922/788/19р., від 16.03.2020р. у справі №910/1162/19, від 19.01.2022р. у справі №202/2965/21 роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення. Відповідно, суд першої інстанції виходив з того, позовна заява підлягає поверненню, з огляду на приписи п.9 ч.4 ст.169 КАС України. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частинами другою та третьою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України. Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Отже, у категорії справ, до якої належить дана справа, законодавець визнав строк у шість місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом становить шість місяців, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Як вбачається з матеріалів даної справи, 19.07.2023 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо визнання протиправним та скасувати рішення Г ГУПФУ в Харківській області від 30.11.2022р. про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов`язання признати пенсію. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до суду позивач просить скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ще від 30.11.2022р., а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 19.07.2023р., тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого п.2 ст.122 КАС України. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що повідомлення, надіслане на мобільний застосунок "Viber" не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст.72, 73 КАС України, так як згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.06.2019р. у справі №904/2882/18, від 24.09.2019р. у справі №922/1151/18, від 28.12.2019р. у справі №922/788/19р., від 16.03.2020р. у справі №910/1162/19, від 19.01.2022р. у справі №202/2965/21 роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення. Відповідно, суд першої інстанції вважав, що слід відмовити у задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску та поновлення процесуального строку для звернення до суду та повернення позовної заяви позивачу. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що повідомлення, надіслане на мобільний застосунок "Viber" не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст.72, 73 КАС України,, проте зазначає, що в матеріалах даної справи відсутні докази, які підтверджують факт того, що відповідач ознайомив (вручив) позивачу оскаржуване рішення від 30.11.2022. Судом першої інстанції не було вчинено відповідних дій, направлених на встановлення факту того, чи було ознайомлено позивача із зазначеним рішенням про відмову у призначенні пенсії відповідачем, або, які заходи вчинялися відповідачем для такого ознайомлення. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску та поновлення процесуального строку для звернення до суду та у зв`язку з цим про повернення позивачу позовної заяви ОСОБА_1 до ГУПФУ в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні . Отже, судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу суду з порушенням норм процесуального права. З урахуванням наведеного, всі інші доводи сторін не впливають на вирішення даної справи. Водночас колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що останній, в силу приписів п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, відкривши провадження у справі та з`ясувавши усі обставини, що стосуються предмета спору, з дотриманням принципу офіційного засування обставин справи (ч.4 ст. 9 КАС України), не позбавлений процесуального права залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, на будь-якій стадії судового процессу. Згідно з ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 по справі № 520/19065/23 скасувати. Направити справу №520/19065/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко