Ухвала ККС ВС № 754/6904/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2023 року м. Київ справа № 754/6904/22 провадження № 51-7163 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року. Суть питання та встановлені судом обставини Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Вирішено цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року вказаний вирок місцевого суду залишено без змін. Захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку судових рішень щодо засудженого ОСОБА_5 . Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та частин 5, 6 зазначеної статті. Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, та копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх скасування чи зміни, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує належного вмотивування. Однак, всупереч вищевказаному захисник ОСОБА_4 зазначених вимог процесуального закону не дотримався. Зокрема, захисник, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається по суті на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Поза увагою скаржника залишилось те, що касаційний суд позбавлений можливості самостійно досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, про що він по суті просить у касаційній скарзі, формулюючи свої вимоги про зміну оскаржених судових рішень шляхом перекваліфікації діяння вчиненого ОСОБА_5 з ч. 4 на ч. 2 ст. 186 КК України, призначення йому відповідного покарання за цією статтею, вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, а лише виходить із фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій. До того ж захисник, зазначаючи про неправильну кваліфікацію дій засудженого за ч. 4 ст. 186 КК України, на неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, як на підставу, передбачену п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України для скасування чи зміни оскаржених судових рішень, не посилається. Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник ОСОБА_4 не погоджується з оскарженими вироком і ухвалою в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 , зокрема, що стосується відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При цьому скаржник доводів на обґрунтування своєї позиції не наводить та не вказує конкретно, які саме порушення допустили суди при вирішенні даного питання. Крім цього, захисник, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені апеляційним судом, не обґрунтовує наведене з огляду на ст. 412 КПК України. Також, захисник, посилаючись на невмотивованість ухвали від 12 жовтня 2023 року, не зазначає, які саме доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не перевірив та на які з них не надав відповіді в цьому судовому рішенні. Окрім вказаного, на виконання вимог ч. 5 ст. 427 КПК України, захисник додав до касаційної скарги копію оскаржуваної ухвали, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка є деперсоніфікованою у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати особи учасників кримінального провадження. При цьому скаржнику слід звернути увагу, що з урахуванням положень ч. 6 цього Кодексу, копію оскаржуваного судового рішення він має додати у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. З цих підстав Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3