Постанова 4805 № 295/1663/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/1663/23 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А. Категорія 44 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/1663/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Воробйової Т.А.,- ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому зазначив, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2022 року у справі №240/16959/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати за період з 1 січня 2016 року по день фактичного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року у справі №240/3120/19 (травень 2021 року) та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 1 січня 2016 року по день фактичного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року по справі № 240/3120/19 (травень 2021 року) відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ. Вказує, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача йому спричинено моральну шкоду, адже він є особою з інвалідністю ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. У зв`язку з неправомірними діями відповідача був вимушений докладати зусилля для організації свого життя, тривалий час перебував у психологічній напрузі. Визначаючи розмір моральної шкоди, послався на глибину душевних страждань та переживань, які йому завдано внаслідок неправомірних дій відповідача. Таким чином, просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 10000 грн. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 3000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначає, що на виконання рішення суду ним проведено нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої за період з 1 січня 2016 року по 18 листопада 2019 року до фактичної виплати донарахованої частини пенсії. За рішенням суду нарахування компенсації з 1 травня 2021 року не проводиться, так як компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам. Розрахунок суми компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за Постановою № 103 ОСОБА_1 проводився на суму, розраховану по 18 листопада 2019 року, з подальшим відніманням виплаченої щомісячної суми по дату фактичної виплати суми, визначеної за рішенням суду, а саме по 30 квітня 2021 року (17 травня 2021 року дата фактичної виплати суми, визначеної за рішенням суду). Розмір доплати по компенсаційній виплаті на виконання рішення суду становить 10916,59 грн. Вказує, що фінансування пенсійних виплат відповідно до затвердженого на поточний рік бюджету Пенсійного фонду України здійснюється в порядку, визначеному розділом ІХ «Виконання бюджету Пенсійного фонду України» Постанови 35-1. З 1 квітня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою вносяться зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596. Пунктом 3 Постанови закріплено, що ПФУ до 1 квітня 2021 року необхідно провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій. Отже, з 1 квітня 2021 року функції фінансування виплати пенсій покладені на ПФУ, а не на його територіальні органи. Тому відсутність у ГУ ПФУ в Житомирській області повноважень щодо виплати пенсії (виплати заборгованості на виконання судового рішення) унеможливлює визнання протиправним дій чи бездіяльності , вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання даного рішення суду. Стверджує, що на даний час бюджет ПФУ на 2023 рік не затверджено. Таким чином, вважає, що виконав у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, всі залежні від нього дії для повного виконання рішення суду. Натомість, невиконання рішення суду в частині виплати суми боргу через відсутність відповідного фінансування та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Отже, рішення суду не було виконане в частині виплати з причин, що не залежали від волевиявлення та дій Управління, і було обумовлене залученням до його виконання інших суб`єктів та процедур. Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів наявності моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди з Управління, не змінюючи підстав завдання моральної шкоди. Посилається на запровадження воєнного стану в країні а отже, існує необхідність в акумулюванні індивідуальних прав кожного, тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними та задоволенню не підлягають. Вказує, що відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана незаконними рішеннями органу державної влади, відшкодовується державою, а саме за рахунок Державного бюджету України. Проте, відсутні законодавчі підстави щодо виплати за рахунок коштів ПФУ будь-яких відшкодувань моральної шкоди, так як бюджетом ПФУ не передбачено витрат на такі цілі. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1) та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , яке видане 5 лютого 2020 року Житомирською обласною державною адміністрацією (а.с. 8). Також ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , яке видане 27 січня 2009 року (а.с. 7). Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2022 року у справі №240/16959/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати за період з 1 січня 2016 року по день фактичного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року по справі № 240/3120/19 (травень 2021 року), зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 1 січня 2016 року по день фактичного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року по справі № 240/3120/19 (травень 2021 року) відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ. Відповідно до змісту вищевказаної постанови рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/3120/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року пенсії у розмірі 83 % відповідних сум грошового забезпечення. У травні 2021 позивачу на виконання вказаного судового рішення нараховано та виплачено доплату до пенсії у розмірі 36711,91 грн. На звернення позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, ГУ ПФУ у Житомирській області листом від 14 липня 2021 року за № 19166-17514/В-02/8-0600/21 повідомило, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Кошти, нараховані позивачу на виконання рішення суду від 9 липня 2019 року, виплачені у порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», у порядку черговості. У постанові суду зазначено, що належні позивачу з 1 січня 2016 року кошти у розмірі 36711,91 грн на виконання рішення суду виплачені лише у травні 2021 року, а тому позивач має право на компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 1 січня 2016 року по день фактичного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 по справі №240/3120/19 (травень 2021 року) (а.а. с. 4-6). Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої - п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно. Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц (провадження № 14-261цс19) вказано, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується. Протиправність дій відповідача, яка полягає у несвоєчасній виплаті належних позивачу коштів, підтверджується постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №240/16959/21 від 6 квітня 2022 року, а вина у цьому випадку презюмується. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, відповідачем допущено порушення гарантованого ст. 46 Конституції України права позивача на соціальний захист. Суд прийшов до правильного висновку, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 завдано втрат немайнового характеру у вигляді душевних страждань, порушення звичайного способу життя, психологічного навантаження, втрати емоційної стабільності, потреби докладати додаткові зусилля для організації свого життя, а також для захисту своїх прав, тобто позивачу завдано моральну шкоду. Матеріали справи не містять доказів того, що на день розгляду справи відповідачем в повному обсязі відновлено права позивача і виплачено належні йому кошти. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновок суду. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2023 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча Судді: