Постанова 4805 № 295/2781/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/2781/25 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г. Категорія 32 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Борисюка Р.М., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/2781/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів в порядку спадкування, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Перекупки І. Г.,- ВСТАНОВИВ: У лютому 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року у справі № 240/14785/23 було задоволено позов її чоловіка до ГУ ПФ України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати, виплатити йому доплату до пенсії, визначену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно починаючи з 01 квітня 2023 року. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка. Загальна сума заборгованості за вищевказаним рішенням суду становить 32208 грн, які належали чоловіку, але не були ним одержані за життя. Таким чином, просила суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку спадкування не отримані за життя спадкодавцем, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року у справі № 240/14785/23 в розмірі 32 208 грн. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 травня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримані за життя її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійні виплати в розмірі 32208 грн. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що законодавець передбачає проведення зміни способу та порядку виконання судового рішення виключно за діючим на момент звернення до суду виконавчим провадженням. Присуджуючи стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796) виключно з ГУПФУ (без покладання відповідного обов`язку на органи Державної казначейської служби України), суд порушив норми матеріального права. Так, відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з частиною другою статті 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Відповідно до статті 63 Закону № 786 фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами», згідно з якою Пенсійному фонду виділені бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством. Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство праці та соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня Пенсійний фонд України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 БК України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Тому рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Таким чином, покладений судом обов`язок вчинити дії щодо перерахунку і виплати коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виконаний ГУПФУ в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду. Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. З 01.01.2013 року набув чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (надалі Закон № 4901). Відповідно до ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відносно ОСОБА_2 органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії на суму 32208 грн. Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється у порядку, передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 № 649 «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат на виконання судових рішень», за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року № 240/14785/23, яким зобов`язано здійснити з 01.04.2023 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проведено нарахування підвищення до пенсії з 01.04.2023 року по 30.09.2023 року та нараховано доплату в сумі 32208,00 грн., яка не виплачена. Враховуючи, що виплата недоотриманої пенсії за рішенням суду проводиться за рахунок коштів та у порядку черговості, визначених відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження на виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), за датою набрання рішенням суду законної сили при надходженні відповідного бюджетного фінансування, дані позивача ОСОБА_1 внесено в розділ Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ для проведення виплати коштів в сумі 32208 грн. за датою набрання рішенням суду законної сили при надходженні фінансування. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року у справі № 240/14785/23 було задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФ України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати, виплатити йому доплату до пенсії, визначену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно починаючи з 01 квітня 2023 року. ОСОБА_2 , є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається із копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 31.05.1980 року. Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 29.05.2024 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до копії довідки Овруцької державної нотаріальної контори від 15.01.2025 № 119/02-14 ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 . Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця. Відповідно до статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі Закону) суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Статтею 52 Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст частини 3 статті 52 вказаного Закону також узгоджується зі змістом статті 1277 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин 2, 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі №750/8819/19 та від 23 вересня 2020 року по справі №428/6685/19. Представником відповідача не заперечується, що позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після померлого чоловіка ОСОБА_2 . Відтак, прийнявши спадщину в установленому законом порядку, позивачка як спадкоємець набула право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на отримання неодержаної за життя її чоловіка перерахованої пенсії. Таку ж правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі №220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20. Оскільки ОСОБА_2 за життя не отримав нараховане підвищення до пенсії у сумі 32208 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 набула право на отримання нарахованого підвищення до пенсії. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 травня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: