Постанова 4805 № 295/17635/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/17635/24 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М. Категорія 60 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/17635/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Семенцової Л. М.,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняв спадщину. До складу спадщини входять неодержані спадкодавцем за життя кошти, присуджені їй рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року у справі № 240/14209/20, що набрало законної сили, в розмірі 462318,90 грн. Вважає, що набув право на їх отримання як її спадкоємець. Таким чином, просив суд стягнути з відповідача на свою користь у порядку спадкування за законом недоотримане за життя його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року у справі № 240/14209/20 у розмірі 462318,90 грн. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом неодержані за життя його матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року у справі № 240/14209/20 у розмірі 423570,90 грн. У задоволенні решти вимог позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, зазначає, що законодавець передбачає проведення зміни способу та порядку виконання судового рішення виключно за діючим на момент звернення до суду виконавчим провадженням. Присуджуючи стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796) виключно з ГУПФУ (без покладання відповідного обов`язку на органи Державної казначейської служби України) суд порушив вимоги законодавства. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з частиною другою статті 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Відповідно до статті 63 Закону № 786, фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами», згідно з якою Пенсійному фонду виділені бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством. Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство праці та соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня Пенсійний фонд України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 БК України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Тому рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Таким чином, покладений судом обов`язок вчинити дії щодо перерахунку і виплати коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виконаний ГУПФУ в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду. Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Згідно з п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796 ...застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. З 01.01.2013 року набув чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (надалі Закон № 4901). Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4901, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відносно ОСОБА_2 органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії на суму 423570,90 грн. Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється у порядку, передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 № 649 «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат на виконання судових рішень», за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Розрахунок заборгованості, зазначений позивачем, визначений ним самостійно, та не може бути взятий до уваги, оскільки він здійснений без застосування чинного законодавства, в довільній формі. Сума 462318,90 грн., яку позивач зазначає для стягнення, є необґрунтованою та безпідставною. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року у справі № 240/14209/20, що набрало законної сили 19.02.2021 року, позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Житомирській області задоволено, зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 17.07.2018 року нарахування та виплату підвищення їй до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Позивач є сином ОСОБА_2 , прийняв спадщину, яка відкрилася після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є єдиним її спадкоємцем за законом, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 від 09.11.1965, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого Коростенським ВДРАЦС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 16.05.2024, копією довідки приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Івчук С.С. від 29.10.2024. Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі Закону) суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Статтею 52 Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст частини 3 статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1277 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону, де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин 2, 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі №750/8819/19 та від 23 вересня 2020 року по справі №428/6685/19. Представником відповідача не заперечується, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після померлої матері ОСОБА_2 . Відтак, прийнявши спадщину в установленому законом порядку, позивач як спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України він має право на отримання неодержаної за життя його матір`ю перерахованої пенсії. Оскільки ОСОБА_2 за життя не отримала нараховане підвищення до пенсії у сумі 423570,90 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 набув право на отримання нарахованого підвищення до пенсії. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: