Постанова Дніпровський апеляційний суд № 183/10996/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2545/23 Справа № 183/10996/23 Суддя у 1-й інстанції - Березюк В. В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Горшкової Л.В. на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн., за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Горшкової Л.В., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року водій ОСОБА_1 09 вересня 2023 року о 08.55 год. на автошляху М-29 «Харків-Перещепине» 159км Новомосковського району Дніпропетровської області керував автомобілем «ЗАЗ-110247», д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою газоаналізатору «Alcotester Drager 6820», результат тесту 0,82 проміле. В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та сам факт його перебування за кермом не є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що на ОСОБА_1 було здійснено тиск працівниками поліції. Зазначає, що ОСОБА_1 не було зупинено працівниками поліції, в момент коли вони підійшли до транспортного засобу, той перебував на узбіччі у нерухомому стані. Звертає увагу, що відсутні відомості на підтвердження факту того, що ОСОБА_1 причетний до ДТП, як про це вказано у рапорті. Вказує, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан сп`яніння, однак працівники поліції не відвезли його у заклад охорони здоров`я для проходження огляду. Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою Драгера, результати огляду 0,82 проміле; результатами тестування до Драгер, відповідно до яких результат огляду ОСОБА_1 0,82 проміле; відеозаписом з боді камери поліцейського, з якого слідує, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також останній пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгера, результати огляду 0,82 проміле; а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм була надана відповідна оцінка, з якою погоджується і апеляційний суд. Так, суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що сам момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на відеозаписі з бодікамери поліцейського не зафіксований. Водночас, згідно з рапортом інспектора поліції Кондратюка О. під час несення служби 09 вересня 2023 року було зупинено автомобіль «ЗАЗ-110247», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час розгляду справи у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Alcotester Drager 6820», або проїхати до медичного закладу для медичного огляду на стан сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою газоаналізатору «Alcotester Drager 6820», результат тесту 0,82 проміле. Вказані обставини, викладені в рапорті поліцейського, повністю підтверджуються відеозаписом, долученим до протоколу. При цьому, як слідує із вказаного відеозапису та матеріалів справи ОСОБА_1 на місці події 09 вересня 2023 року факт того, що саме він був за кермом, не заперечував. Не заперечували цього і дві жінки, які знаходились у транспортного засобі, яким керував ОСОБА_1 . За таких обставин, таку позицію сторони захисту суд сприймає як версію захисту з метою уникнення ОСОБА_1 від покарання. Не заслуговують на увагу і твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не було зупинено працівниками поліції, а останній в момент, коли працівники поліції до нього підійшли, знаходився на узбіччі, оскільки вказані обставини спростовуються відеозаписом з бодікамери поліцейського, відповідно до якого працівник поліції чітко повідомляє ОСОБА_1 підстави його зупинки, а саме тріщина на лобовому склі зі сторони водія та непрацюючий задній лівий стоп, при цьому ОСОБА_1 жодних заперечень чи зауважень з цього приводу не мав. Всупереч доводам захисника в апеляційній скарзі наявний в матеріалах справи відеозапис з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано усю процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, не містить відомостей про висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду чи висловлення бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Посилання захисника на те, що працівниками поліції здійснювався тиск на ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, та під час апеляційного перегляду також не було надано доказів на підтвердження зазначеної обставини. В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння відповідали вимогам, передбаченим ст.ст. 254 - 256 КУпАП, та приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», сумісному Наказу МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію». Інші доводи апеляційної скарги оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Горшкової Л.В. залишити без задоволення. Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот