Постанова 4857 № 260/6743/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 260/6743/23 пров. № А/857/18282/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Кухтея Р.В., Носа С.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року про повернення позовної заяви (постановлену у м.Ужгород, судом під головуванням судді Ващиліна Р.О., дата складання повного тексту ухвали не зазначена) у справі №260/6743/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Білинець В.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рахівська міська рада про визнання протиправною та скасування постанови, суд- ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового вик. рішень у З/о Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинець В.О. про визнання протиправною та скасування постанови - повернуто позивачеві. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати обумовлену ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що при винесенні оскарженої ухвали судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною оскільки відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України позивач належним чином та вчасно виконав вимоги ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року в справі № 260/6743/23, отже судом неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Звертає увагу на те, що положення ч.9 ст. ст. 120 КАС України передбачають, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Відтак, судом першої інстанції при постановленні 14 вересня 2023 року оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви не повно з`ясовано обставини справи та безпідставно вказано про невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідач та третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Про розгляд апеляційної скарги відповідач та третя особа повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлялась шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України, вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинець В.О., в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №71245853 від 26.06.2023 старшого державного виконавця Білинець В.О. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку та докази сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. Зазначену ухвалу надіслано рекомендованою кореспонденцією на адресу місця проживання позивача, зазначену нею особисто в позовній заяві, та отримана особисто 25 серпня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак станом на 14 вересня 2023 року позивач недоліки, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 09 серпня 2023 року, не усунула, відтак, суд першої інстанції на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, повернув позовну заяву позивачу. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції. Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Відповідно до пунктів 1- 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не долучено до позовної заяви документа про сплату судового збору, а також визнано причини пропуску строку на звернення до суду неповажними, відповідно позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуто, а тому її слід повернути позивачу. Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо повернення позовної заяви, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22) копію ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року про залишення позовної заяви без руху вручено позивачу 25.08.2023. Відповідно до частини 9 статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Відповідно, останнім днем усунення недоліків позовної заяви є 04.09.2023. Також колегією суддів встановлено, що на виконання вищезазначеного судового рішення 01 вересня 2023 року позивачем на адресу суду поштовим відправленням №9060001205302 надіслано заяву про усунення недоліків в цій справі та оригінал платіжного документу про сплату судового збору (а.с. 26-48). З огляду на наведене, апеляційний суд зазначає, що позивачем виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху в межах наданого судом десятиденного строку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі також - «ЄСПЛ»), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», у якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до передчасного висновку про невиконання позивачем вимог ухвали, а тому наявні підстави для його скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 308, ст. 312, ст. 315, ст. 320, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 260/6743/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос