Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/4114/22-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/4114/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 29 листопада 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вікнянської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Вікнянської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд: - визнати протиправною відмову Вікнянської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області № 575 від 21.10.2022, якою ОСОБА_2 відмовлено в знятті з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати Вікнянську сільську раду Заставнівського району Чернівецької області здійснити зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 закрито провадження у справі. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого закриття провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач як суб`єкт владних повноважень протиправно відмовив у вказаному знятті з реєстрації місця проживання за адресою, оскільки відповідач на підставі поданої заяви власника житла зобов`язаний був зняти третю особи з зареєстрованого місця проживання. Відповідач та третя особа подали відзивів відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу позивача. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.05.2021 № 257858550, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.10.2022 у справі № 716/1127/22 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 31.10.1999 Вікнянською сільською радою Заставнівського району Чернівецької області, за актовим записом №

9. Відповідно до довідки від 20.01.2021 № 20 про реєстрацію місця проживання особи за відомостями виконавчого комітету Вікнянської сільської ради, ОСОБА_2 зареєстрований з 02.02.2001 за адресою АДРЕСА_1 . Згідно акту обстеження умов проживання сім`ї жителя с. Вікно Чернівецького району від 22.11.2022 б/н, складеного Вікнянською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, сім`я ОСОБА_2 складається з 3 чоловік, в т.ч.: дружина ОСОБА_3 ; донька - ОСОБА_1 . 16.08.2022 позивач звернувся до Вікнянської сільської ради із заявою власника житла про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 . Листом від 30.08.2022 № 439 Вікнянська сільська ради відмовила позивачу у задоволенні заяви, посилаючись на допущені помилки від час оформлення заяви. За наслідками повторно поданої позивачем заяви, 21.10.2022 Вікнянська сільська рада листом за вих. № 757 повідомила позивача про відсутність підстав для зняття з реєстрації ОСОБА_2 з місця реєстрації без погодження з військовим комісаріатом. Вважаючи відмову Вікнянської сільської ради від 21.10.2022 № 575 у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на участь у цьому спорі суб`єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. У відповідності до ст.ст. 55, 124 Конституції України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Адміністративною справою у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України визначає, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їхнього виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їхніх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Встановлено, що предметом даного спору є зняття реєстрації місця проживання третьої особи ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . В рамках спірних правовідносин має місце спір щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, який розглядався в межах цивільної справи № 716/65/23. Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 28.08.2023 у справі № 716/65/23 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення задоволено повністю. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні домоволодінням по АДРЕСА_1 шляхом його вселення у це домоволодіння. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні домоволодінням АДРЕСА_1 . Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі № 759/20627/18, вказав, що поняття "зняття з реєстрації" нерозривно пов`язане з поняттям "житлові права" (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше). Відповідно до статті 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права. Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 337/2535/2017, в якій зазначено, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача. Згідно правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 27.07.2023 (справа № 420/13945), позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, даний позов подано на поновлення права позивача у сфері житлових відносин та спір про зняття реєстрації місця проживання третьої особи може впливати на майнові права та інтереси як позивача, так і третьої особи. Незважаючи на участь у цьому спорі суб`єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Крім того, суд першої інстанції виконав вимоги ч.1 ст.239 КАС України та роз`яснив позивачеві, що даний спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.