Постанова Миколаївський апеляційний суд № 479/591/23

29.11.23 22-ц/812/1242/23 Справа № 479/591/23 Головуюча у 1-й інстанції Репушевська О. В. Провадження № 22ц/812/1242/23 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А Іменем України 29 листопада 2023 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючої: Ямкової О. О., суддів: Локтіонової О. В., Самчишиної Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану від його імені представницею ОСОБА_2 , на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Репушевської О. В. в смт Криве Озеро Миколаївської області о 14 годині 25 хвилині зі складанням його повного тексту, по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И Л А: У травні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 19 896 грн 80 коп. заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначав, що банком створено новий проект monobank, в рамках якого для клієнтів відкрити поточні рахунки, де спеціальним платіжним засобом є платіжні картки monobank, а банківське обслуговування здійснюється дистанційно. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Тому особа, яка бажала отримати банківську послугу monobank, повинна була пройти попередню ідентифікацію за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, після чого здійснювалася видача платіжної картки у точці видачі або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. У подальшому, після перевірки кредитної історії, на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлювався кредитний ліміт та надавалася послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції попередньо використаний клієнтом кредитний ліміт ставав знову доступним. За наведеною програмою отримання банківських послуг monobank 18 січня 2018 року до позивача звернувся відповідач ОСОБА_1 та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Після чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 45 000 грн, спеціальним платіжним засобом якого платіжна картка monobank. Між тим, станом на 12 листопада 2022 року ОСОБА_1 допущено істотне порушення зобов`язань, яке ним не усунуте протягом строку, зазначеного у пункті 5.17 розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи. Внаслідок цього у відповідності до пунктів 5.18, 5.19 кредит відповідача 29 серпня 2022 року переведено позивачем у іншу форму «на вимогу» та за допомогою мобільного додатку на його адресу направлено повідомлення «пуш», як вимога про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом. За наведених обставин банк просив стягнути з відповідача за договором загальний розмір заборгованості, яка утворилася станом на 13 грудня 2022 року, та становить 19 896 грн 80 коп., у вигляді загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). У письмових поясненнях на позовну заяву відповідач, від імені якого діє представниця, заперечував щодо задоволення позову та доводів позивача про досягнення домовленості про сплату процентів. Тому посилаючись на сплату на користь банку більше грошей, ніж отримав в кредит, вважав, що заборгованість за кредитом відсутня. Звертав увагу суду, що Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять Паспорт споживчого кредиту «картка monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, а також тарифи чорної картки monobank, доданої до позовної заяви, датовані 24 листопада 2021 року та набули чинності 27 листопада 2021 року, і не містять підпису позичальника. Крім того ці документи не підтверджують наявність між сторонами домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, а також наявність заборгованості у визначеному позивачем розмірі. А у змісті анкети-заяви відомості про умови кредитування відсутні. За такого вважав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів про узгодження з позичальником умов кредитування. Посилався на відповідну судову практику. Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2023 року від позивача витребувано належним чином завірені копії документів про відкриття рахунку в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 , відомості про отримання відповідачем платіжної картки monobank та отримання кредиту у розмірі 45 000 грн з відповідним рухом коштів на рахунку ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк». На виконання вимог ухвали 26 липня 2023 року позивачем надано виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 , довідки про видачу йому платіжної картки та розмір встановленого кредитного ліміту. Разом із цим надано письмові пояснення у яких позивач зазначив, що у відповідності до пункту 3 анкети-заяви підписанням договору боржник підтвердив, що він ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредитування, які складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірники у мобільному додатку. Зазначав, що боржник не звертався до банка з приводу своєї незгоди з умовами кредитування або зміни умов та правил надання банківських послуг, тарифів, паспорту споживчого кредитування, які складають договір про надання банківських послуг, продовжував користуватись карткою, а отже погодився з ними. Вказував, що заборгованість виникла через невиконання позичальником своїх зобов`язань і утворення на рахунку від`ємного балансу який у сумі з встановленим кредитним лімітом і створює суму заборгованості за кредитом. При цьому вказував, що кошти отримані від позичальника спрямовуються на погашення заборгованості таким, чином, що у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти, у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредиту, у третю чергу неустойка та інші платежі. Оскільки позичальник лише частково здійснював погашення заборгованості, що підтверджено випискою з карткового рахунку боржника, за яким ним проведено витрат по картці на суму 67 372 грн, з яких погашено лише 47 479 грн 76 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість, за стягненням якої звернувся позивач. Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2023 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено в повному обсязі, постановлено про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 19 896 грн 80 коп. При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду встановлено неналежне виконання своїх зобов`язань позичальником, внаслідок чого утворилася кредитна заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банка. Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 , діючи через свою представницю адвокатку Вялову І. М., подав апеляційну скаргу, в якій посилався на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просив його скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначав, що судове рішення має ґрунтуватись на засадах права, має бути законним і обґрунтованим. Виклав диспозиції статей Цивільного процесуального кодексу України щодо підстав і засад постановлення рішень судом та оцінки ним поданих сторонами доказів. Посилався на ті обставини, що в поданій ним анкеті-заяві просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до цієї анкети заяви. Проте строки здійснення періодичних платежів в ній не встановлені та процентна ставка не зазначена, а також відсутні умови договору щодо встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки. Також анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, а надані позивачем умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банку» та тарифи банку не підписані та не погоджені з відповідачем, тому проценти за користування кредитом банком нараховані неправомірно. Посилався на те, що не здійснював сплату відсотків за користування кредитом, оскільки здійснював тільки поповнення карткового рахунку. Тому банком за період кредитування суми зі сплати ним тіла кредиту неправомірно зараховані на сплату процентів та пені в розмірі по 50 грн, внаслідок чого штучно утворена кредитна заборгованість. Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не надано. Направлено копію умов і правил обслуговування фізичних осіб в Пат «Універсал Банк» чинних станом на час підписання позичальником анкети-заяви, в тексті клопотання про приєднання цих правил позивачем зазначено, що підписавши анкету-заяву позичальник підтвердив, що заява анкета разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспорту споживчого кредитування складають договір про надання банківських послуг, підтвердив ознайомлення із цими документами та право банку змінювати кредитний ліміт. Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 3 та 23 листопада 2023 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 18 січня 2018 року ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до надання АТ «Універсал Банк» банківських послуг, а саме оформлення кредиту із встановленням кредитного ліміту на суму зазначену в мобільному додатку, із встановленням пільгового періоду за користуванням ліміту до 62 днів, та зі сплатою 3,1 процентів в місяць, у разі переходу з пільгового періоду на кредит (а. с.11-29, 99-103). У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодний з тим, що дана заява разом з умовами і правилами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вказаних документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови. Банком долучено до позовної заяви витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, яка набула чинності з 27 листопада 2021 року (а.с.12-24), тарифи та паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank (а.с.25-26, 27-29). Також банком додатково надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, чинні на час підписання відповідачем анкети-заяви ( а.с. 99-103). За змістом довідок щодо кредитного ліміту за карткою ОСОБА_1 , виданої терміном дії до жовтня 2024 року, встановлений ліміт не мав постійного розміру та постійно змінювався наступним чином: станом на 13 квітня 2018 року його встановлено у розмірі 15 000 грн; 18 000 грн станом на 13 серпня 2018 року; 1 червня 2020 року його встановлено у розмірі 17 300 грн; 16 800 грн станом на 21 червня 2020 року; 16 500 грн станом на 31 липня 2020 року; 16 300 грн станом на 2 вересня 2020 року; 15 900 грн станом на 14 вересня 2021 року; 15 700 грн станом на 21 вересня 2021 року; 15 500 грн станом на 15 листопада 2021 року та 15 400 грн станом на 3 грудня 2021 року (а.с.67,68). Отже, договір, укладений між сторонами складається з заяви позичальника, Умов і правил обслуговування, паспорту споживчого кредиту, які узгоджені позичальником ОСОБА_1 в частині розміру процентів шляхом підписання заяви, якою визначено базова процентна ставка в розмірі 3,1% щомісяця. Інші процентні ставки або можливість збільшення її розміру для простроченої заборгованості з позичальником не узгоджувалась та будь-яких заяв або довідок не підписувалося. Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов`язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші. Отже, положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений. За матеріалами справи слідує, що позичальник ОСОБА_3 ознайомився та узгодив саме ті умови та правила кредитування, до яких він приєднався 18 січня 2018 року шляхом підписання анкети-заяви (а.с.11), після чого почав активне використання наданих йому кредитних коштів, що підтверджено наданою кредитором випискою з карткового рахунку, та не оспорюється сторонами (а.с.61-66). Тому банком додатково до матеріалів справи надано витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», а також паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.27-29, 99-103), який є належним доказом в тій частині, що узгоджена з позичальником, і може бути застосована до правовідносин, які склалися між сторонами. За таких обставин, доводи відповідача про відсутність доказів щодо погодження ним, як позичальником, сплачувати проценти у розмірі 3,1% на місяць за користування кредитними коштами, не відповідає матеріалам справи. В той же час твердження ОСОБА_3 є доведеними в частині відсутності його погодження на застосування базової (поточної) процентної ставки в розмірі 3,2% на місяць (38,4% на рік) у період з 21 квітня 2018 року по 31 липня 2020 року, та збільшеного розміру процентної ставки для простроченої заборгованості, як таких, що з ним не узгоджені. Однак, враховуючи той факт, що збільшений розмір процентної ставки для прострочених зобов`язань банком не застосований до нарахувань, як до проведених позичальником погашень, так і до нарахованої суми боргу, хоча сам розмір і відображений в розрахунку, як вихідні дані, їх слід вважати помилково зазначеними. Так, частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частини 1 статті 1056? ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Отже, нараховуючи за користування кредитними коштами процентну ставку, банк діяв за погодженням з позичальником, але не завжди дотримуючись періоду її можливого нарахування та узгодженого розміру 3,1%, внаслідок чого включив її сплату за рахунок тіла кредиту, що в-цілому суттєво вплинуло на розмір кредитної заборгованості, яка пред`явлена кредитором до стягнення з позичальника. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку станом на 13 грудня 2022 року заборгованість за наданим кредитом становить 19 896 грн 80 коп., яка розрахована із урахуванням узгодженої процентної ставки 3,1 % на місяць (37,2% річних) за визначений розрахунковий період, починаючи з 1 вересня 2020 року, та збільшеної процентної ставки 3,2% на місяць (34,8% річних) з початку кредитування. Тому суму нарахованих процентів за користування кредитом слід зменшити на суму нарахувань, що перевищує узгоджену процентну ставку, а саме на 162 грн 43 коп. Також, всупереч узгодженим положенням про наявність пільгового періоду 62 дні, та виходу на кредит із застосуванням відсоткової ставки після сплину цього періоду, банком нараховано відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в сумі 318 грн 08 коп. вже з 1 червня 2018 року, в той час як з початку користування кредитними коштами 62 дні ще не сплинуло (а.с.7-10). Крім того з наданої відповідачем виписки про рух коштів по картці вбачається, що банком нараховано також комісію в загальній сумі 665 грн 60 коп., яка прямо не вказана в розрахунку, але віднесена до витрат позичальника та вбачається з виписки про рух коштів на рахунку, та є такою, що узгоджена з відповідачем згідно із встановленими тарифами (а.с.25-26, 27-29 ). За положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Заборона на встановлення комісії у договорі, яка не є послугою з кредитування, відповідає правовій позиції, висловленої Верховним Судом України в прийнятої ним постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16, де суд дійшов висновку, що обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування. Така ж позиція наведена у висновках Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц. Тому сума кредитної заборгованості, яка заявлена банком, підлягає зменшенню на суми нарахованої комісії, суму нарахувань, що перевищує узгоджену процентну ставку, та відсотки нараховані в період пільгового користування коштами, а саме на загальну суму 1 146 грн 11 коп. З урахуванням вищевказаного колегія суддів вважає, що заборгованість за тілом кредиту складає 18 750 грн 69 коп.. За таких обставин, рішення суду першої інстанції слід змінити, зазначивши про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з позичальника на користь банку заборгованості за кредитом в сумі 18 750 грн 69 коп. і 2 529 грн 66 коп. судового збору. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, які належним чином встановлені та досліджені судом першої інстанції, а тому не впливають на обґрунтованість його висновків. Також у відповідності до положень статті 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог. Тому, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з АТ «Універсал Банк» на користь відповідача слід стягнути 231 грн 91 коп. судових витрат за перегляд рішення суду в апеляційної інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана від його імені адвокаткою Вяловою І. М., задовольнити частково. Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2023 року змінити, зазначивши про часткове задоволення позову Акціонерного товариства «Універсал Банк». Стягнути на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» з ОСОБА_1 18 750 грн 69 коп. кредитної заборгованості та 2 529 грн 66 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 231 грн 91 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуюча О. О. Ямкова Судді О. В. Локтіонова Н. В. Самчишина