Ухвала КАС ВС № 990/162/23

УХВАЛА 23 листопада 2023 року м. Київ справа №990/162/23 адміністративне провадження №П/990/162/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді: Шишова О.О., суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М., за участю: секретаря судового засідання Івченка М.В., позивача ОСОБА_1 представника відповідача Ізвєкова К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шишова О.О., Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції, УСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду перебуває адміністративна справа № 990/162/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції. Судове засідання у цій справі призначено на 23.11.2023 о 15 год 30 хв у приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5, м. Київ, 01029. 23.11.2023 позивачем через електронну пошту подано до Верховного Суду заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шишова О.О., Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М., від участі у розгляді справи №990/162/23. Обґрунтовуючи заяву позивач указує, що Суд відмовив йому у задоволенні низки клопотань , які визначені конституційним правом прав чим доказав узурпацію судової влади та доказом втручанням в розгляд судової справи та тиску на суд голови ВРП Усик Г.І. Що є підставою для оголошення заяви про недовіру до усього складу суду з інших підстав які викликають у мене недовіру в неупередженому ставленні складу суду к розгляду справи. З посиланням на положення Кодексу суддівської етики, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та практику Європейського суду з прав людини позивач указує на наявність обставин, які викликають сумнів у безсторонності, неупередженості або об`єктивності суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Суду Шишова О.О., Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М., У судовому засіданні позивач підтримав заяву про відвід. Представник відповідача заперечувала щодо її задоволення. Перевіривши заяву позивача Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Білух проти України", заява № 33949/02, п. 49; Fey v. Austria, заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п.п. 42-43, Pullar v. United Kingdom, заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: 1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; 2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо). Як на підставу про відвід колегії суддів позивач посилається на те, що колегія суддів, на його думку, упереджена, оскільки Суд відмовив ОСОБА_1 у задоволені клопотань визначених конституційним правом прав чим доказав узурпацію судової влади та доказом втручанням в розгляд судової справи. Верховний Суд наголошує, що станом на час надходження заяви про відвід суддів Шишова О.О., Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М., Суд не вирішував жодних клопотань ОСОБА_1 та не виносив жодних процесуальних документів про відмову у задоволенні заяв (клопотань). Водночас заява про відвід (як зазначив позивач) буде підтримана у разі відмови у задоволенні всіх його попередніх клопотань. Отже позивач пов`язав упередженість суддів з певним вирішенням судом процесуальних питань. Отже, проаналізувавши доводи, наведені позивачем у заяві про відвід суддів, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності суддів Шишова О.О., Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М., зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів. Частиною четвертою статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Керуючись статтями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шишова О.О., Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М., від участі в розгляді справи № 990/162/23 за позовом у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції - визнати необґрунтованою. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шишова О.О., Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М., від участі в розгляді справи № 990/162/23 за позовом у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції - відмовити. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і окремо оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Головуючий суддя О.О. Шишов Судді О. В. Білоус Н. Є. Блажівська І. Л. Желтобрюх М.М. Яковенко