Постанова 4856 № 149/3195/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 149/3195/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гончарук-Аліфанова О.Ю. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 28 листопада 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , за участю: секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М., представника позивача: Костюка С.М. представника відповідача: Ільяшової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Гоменюка Павла Володимировича, Головного управління Національної поліції у Вінницької області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з цим позовом, і просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, серії БАД № 574724 від 24 вересня 2023 року, якою на нього накладено стягнення. Відповідно до рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що обставини, зазначені в оскаржуваній постанові, не відповідають вимогам закону та дійсним обставинам події, оскільки відсутній відеодоказ керування автомобілем позивачем у вказаний у протоколі час та місці. Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою 24 вересня 2023 року о 21:45 год. в м. Хмільник по вул. Пушкіна позивач, здійснив керування транспортним засобом, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи прав на таке керування транспортними засобами, чим порушив п.п. 2.1 а ПДР України. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, за змістом п. 2.1 а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом. У відповідності до ч. 1 ст. ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, серед іншого передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП. За матеріалами справи, наданими суду, вбачається, що позивач скоїв ДТП, після чого залишив місце події. Згодом, коли були викликані працівники поліції, він повернувся на місце пригоди та пояснив, що керував автомобілем, причетним до ДТП, та, оскільки віз ліки матері, сильно поспішав, віддавши ліки, залишив автомобіль біля будинку та повернувся пішки, факту керування ним транспортним засобом та причетності до ДТП не заперечував, навпаки визнавши ці обставини та погодившись відшкодувати потерпілому завдану шкоду. Із письмових пояснень позивача, наданих працівникам поліції, слідує, що 24 вересня 2023 року о 21:45 год. в м. Хмільник по вул. Пушкіна, він рухався на автомобілі "Ford Fiesta", д.н.з. НОМЕР_1 до свого домоволодіння по вул. Небесної Сотні, 32, в м. Хмільник, та під час маневру, а саме обгону двох транспортних засобів, не переконався у безпечності свого руху, здійснив поворот праворуч, в результаті чого сталось зіткнення із автомобілем "Fiat Doblo", д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому відеозаписом нагрудної камери працівників поліції підтверджено добровільність наданих пояснень та відсутність будь якого впливу чи тиску на позивача при їх відібранні. Аналогічним чином подію описав водій ОСОБА_2 , чий автомобіль зазнав пошкоджень. Відповідно до протоколів від 24 вересня 2023 року, водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили припинити розгляд повідомлення про ДТП, оскільки претензій один до одного не мають. Згідно із рапортом поліцейського СРПП Хмільницького РВП Гоменюка П. В., під час виїзду на повідомлення про ДТП було встановлено, що водій ОСОБА_1 при здійснені обгону, не впевнившись у безпечності свого маневру, здійснив поворот праворуч і допустив зіткнення із автомобілем, водієм якого був ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Під час перевірки документів в учасників події було виявлено, що у ОСОБА_1 взагалі відсутнє посвідчення водія. В силу ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Тобто, відеофіксація керування водієм авто та процесу його зупинки не являється єдиним допустимим доказом факту керування транспортним засобом. Доведення вказаного факту здійснюється в порядку ст. 251 КУпАП. Отже, беручи до уваги надані відповідачем докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність вини позивача в скоєнні інкримінованого йому діяння. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.