Постанова 4855 № 580/2569/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2569/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гаращенко В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства оборони України та ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, яким просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 вересня 2022 року №229, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця - батька ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця - батька ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до ст.ст. 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 вересня 2022 року №229, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька - ОСОБА_2 ; - зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, у зв`язку зі смертю батька - ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, висновки є передчасними та не відповідають обставинам справи. Звернув увагу суду на ту обставину, що для того щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця повинна довести факт проживання з загиблим та наявність із загиблим спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Додатково зазначив, що на момент смерті батька позивач досяг повноліття (29 років) і не вважався дитиною в розумінні ст. 6 Сімейного кодексу України, водночас доказів того, що позивач перебував на утриманні померлого надано не було. Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Міністерства оборони України, оскільки відповідно до Сімейного кодексу України є членом сім`ї ОСОБА_2 . Також не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині покладення на відповідача обов`язку повторно розглянути питання про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги та ухвалити у вказаній частині нове рішення яким зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця - батька ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до ст.ст. 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Позивач зазначив про те, що у первісній відмові у виплаті одноразової грошової допомоги комісія в протоколі від 10 червня 2022 року посилалась на відсутність у позивача посвідчення "член сім`ї загиблого", водночас при повторному зверненні 21 липня 2022 року ним було надано відповідне посвідчення. Крім того, в оскаржуваному рішенні від 22 вересня 2022 року №229 відповідач не зазначив обґрунтованих підстав неврахування такого посвідчення. Звернув увагу суду на те, що судом першої інстанції не досліджено факт спільного проживання і ведення спільного побуту з ОСОБА_2 та неврахована правова

позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06 липня 2022 року по справі №240/5809/18. Також зазначив про те, що у разі подання документів не у повному обсязі або у разі потреби в їх уточненні, комісія зобов`язана повернути документи на доопрацювання, а не відмовляти без належного обґрунтування. Відповідач - Міністерство оборони України подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки на підставі наданих позивачем документів підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Міністерства оборони України необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 29 червня 2020 року №04/785 ОСОБА_2 з 08 грудня 2014 року по 27 липня 2015 року, з 19 жовтня 2015 року по 17 березня 2016 року, з 22 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року, з 01 квітня 2017 року по 10 січня 2018 року, з 23 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (бойових діях), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у Луганській області та Донецькій області (а.с. 20). Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Львів (а.с 15). Відповідно до копії витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 17 серпня 2021 року №639 захворювання колишнього військовослужбовця, старшого сержанта ОСОБА_2 , 1974 року народження, одержане ним під час безпосередньої участі в операції Об`єднаних сил (підстава: довідка про безпосередню участь в ООС від 26 травня 2021 року №04/867 видана ТВО командира в/ч НОМЕР_1 , посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_3 видане 19 травня 2015 року Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, акт службового розслідування, затверджений командиром в/ч НОМЕР_1 ): "Дихальна недостатність. Двобічна пневмонія Коронавірусна хвороба", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №32, виданим 05 травня 2021 року Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (м. Львів) та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 06 травня 2021 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стан Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Захворювання та причина смерті ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 21). Згідно з копією витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10 червня 2022 року №93 ОСОБА_1 сину померлого ОСОБА_2 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття, на час смерті батька його вік перевищував 23 роки, тобто він не має правового статусу дитини (відповідно до Сімейного кодексу України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), проживав окремо. Посвідчення "член сім`ї загиблого" до поданих документів громадянином ОСОБА_1 не надано (а.с. 16). Позивач повторно подав заяву від 21 липня 2022 року до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, до якої додав копії: - посвідчення "член сім`ї загиблого" (серія НОМЕР_4 ); - паспортних даних ОСОБА_1 ; - довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; - свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; - витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військової-лікарської комісії від 17 серпня 2021 року №639; - довідки від 29 червня 2020 року №04/785 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції; - витягу з протоколу засідання комісії від 10 червня 2022 року №93; - свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; - РНОКПП ОСОБА_1 . Згідно з копією витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 вересня 2022 року №229 розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини старшого сержанта ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), оскільки відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття, на час смерті батька його вік перевищував 23 роки, тобто він не має правового статусу дитини (відповідно до Сімейного кодексу України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), проживав окремо. Не погоджуючись з рішенням Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в оскарженому рішенні відповідач не зазначив обґрунтованих підстав неврахування наведеного посвідчення, яке засвідчує спеціальний статус позивача та не перевірив, якими документами підтверджується спільне проживання позивача однією сім`єю із померлим ОСОБА_2 . Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог зазначив, що суд не може перебирати на себе функції і повноваження відповідача та вирішувати наперед питання про наявність чи відсутність права позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянтів, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Згідно з ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (ч. 1). Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (ч. 2). Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Отже, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №456/1258/17, від 06 липня 2022 року у справі №240/5809/18, від 18 травня 2023 року у справі № 382/277/17 та від 08 листопада 2023 року у справі №440/2464/21. Згідно з ч. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Частиною 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України Постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975). Згідно з п. 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: - заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; - витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); - витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування(у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання. У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду. Згідно з п. 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання. Отже, Порядком № 975 визначено перелік документів, що подаються до уповноваженого органу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого (померлого). Міноборони же у подальшому виносить одне з визначених п. 13 цього нормативного документу рішень: 1) про призначення одноразової грошової допомоги або 2) про відмову в її призначенні, або 3) про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю). Як встановлено судом згідно з копією витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10 червня 2022 року №93 ОСОБА_1 сину померлого ОСОБА_2 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття, на час смерті батька його вік перевищував 23 роки, тобто він не має правового статусу дитини (відповідно до Сімейного кодексу України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), проживав окремо. Посвідчення "член сім`ї загиблого" до поданих документів громадянином ОСОБА_1 не надано (а.с. 16). Позивачем повторно подано заяву від 21 липня 2022 року до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, до якої останній додав копії: - посвідчення "член сім`ї загиблого" (серія НОМЕР_4 ); - паспортних даних ОСОБА_1 ; - довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; - свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; - витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військової-лікарської комісії від 17 серпня 2021 року №639; - довідки від 29 червня 2020 року №04/785 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції; - витягу з протоколу засідання комісії від 10 червня 2022 року №93; - свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; - РНОКПП ОСОБА_1 . Згідно з копією витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 вересня 2022 року №229 розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини старшого сержанта ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), оскільки відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття, на час смерті батька його вік перевищував 23 роки, тобто він не має правового статусу дитини (відповідно до Сімейного кодексу України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), проживав окремо. Отже доводи позивача про те, що в первісній відмові у виплаті одноразової грошової допомоги комісія в протоколі від 10 червня 2022 року посилалась виключно на відсутність у останнього посвідчення "член сім`ї загиблого" є помилковими. Відповідно до копій витягів з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10 червня 2022 року №93 та від 22 вересня 2022 року №229 однією з підстав для прийняття рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 зазначено зокрема те, що позивач проживав окремо. Згідно з копією довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру від 27 травня 2021 року №729461-2021 зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . (а.с. 12), водночас зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 АДРЕСА_2 (а.с. 61). В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що судом першої інстанції не досліджено факт спільного проживання і ведення спільного побуту з ОСОБА_2 та неврахована правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06 липня 2022 року по справі №240/5809/18 щодо підтвердження факту сумісного проживання на підставі довідки Комунального підприємства. Також позивач на підтвердження спільного проживання з батьком та ведення сумісного побуту надав до суду акт опитування сусідів від 09 лютого 2022 року №134 та договір про надання послуг з установки та монтажу вікон від 09 липня 2020 року. Предметом спору у справі №240/5809/18 було визнання протиправним та скасування протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року №105 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, який прийнятий без врахування довідки Комунального підприємства "Виробничого житлово-експлуатаційного підприємства №15" Житомирської міської ради від 25 травня 2018 року №433 комісією, водночас у даній справі судом встановлено, що згідно з заявою від 21 липня 2022 року позивачем до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки акт опитування сусідів від 09 лютого 2022 року №134 та договір про надання послуг з установки та монтажу вікон від 09 липня 2020 року не надавався, а тому відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не оцінювались, що свідчить про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для їх врахування судом. Щодо доводів позивача про те, що у разі подання документів не у повному обсязі або у разі потреби в їх уточненні, комісія зобов`язана повернути документи на доопрацювання, а не відмовляти без належного обґрунтування, колегія суддів зазначає наступне. Як зазначено вище, Порядком № 975 визначено перелік документів, що подаються до уповноваженого органу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого (померлого). За наслідками розгляду поданих документів Міноборони виносить одне з визначених п. 13 рішень: 1) про призначення одноразової грошової допомоги або 2) про відмову в її призначенні, або 3) про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю). Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідач наділений правом приймати рішення про повернення документів на доопрацювання виключно у разі, коли такі документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю. Разом з тим, позивачем до заяви від 21 липня 2022 року не було надано належних доказів спільного проживання з батьком та ведення сумісного побуту, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Враховуючи вищевикладене, в межах спірних правовідносин позивач не довів подання необхідних документів на підтвердження віднесення його до осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначених ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для прийняття відповідачем рішення про призначення грошової допомоги. Разом з тим, колегія суддів зазначає про те, що позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право на одержання спірної грошової допомоги в майбутньому, дотримавшись усіх вимог чинного законодавства та подавши необхідні докази, зокрема підтвердження спільного проживання з батьком та ведення сумісного побуту. Щодо посилання відповідача на автобіографію ОСОБА_2 , в якій останній зазначає про те, що не володіє інформацією щодо місця проживання свого сина - ОСОБА_1 , то колегія суддів вважає, що зазначені обставини про які ОСОБА_2 повідомляв 26 травня 2016 року не можуть спростовувати доводи позивача щодо проживання разом з батьком однією сім`єю починаючи з 2019 року. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 вересня 2022 року №229, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька - ОСОБА_2 та зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, у зв`язку зі смертю батька - ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Прийняти у вказаній частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку