Постанова 4822 № 713/563/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2023 року м. Чернівці Справа № 713/563/23 провадження № 822/593/23-ц Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю., за участю секретаря Скулеби А.І., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , відповідач Берегометська селищна рада Вижницького району, треті особи: Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Західного міжрегіонального управління Міністрства юстиції, Орган опіки і піклування Берегометської селищної ради Вижницького району, апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 травня 2023 року, головуючий у суді першої інстанції суддя Осокіна А.Л., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог Позивачі звернулися до суду з позовом до Берегометської селищної ради Вижницького району, треті особи: Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Західного міжрегіонального управління Міністрства юстиції, Орган опіки і піклування Берегометської селищної ради Вижницького району, про встановлення факту визнання батьківства, зобов`язання вчинити дії. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 травня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до Берегометської селищної ради Вижницького району, треті особи: Вижницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Західного міжрегіонального управління Міністрства юстиції, Орган опіки і піклування Берегометської селищної ради Вижницького району, про встановлення факту визнання батьківства, зобов`язання вчинити дії закрито. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі позивачі просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Крім того, зазначають, що висновок суду першої інстанції про те, що даний спір має виключно публічно-правовий характер не відповідає дійсності, оскільки в даному випадку необхідність є у захисті особистих прав дітей щодо їх походження, спорідненості та наявності у них біологічного батька. Також вказують на те, що спору з державою у позивачів не виникало.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Частиною першою статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. За статтею 16-1 цього Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року N

975. Відповідно до пункту 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. За змістом пункту 10 Порядку, особи, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги в разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, мають підтвердити належними документами свій статус як членів сім`ї, батьків чи утриманців загиблого. Частиною шостою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті). Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Суд першої інстанції правильно констатував, що Міністерство оборони України як спеціальний суб`єкт, уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку N 975, яку мають на меті отримати позивачі в разі встановлення факту батьківства ОСОБА_5 , який загинув під час участі у бойових діях щодо захисту України проти збройної агресії російської федерації. Вимоги позивачів пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ними певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами позивачів з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Суд першої інстанції правильно констатував, що між позивачами та державою виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за ними певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а тому не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення позивачів до суду, яка полягає у підтвердженні їх певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення. За практикою Верховного Суду, з врахуванням визначених законом завдань цивільного судочинства, є недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим. З урахуванням наведеного, правильним є висновок суду, що вимоги позивачів про встановлення факту батьківства з ОСОБА_5 , який загинув під час участі у бойових діях у війні з росією, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Висновки суду цілком узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 березня 2023 року по справі № 290/289/22-ц, постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі N 539/4118/19. Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні апелянтом норм процесуального права і зводяться до переоцінки позивачем встановлених судом обставин, а тому апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , залишити без задоволення. Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови 14 серпня 2023 року. Головуючий М.І. Кулянда Судді: Н.Ю. Половінкіна О.О. Одинак