Ухвала КЦС ВС № 466/5349/22

УХВАЛА 24 листопада 2023 року м. Київ справа № 466/5349/22 провадження № 61-16161ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення, ВСТАНОВИВ: У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . Виселено ОСОБА_1 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року залишено без змін. 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі № 6-197цс16, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц, від 21 серпня 2019 рокуу справі № 569/4373/16-ц, від 13 жовтня 2020 рокуу справі № 447/455/17 та у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 2/1326/2058/2012, від 04 жовтня 2021 рокуу справі № 462/3388/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 466/10634/22, розгляд справи проведено без її участі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скаргаОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення виконання рішенняШевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року в частині виселення до закінчення касаційного провадження. Клопотання аргументовано поданням заявницею мотивованої касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року та постановуЛьвівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року в якій, зокрема, вказано, що спірна квартира є єдиним її житлом. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення внаслідок можливого його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції. Враховуючи, що судом першої інстанції вирішено питання про виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , яка, як вона стверджує, є єдиним її житлом, взявши до уваги наявність іншого судового спору, особливості правового режиму та сучасні погодні умови, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року у частині виселення ОСОБА_1 до закінчення касаційного провадження. До касаційної скаргиОСОБА_1 додано клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 466/10634/22. Клопотання аргументовано тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа № 466/10634/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю і визнання права власності. Задоволення позову про поділ майна подружжя, на думку заявниці, може виключити задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про виселення у цій справі. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. За правилом частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Верховний Суд надає оцінку доводам касаційної скарги в межах досліджених та зібраних доказів судами першої та апеляційної інстанцій, а також в межах встановлених фактичних обставин справи. Зважаючи на наведені правила, суд касаційної інстанції нові докази не досліджує та фактичні обставини не встановлює, а тому достатніх та правомірних підстав для зупинення провадження у справі на цій стадії колегія суддів не знаходить. Керуючись статтями 251, 389, 394, 395, 400, 415, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року. Витребувати із Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу № 466/5349/22. Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішенняШевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року до закінчення касаційного провадження - задовольнити. Зупинити до закінчення касаційного провадження виконання рішенняШевченківського районного суду м. Львова від 22 березня 2023 року у частині виселення ОСОБА_1 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 . Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цивільній справі № 466/5349/22. Надіслати позивачу копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 15 грудня 2023 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих документів всім учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович