Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/7938/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7938/23 пров. № А/857/16822/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року про залишення позову без розгляду (головуючий суддя Сидор Н.Т., м.Львів) у справі № 380/7938/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: 17.04.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні позивачу перерахунку та виплаті пенсії за вислугою років з урахуванням 5% внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 67% відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2016 пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 5% внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 67% відповідних сум грошового забезпечення. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначив, що не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду щодо належного врядування. Посилання на те, шо строк звернення до суду слід обчислювати з дати отримання пенсії після перерахунку є помилковим, оскільки виходячи з принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, шо її розмір визначено відповідно до закону. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. Отже апелянт вказує, що дізнався про порушене своє право із листа ГУ ПФУ в Львівській області від 23.03.2023 року за № 1300-5308-8/41870. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 10.11.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду. Просить задовольнити апеляційну скаргу. У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом; ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Після відкриття провадження у справі Львівським окружним адміністративним судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 161 КАС України, відтак ухвалою від 23.08.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу в п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. На виконання ухвали суду від 23.08.2023 позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказує, що лише з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.03.2023 №1300-5308-8/41870 він дізнався, що з дня прийняття на облік і по теперішній час пенсія йому виплачується у заниженому розмірі 62%. Тобто при призначенні пенсії не бралось до уваги свідоцтво про хворобу №119 від 30.04.2002 і 5% не враховано до основного розміру пенсії. Однак, як зазначив суд першої інстанції, не вбачається обставин, які б непереборно перешкоджали позивачу вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, якщо позивач вважає їх порушеними. Підстави для поновлення строку звернення до суду, наведені позивачем у поданій заяві, на переконання суду, є неповажними. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Питання залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без поважних причин врегульовані діючим процесуальним законом. Зокрема, відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. При вирішенні питання про поновлення строку в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку й оцінює в сукупності обставини, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду: тривалість пропущеного строку; поведінку особи протягом цього строку; учинені дії та чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду. Згідно усталеної судової практики поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Як слідує з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є дії пенсійного органу щодо відмови в проведенні позивачу перерахунку та виплаті пенсії за вислугою років з урахуванням 5% внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 67% відповідних сум грошового забезпечення. Стосовно висновків суду про те, що отримання періодичних пенсійних платежів свідчить про поінформованість позивача про припинення виплати спірної доплати, колегія суддів наголошує, що таке широке і поверхневе тлумачення спірних обставин в розглядуваному випадку суперечить такій засаді (принципу) адміністративного судочинства як верховенство права, оскільки поза розумним сумнівом позивач зацікавлений у вирішенні питання про виплату йому пенсії в повному розмірі. При цьому, тривале перебування позивача в стані правової невизначеності зумовлено безпосередніми діями (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень, а саме Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Отже, перекладання на позивача наслідків пропуску строку звернення до суду через бездіяльність відповідача є недопустимим. Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (дія якого поширюється на позивача як отримувача пенсії за вислугу років) перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відтак, спірна ухвала суду прийнята судом першої інстанції помилково, оскільки, на переконання колегії суддів, шестимісячний строк звернення до суду (ч.2 ст.122 КАС України) в цьому випадку не застосовується, а пріоритет в застосуванні має норма спеціального закону - ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка не передбачає строків для перерахунку пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому її слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд- П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 380/7938/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний