LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824757/62115/21-ц

від 15.11.2023 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: №757/62115/21-ц номер провадження №22-ц/824/5804/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Білич І.М. суддів Мельник Я.С., Слюсар Т.А. при секретарі Рагушіна І.В. за участю: представника третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кібець Р.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Олександра Сергійовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Печерського районного суду міста Києва Бусик О.Л., у цивільній справі №757/62115/21-ц за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Мельник Олександр Сергійович до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», треті особи: Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Аркада», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и л а: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ХК «Київміськбуд», треті особи: АТ АКБ «Аркада», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, за результатами розгляду якого просив: визнати протиправною бездіяльність ПрАТ «ХК «Київміськбуд» щодо незаміни АТ АКБ «Аркада» на інший уповноважений банк шляхом укладення угоди про надання повноважень уповноваженого банку відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» з іншим банком; зобов`язати ПрАТ «ХК «Київміськбуд» замінити АТ АКБ «Аркада» шляхом укладення угоди про надання повноважень уповноваженого банку відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» з іншим банком. В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що 26 березня 2002 року між АТ АКБ «Аркада» та ПрАТ «ХК «Київміськбуд», відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» від 20 квітня 2000 року, укладено угоду про надання повноважень щодо здійснення довірчого управління фондами банківського управління за програмами започаткованими за погодженням з холдинговою компанією «Київміськбуд». Позивач має рахунок у пенсійному фонді банківського управління пайового типу АТ АКБ «Аркада». Рішенням НБУ від 25 серпня 2020 року АТ АКБ «Аркада» віднесено до категорії неплатоспроможних, а 24 вересня цього ж року ухвалено рішення про відкликання ліцензії, розпочато процедуру ліквідації призначивши уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вказує, що більше року зобов`язання АТ АКБ «Аркада» за договором довірчого управління не виконуються та він не зміг отримати цільові та додаткові пенсійні виплати. В свою чергу, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» не здійснює жодних дій, спрямованих на призначення нового уповноваженого банку замість АТ АКБ «Аркада», хоча Закон України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» та угода, укладена між ним та банком містять положення про підстави та порядок призначення нового уповноваженого банку. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник О.С. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, посилаючись на його незаконність, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що п. 6.2 угоди про надання банку повноважень від 26 березня 2002 року укладеної між АТ КБ «Аркада» та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» передбачено право останнього ініціювати призначення іншого уповноваженого банку, якому АТ КБ «Аркада» (у разі його ліквідації), повинен передати всі активи, права вимоги та зобов`язання, що випливають із положення про залучення коштів у довірче управління. При цьому, небажання ПрАТ «ХК «Київміськбуд» реалізувати вищезазначене право, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Вважає, що ПрАТ «ХК «Київміськбуд» зловживає наданим йому правом, ухиляючись від зміни уповноваженого банку, чим унеможливлює управління коштами Фондів банківського Управління та не дає змоги вкладникам отримати цільові та додаткові пенсійні виплати. Також вважає, що обраний ним спосіб захисту своїх прав є ефективним та не суперечить закону, в той час, як запропонований спосіб захисту судом першої інстанції, неможливо реалізувати. 12 квітня 2023 року від ПрАТ «ХК «Київміськбуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Зазначаючи, що воно не має статусу фінансової установи, не є правонаступником АТ АКБ «Аркада» та не несе відповідальності за Фонди банківського управління. Приписами Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» від 20 квітня 2000 року не передбачено прав та обов`язків компанії здійснювати заміну уповноваженого банку, якому передаються активи ФБУ. Крім того, у компанії відсутні зобов`язання перед фізичними особами, які є учасниками ФБУ, їх права, зокрема й позивача, компанія не порушує. 09 червня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення, у яких позивач зазначив, що у відповідача наявні повноваження для заміни уповноваженого банку, що підтверджується угодою від 26 березня 2002 року, Законом України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»», Положенням про залучення коштів у довірче управління. Однак, відповідач ухиляється від ініціювання призначення іншого уповноваженого банку, чим унеможливлює управління коштами ФБУ та не дає змоги позивачу, як вкладнику, отримувати цільові і додаткові пенсійні виплати. У судовому засіданні представник Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Представник відповідача ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та представник третьої особи АТ АКБ «Аркада» до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. У судове засідання призначене на 15 листопада 2023 року позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про доставку судової повістки-повідомлення на електронну адресу представника скаржника. До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи у його відсутність та відсутність скаржника. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з`явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судом при розгляді справи встановлено, що 26 березня 2002 року між АТ «ХК «Київміськбуд» та АКБ «Аркада» укладено угоду про надання АКБ «Аркада» повноважень уповноваженого банку відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» від 20 квітня 2000 року № 1674-ІІІ із змінами і доповненнями, згідно умов якого, Київміськбуд надає банку повноваження, а банк приймає на себе зобов`язання здійснювати функції уповноваженого банку із залученням коштів фізичних і юридичних осіб у довірче управління та виплати доходу учасникам фондів банківського управління з метою посилення соціального захисту неповнолітніх, забезпечення їм більш сприятливих стартових умов самостійного життя у суспільстві, розширення можливостей пенсійного забезпечення населення України, а також відпрацювання нових організаційних форм та економічних механізмів стимулювання житлового будівництва. 29 липня 2003 року уповноваженим банком - АТ АКБ «Аркада» видано ОСОБА_1 свідоцтво про участь у пенсійному фонді банківського управління пайового типу, з якого вбачається, що останнє здійснює довірче управління коштами пенсійного фонду банківського управління пайового типу відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» в редакції від 07 лютого 2002 року № 3044-III та на підставі укладеної з «Київміськбуд» угоди про надання банку повноважень банку від 26 березня 2002 року. Зі змісту рішення правління НБУ від 25 серпня 2020 року № 541-рш/БТ вбачається, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 серпня 2020 року № 1583 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ АКБ «Аркада», з 26 серпня 2020 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ АКБ «Аркада». Рішенням правління НБУ від 25 серпня 2020 року № 541-рш/БТ «Про віднесення АТ АКБ «Аркада» до категорії неплатоспроможних» віднесено АТ АКБ «Аркада» до категорії неплатоспроможних. На підставі рішення НБУ від 25 вересня 2020 року № 601-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ АКБ «Аркада» вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ АКБ «Аркада». 04 листопада 2021 року адвокат Мельник О.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» з письмовою претензією, у якій просив замінити АТ АКБ «Аркада» на новий уповноважений банк, шляхом укладення угоди про надання повноважень відповідно до Закону України «Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд». Листом від 11 листопада 2021 року ПрАТ «ХК «Київміськбуд» повідомило адвоката Мельника О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про те, що Законом України «Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» не передбачено прав та обов`язків компанії здійснювати заміну уповноваженого банку, якому передаються активи ФБУ. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» не має статусу фінансової установи. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача законодавчо встановленого обов`язку щодо заміни АТ АКБ «Аркада». Вказуючи, що зміст позовних вимог, не містить жодних чітких посилань на те, із яким саме уповноваженим банком необхідно зобов`язати відповідача укласти відповідну угоду про надання повноважень уповноваженого банку, так само як і не надано доказів існування та функціонування на території України такої банківської установи, яка визначена у відповідному порядку як уповноважений банк і виявила намір укласти з ПАТ «ХК «Київміськбуд» угоду про надання повноважень відповідно до Закону № 1674-III, погодившись на отримання активів та перехід до неї зобов`язань за залученими у довірче управління коштами, при цьому ст. ст. 627, 628 ЦК України імперативно встановлюють, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов (пунктів), які визначаються на розсуд сторін і погоджені ними, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Вважаючи, що права позивача з боку ПАТ «ХК «Київміськбуд» не порушено, а визначений ним спосіб захисту не відповідає закону. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 87 ЦК України). ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» є юридичною особою приватного права, а відтак, діє на підставі статуту. Згідно п. 1.2 статуту ПрАТ «ХК «Київміськбуд», затвердженого Загальними зборами акціонерів ПрАТ «ХК «Київміськбуд» протоколом № 23 від 25 липня 2019 року, компанія здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ЦК України, ГК України інших законів та нормативно-правових актів. Компанія у своїй діяльності керується положеннями цього статуту, а також внутрішніми правилами, процедурами, регламентами та іншими локальними правовими актами компанії, прийнятими відповідно до вимог цього статуту та законодавства України. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»» № 1674-ІІІ в редакції від 20 квітня 2000 року, довірче управління коштами - це юридичні і фактичні дії уповноваженого банку щодо розпорядження активами фонду банківського управління від свого імені, але в інтересах учасників фонду банківського управління. Довірче управління коштами передбачає об`єднання уповноваженим банком коштів учасників фонду банківського управління в єдиний майновий комплекс. Частиною 1 ст. 2 вказаного Закону визначено, що до 01 січня 2006 року на базі Київміськбуду проводиться економічний експеримент щодо посилення соціального захисту неповнолітніх, забезпечення їм більш сприятливих стартових умов самостійного життя у суспільстві, розширення можливостей пенсійного забезпечення населення України, відпрацювання нових організаційних форм та економічних механізмів стимулювання житлового будівництва, розширення можливостей запровадження інших програм соціального забезпечення населення України із залученням коштів юридичних і фізичних осіб у довірче управління уповноважених банків з наступним їх спрямуванням на придбання іпотечних сертифікатів. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»» № 1674-ІІІ в редакції від 01 червня 2016 року, до 01 січня 2012 року на базі Київміськбуду проводиться економічний експеримент щодо посилення соціального захисту неповнолітніх, забезпечення їм більш сприятливих стартових умов самостійного життя у суспільстві, створення додаткових можливостей пенсійного забезпечення, стимулювання розвитку житлового будівництва та розширення можливостей запровадження інших програм соціального забезпечення населення України із залученням коштів фізичних і юридичних осіб у довірче управління уповноважених банків з наступним їх спрямуванням на придбання іпотечних сертифікатів. Положеннями ст. 4 Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»» визначено заходи щодо захисту коштів учасників фондів банківського управління від знецінення, втрат та інших ризиків. Угодою про надання АКБ «Аркада» повноважень уповноваженого банку відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» від 20 квітня 2000 року № 1674-ІІІ із змінами і доповненнями укладеною 26 березня 2002 року між АТ «ХК «Київміськбуд» та АКБ «Аркада» закріплено право Київміськбуд виключно за погодженням з Наглядовою радою, створеною відповідно до Закону, порушити питання про розірвання угоди і заміну уповноваженого банку, у разі невиконання банком вимог Закону. В той же час, ані Законом України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»», ані статутом ПрАТ «ХК «Київміськбуд», ані угодою від 20 квітня 2000 року, не передбачено прав та обов`язків компанії, здійснювати заміну уповноваженого банку, якому передаються активи ФБУ та не визначено механізм участі ПрАТ «ХК «Київміськбуд» в передачі (заміні) одного уповноваженого банку іншим, в тому числі й за відповідним судовим рішенням. Крім того, звертаючись до суду з даним позовом щодо зобов`язання ПрАТ «ХК «Київміськбуд» замінити АТ АКБ «Аркада» на інший уповноважений банк, позивач не вказав із яким банком необхідно зобов`язати відповідача укласти відповідну угоду про надання повноважень уповноваженого банку та не надав доказів існування та функціонування на території України такої банківської установи. Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»», економічний експеримент в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» проводився до 01 січня 2012 року, тобто наразі є завершеним. Колегія суддів враховує, що між сторонами відсутні договірні відносини, будь-які зобов`язання у відповідача перед позивачем, також відсутні, з огляду на що, відсутні й правові підстави для визнання протиправною бездіяльність ПрАТ «ХК «Київміськбуд» щодо не заміни АТ АКБ «Аркада» на інший уповноважений банк та зобов`язання ПрАТ «ХК «Київміськбуд» замінити АТ АКБ «Аркада» шляхом укладення угоди про надання повноважень уповноваженого банку відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» з іншим банком. При цьому, жодних вимог до АТ АКБ «Аркада», з яким у позивача наявні договірні відносини, останній не заявляв. З огляду на наведене, посилання скаржника на те, що не укладенням угоди про надання повноважень уповноваженого банку відповідач зловживає своїми правами, є безпідставними. Частинами 1-2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Згідно ч.ч. 1-2 ст. 5 ЦК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Згідно з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (стаття 13 ЦПК України). Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. З огляду на те, що Законом України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»», статутом ПрАТ «ХК «Київміськбуд», угодою від 20 квітня 2000 року, не передбачено обов`язку ПрАТ «ХК «Київміськбуд» щодо здійснення заміни уповноваженого банку, якому передаються активи ФБУ, а будь-які договірні відносини між сторонами відсутні, слід погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав, які він вважає порушеними, не є ефективним, оскільки не призведе до їх захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Відтак, доводи апеляційної скарги в частині того, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є ефективним та не суперечить закону, колегія суддів вважає помилковими. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування на підставі доводів викладених у апеляційній скарзі немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Олександра Сергійовича залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 21 листопада 2023 року. Суддя - доповідач: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»