Постанова Київський апеляційний суд № 761/28448/23

Справа №761/28448/23 Головуючий в суді І інстанції - Сидоров Є.В. Провадження № 33/824/4606/2023 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бугаєнко О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бугаєнка О.Г. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року, в с т а н о в и в: Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 23 липня 2023 року о 08 годині 40 хвилин по вул. Борщагівській, 1 в м. Києві, керував автомобілем марки Фольцваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» - результат тесту 0,26 % проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-а Правил дорожнього руху України У апеляційній скарзі захисника Бугаєнка О.Г. указано на незаконність та необґрунтованість постанови судді та необхідність її скасування у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, неправильної оцінки та ненадання жодної оцінки доказам, а також формального підходу до вивчення обставин справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначив, що працівником поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ч.1 ст.268 КУпАП, а також не повідомлено про ознаки, які вказували б на перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Також захисник вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня інформація щодо присутності свідків, їх даних та підписів, лише вказано «проводилась відео фіксація», що на думку сторони захисту, є порушенням норм пункту 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735. Крім того, захисник вважає похибкою результат приладу «Alcotest 6820, прилад № ARLJ-0269», оскільки ОСОБА_1 дійсно вживав алкоголь напередодні, про що і повідомив працівника поліції, однак проміжок часу між останнім вживанням спиртовмісних напоїв та керуванням транспортним засобом ОСОБА_1 складає більше ніж 12 годин, що свідчить про похибку при вимірюванні технічним приладом при його застосуванні. При цьому, захисник посилається на відповідь на адвокатський запит щодо приладу «Alcotest 6820, прилад № ARLJ-0269», що містить настанову з експлуатації газоаналізатора «Alcotest 6820, прилад № ARLJ-0269», з якої можна зробити висновок про дійсну похибку вимірювання приладу, враховуючи яку, величина вмісту алкоголю в крові ОСОБА_1 може становити - 0,193 проміле, що не перевищує допустиму норму вмісту алкоголю в крові, а саме 0,2 проміле. Крім того, після отримання результату тесту, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що не погоджується з результатами, та бажає пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, проте працівники поліції проігнорували його зауваження, та не надали інформації щодо закладів охорони здоров'я, в яких можна пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому, на думку захисника, в справі відсутній належний і допустимий доказ перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, а саме, медичний висновок. За таких обставин, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вислухавши пояснення: ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав. Висновки судді про доведеність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, наведених у постанові та доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні стверджуються зібраними у справі доказами. На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення за цією статтею. Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. При цьому адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до положень ст. ст. 23, 33 КУпАП. З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки. Доводи апеляційної скарги захисника щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону. Доводи захисника про порушення працівниками поліції законодавства щодо порядку проходження огляду на стан сп`яніня, оскільки останніми не було роз`яснено ОСОБА_1 право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах справи. Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат огляду - 0,26% та погодився з результатами проведеного огляду, про що також зазначив у акті огляду, поставивши свій підпис. Також з вказаного відеозапису вбачається, що будь - якої незгоди з результатами огляду за допомогою приладу Драгер ОСОБА_1 ні після проведення огляду, ні під час складання щодо нього протоколу не висловлював, а тому у працівників поліції був відсутній обов`язок доставляти ОСОБА_1 до медичного закладу. Крім того, як вбачається зі змісту апеляційної скарги захисника, ОСОБА_1 на запитання працівників поліції щодо вживання алкогольних напоїв вказував про те, що напередодні вживав алкогольні напої, а саме пиво. Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, останнім не заявлялось клопотання про надання йому Сертифікату на прилад «Драгер» та свідоцтва про повірку засобу Драгер, які надаються поліцейським на вимогу особи, щодо якої проводиться огляд (п.5 р.ІІ Інструкції про прядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/73). Таким чином посилання захисника на те, що прилад Драгер мав похибку та що величина вмісту алкоголю в крові ОСОБА_1 може становити - 0,193 проміле, що не перевищує допустиму норму вмісту алкоголю в крові, є безпідставними. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не мав ознак сп`яніння та у зв`язку з цим про незаконність вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння, то суд вважає їх також безпідставними, оскільки підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 з наступними змінами. У зв`язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 . Не грунтуються на вимогах законодавства доводи захисника в частині незалучення працівниками поліції двох свідків при проведенні огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 та складенні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП України, оскільки відповідно доп.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008р. №1103 з наступними змінами, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Отже, проаналізувавши вказану норму закону, можна зробити висновок, що залучення двох свідків при проведенні огляду на стан сп`яніння в обов`язковому порядку проводиться лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, в даному ж випадку проводилось фіксування огляду за допомогою таких технічних засобівта відповідний відеозапис долучений до матеріалів справи. Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз`яснені права, не можуть бути підставою для скасування прийнятої щодо ОСОБА_1 постанови, оскільки ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, був представлений захисником, мав можливість надати усі докази на свій захист, які вважав за необхідне. Надані ним докази та наведені аргументи не вказують на помилковість висновків судді місцевого суду та незаконність ухваленого рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували правильність висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційна скарга не містить. Надані ОСОБА_1 та його захисником докази та наведені аргументи не указують на помилковість висновків судді місцевого суду та незаконність ухваленого рішення, а також на наявність підстав для закриття провадження у справі. Наведене у свої сукупності вказує на те, що справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП була розглянута повно, всебічно та об`єктивно. Постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року щодоОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для скасування чи зміни цієї постанови суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника Бугаєнка О.Г. без задоволення. Керуючисьст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Бугаєнка О.Г.залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Свінціцька