Постанова Київський апеляційний суд № 761/38602/21

Справа № 761/38602/21 Головуючий в суді І інстанції - Щебуняєва Л.Л. Провадження № 33/824/372/2022 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 січня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кобилянського М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною захисника Габрєва В.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року, в с т а н о в и в: Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, 01 жовтня 2021 року, о 05 годині 10 хвилин, керувала автомобілем марки «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вулиці Хрещатик, 44, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України. У апеляційній скарзі захисника Габрєва В.В. указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, захисником указано про те, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, навпаки наполягала на його проходженні, у зв`язку з висловленою недовірою працівникам поліції. Однак останніми їй безпідставно було відмолено у проходженні огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Разом з тим, захисник зауважив, що ОСОБА_1 самостійно на протязі двох годин, пройшла огляд на стан сп`яніння в КНП «КМНКЛ» «Соціотерапія» за результатами якого вона не перебувала в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Поряд з цим, захисник звернув увагу на ту обставину, що в супереч вимогам законодавства України, протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності двох свідків. Також апелянт указав, що місцевим судом було грубо порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи відбувся за її відсутності, що позбавило її можливості надати пояснення суду та здійснити захист від пред`явленого обвинувачення. Просив скасувати оскаржувану поставу та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вислухавши пояснення: ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Кобилянського М.В., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягаєз наступних підстав. Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні нею вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими. Такий висновок підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 01.10.2021, в якому викладені фактичні обставини вчинення правопорушення, а саме, дата, час, місце вчинення правопорушення, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер так і в медичному закладі, що зафіксовано за допомогою відеокамери з нагрудного реєстратора працівника поліції, іншими доказами. Дослідивши вказані докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації її дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на неї стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на неї стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги в частині порушення поліцейським порядку огляду на стан сп`яніння, не ґрунтуються як на вимогах нормативних документів, так і на матеріалах справи. Сама процедура пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та фіксація відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду була проведена у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу - приладу Драгер. Також працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. При цьому суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови, крім того, працівником поліції ОСОБА_1 були роз`яснені вимоги п. 2.5 ПДР щодо обов`язковості проходження огляду на вимогу працівника поліції та наслідки відмови від проходження такого огляду, що указує на наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, відповідно до положень п.2.5 ПДР України проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія незалежно від наявності будь-яких чинників чи факторів. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 була згодна пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, однак працівники поліції відмовили їй у проведенні такого огляду спростовується наявним в матеріалах провадження відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, однак саме ОСОБА_1 відмовилась від проходження такого огляду. Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи апеляційної скарги про допущені працівниками поліції порушення, які, на переконання апелянта, проявились у відсутності в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей щодо свідків, наявність яких, у випадку відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, є обов`язковою. Суд звертає увагу, що до матеріалів справи долучений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. У даному випадку, із урахуванням наявного у матеріалах справи відеозапису, на якому чітко зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, присутність свідків не є обов`язковою, що узгоджується з положеннями ч.2 ст. 266 КУпАП. Надана суду роздруківка з приладу Драгер, відповідно до якої ОСОБА_1 не перебувала у стані алкогольного сп`яніння, не спростовує висновків судді про наявність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 притягнута до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а для вимоги поліцейського про необхідність проходження такого огляду необхідна не наявність доведеного стану сп`яніння, а наявність ознак, які вказують на те, що особа перебуває у такому стані. Колегія суддів вважає, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Судом також враховується те, що розгляд справи судом першої інстанції дійсно був проведений у відсутності ОСОБА_1 та її захисника. Цим дійсно були порушені права ОСОБА_1 . Проте, ці права були поновлені у суді апеляційної інстанції, де ОСОБА_1 була присутня у судовому засіданні, мала захисника і мала можливість надати доводи на доведення незаконності рішення судді місцевого суду. Наведені ОСОБА_1 та її захисником доводи та надані докази не дають підстав для висновків про незаконність постанови судді місцевого суду та ухвалення рішення про скасування чи зміну цієї постанови. Доводи апеляційної скарги щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону. Суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Габрєва В.В. залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Свінціцька