LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Херсонський апеляційний суд766/1347/17

від 21.11.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2021 року залишити без змін.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер 766/1347/17 Провадження № 22-ц/819/85/23 ПОСТАНОВА Іменем України 21 листопада 2023 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Головуючого ( суддя-доповідач) Воронцової Л.П. Суддів : Пузанової Л.В. Склярської І.В. Секретар Доброва К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про стягнення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, нарахованої, але не у повному обсязі виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, інфляційних втрат, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, ВСТАНОВИВ: В січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вище зазначеним позовом неодноразово уточнюючи позовні вимоги. В обґрунтування позову посилалася на те, що 01.10.2010 року наказом № 5465-п від 28.09.2010 року вона була прийнята на посаду директора Золотоворітського відділення ПАТ КБ "Правекс-банк" Роздрібного Київського правобережного регіонального центру. Відповідно до штатного розкладу, станом на 03.01.2012 року посадовий оклад директора становив 7323,00 грн. Наказом від 17.01.2012 р. №224-к, на підставі поданої нею заяви, у зв`язку із виробничою необхідністю з 18.01.2012 року на неї було покладено тимчасове виконання обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк", з правом використання контрольного електронно-цифрового підпису, на умовах повної індивідуальної відповідальності, без звільнення від основної роботи. Відповідно до штатного розкладу, станом на 03.01.2012 року посадовий оклад директора Пушкінського відділення становив 8869,00 грн. На підставі Наказу №2295-к від 10.05.2012 року нею припинено тимчасове виконання обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ "Правекс-банк" з 15.05.2012 р. 10.12.2015 р. наказом №4776-к від 17.11.2015 р. вона була звільнена з посади директора Оболонського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк" у зв`язку зі змінами в організації виробництва - скорочення штату працівників. З моменту покладення на неї тимчасового виконання обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк" та до дня подання позову до суду, банком у порушення вимог чинного законодавства України не здійснено нарахування та виплату належних їй сум доплати за тимчасове виконання обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк". Така доплата становить 27 979,58 грн, інфляційні нарахування на вказану суму складають 44 844,74 грн. Позивач зазначає, що у зв`язку з не здійсненням відповідачем виплати при її звільненні вказаної доплати, останній має нести відповідальність відповідно до ст.117 КЗпПУ у розмірі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 434 793,15 грн. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що їй не у повному обсязі виплачено нараховану у період з 01.10.2010 по 16.07.2014 заробітну плату в розмірі 279 292,69 грн, інфляційні нарахування на вказану суму за період з 01.10.2010 по 17.12.2019 становлять 497 671,64 грн. Позивач посилається на те, що їй не здійснено при звільненні виплату компенсації щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці роботу на персональному комп`ютері за період з 01.10.2010 по 10.12.2015 з розрахунку 4 дні додаткової відпустки на рік, всього 16 днів, в розмірі 6 922,08 грн та інфляційні нарахування на вказану суму за період з 01.10.2010 по 17.12.2019 в сумі 12 334,45 грн. Також відповідач не здійснив нарахування і виплату індексації заробітної плати у період з 01.10.2013 по 01.03.2014 у розмірі 508,80 грн, інфляційні нарахування на вказану суму за період з 01.10.2013 по 17.12.2019 складають 835,55грн. Остаточно позивач просила суд стягнути із Акціонерного товариства «Правекс Банк» на її користь : -доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутнього директора Пушкінського відділення АТ «Правекс банк» в сумі 72 824,32 грн : 27 979,58 грн заборгованість із виплати, 44 844,74 грн -сума із урахуванням коефіцієнту інфляції; -середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 434 793,15 грн; -суму заборгованості із виплати заробітної плати та компенсаційні виплати за період з 01.10.2010 по 17.12.2019 у розмірі 776 964,33 грн, із яких 279 292.69 грн заборгованість із виплат, 497 671,64 грн сума із урахуванням коефіцієнту інфляції; -компенсацію невикористаних днів додаткової відпустки у розмірі 19 256,53 грн, із яких: 6 922,08 грн - заборгованості із виплат, 12 334,45 грн - сума із урахуванням коефіцієнту інфляції; -компенсацію не нарахованої та не виплаченої індексації заробітної плати в розмірі 1 334,35 грн, з яких : 508,80 грн заборгованість виплати, 835,55 грн сума із урахуванням коефіцієнту інфляції. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обґрунтування скарги позивач зазначила, що відповідач надав суду недостовірну інформацію про відсутність профспілкової спілки банку , а суд вважав пояснення представника відповідача належним доказом, обґрунтувавши відмову у задоволенні її вимог про стягнення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, при тому, що з огляду публічної сторінки ПАТ КБ «Правекс банк» у соціальній мережі Фейсбук профспілкова організація банку «Коло допомоги» існувала (електронний доказ у вигляді скріншота сторінки відповідача), і відповідно до її індивідуального розрахункового листа , у період із січня 2012 року по квітень 2013 року із її заробітної плати утримувався профспілковий збір щомісячно. Суд помилково вважав, що виплата їй у березні 2012 року премії за виконання особливо важливої роботи в розмірі 5 958 грн є компенсацією виконання обов`язків директора Пушкінського відділення банку, оформленою як премія, належних доказів зазначеного відповідачем суду не було надано. Крім того , премія була виплачена у березні 2012 року, тобто за роботу, виконану до 01.03.2012 року, при тому, що спірним є період із 18.01.2012 по 10.05.2012 , отже за період з 01.03.2012 по 10.05.2012 така доплата не здійснювалася, тому із урахуванням виплаченої їй премії сума доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника становить 22 021,58 грн ( 27 979,58 грн 5 958 грн)., інфляційні втрати вказаної суми становлять 35 014,14 грн. Надана відповідачем після закриття підготовчого судового засідання виписка руху коштів на її картковому рахунку у форматі «документ для внутрішнього використання» не є допустимим доказом у справі та її подано у порушення вимог процесуального права, тому не може бути належним доказом здійснення їй виплати заробітної плати у спірний період та мав бути виключений судом з числа доказів. Скаржник просила задовольнити її апеляційну скаргу, рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення її позовних вимог про стягнення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього директора Пушкінського відділення АТ «Правекс банк» з урахуванням коефіцієнту інфляції в сумі 57 035,62 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 434 793,15 грн, суму середнього заробітку з розрахунку 432,63 грн./день від дати настання події до моменту фактичного розрахунку, заборгованість із виплати заробітної плати з компенсаційними виплатами за період з 01.10.2010 по 17.12.2019 у розмірі 776 964,33 грн. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Правекс банк» зазначив про підтримання заперечень Банку проти позовних вимог ОСОБА_1 , наданих в суді першої інстанції та додатково пояснив, що позивач не надала доказів, що профспілкова організація «Коло Допомоги» була стороною Генеральної угоди між профспілками, організаціями роботодавців та Урядом , що вказана профспілка входила до складу всеукраїнських профспілок чи профоб`єднань і що у період суміщення нею посад вона входила до членів профспілкової організації «Коло допомоги» і що у спірний період така профорганізація діяла. Щодо доводів позивачки про те, що доплата їй була здійснена лише до березня 2012 року, вказує, що судом встановлено , що позивачці була виплачена премія за виконання особливо важливої роботи в розмірі 5 958 грн, фактично як компенсація виконання обов`язків директора, яка є більшою від 0,1 % ( доплати, яка була здійснена ОСОБА_1 за виконання обов`язків тимчасово відсутнього директора іншого відділення банку в інший період) сукупного розміру окладів, отриманих у період з січня до травня 2012 року, тому вказані вимоги, як і вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволенню не підлягають. Надані банком суду виписки та індивідуальні розрахункові листи за особовим рахунком позивача підтверджують як часу і сум зарахувань, так і виплат здійснених позивачці, натомість остання не довела, що вказані документи спростовують факт здійснення належних їй виплат. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач наполягає на задоволенні апеляційної скарги на підставах вказаних у ній, представник відповідача доводи апеляційної скарги не визнав, з мотивів, зазначених у відзиві на скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині без змін. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, наказом №5465-к від 28.09.2010 року Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк", ОСОБА_1 , прийнято на посаду директора Золотоворітського відділення Роздрібного київського правобережного регіонального центру, таб. №32151, з посадовим окладом згідно з додатком до наказу, з правом використання контрольного електронно-цифрового підпису з 01.10.2010 року. Наказом №224-к від 17.01.2012 року Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк", покладено тимчасове виконання обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк", що організаційно підпорядковане Роздрібному київському правобережному регіональному центру на ОСОБА_1 , директора Золотоворітського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк", що організаційно підпорядковане Роздрібному київському правобережному регіональному центру, в зв`язку з виробничою необхідністю, з правом використання контрольного електронно-цифрового підпису, на умовах повної індивідуальної відповідальності, без звільнення від своєї основної роботи, з 18 січня 2012 року. Наказом №2295-к від 10.05.2012 року Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк", знято тимчасове виконання обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк", що організаційно підпорядковане Роздрібному київському правобережному регіональному центру з ОСОБА_1 , директора Золотоворітського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк", що організаційно підпорядковане Роздрібному київському правобережному регіональному центру, з 15 травня 2012 року . Згідно штатного розкладу як на 03.01.2012 року , так і на 03.05.2012 року посадовий оклад директора Золотоворітського відділення складає 7323,00 грн., директора Пушкінського відділення - 8869,00 грн. (арк. справи 12-13 Том 1). Протоколом зборів первинної профспілкової організації ПАТ КБ "Правекс-Банк" від 26.11.2007 року ліквідовано первинну профспілкову організацію ПК АКБ"Правекс-Банк" (арк. справи 56 Том 1). Наказом №4776-к від 17.11.2015 року Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк", звільнено ОСОБА_1 , директора Оболонського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк", в зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, а саме скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України, 10 грудня 2015 року. Виплачено : компенсацію за 4 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки; вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку (арк. справи 15 Том 1). ОСОБА_1 з наказом ознайомлена, зауважень не висловила. За положеннями про Золотаворітське відділення та Пушкінське відділення публічного акціонерного товариства комерційного банку"Правекс-Банк", затверджених рішенням Спостережної Ради протокол №2 від 02.03.2010 р. та протокол № 10/03 від 20.07.2015 пунктом 4.4 передбачено, що на час відсутності директора відділення (відпустка, відрядження, хвороба та інші поважні причини) Банк покладає виконання його обов`язків на одного із співробітників відділення (арк. справи 16-25 Том 1). За довідкою Банку за період з 01.10.2010 р. по 10.12.2015 р., посадовий оклад ОСОБА_2 становив : з 01.10.2010 р. - 7323,00 грн., з 04.10.2013 р.- 9700,00 грн., отримано доходу 452 883,29 грн. (арк. справи 191-192 Том 2). Згідно роздруківок з програмного забезпечення ПАТ КБ "Правекс-Банк" (арк. справи 249-254 Том 2), ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата. Типовою посадовою інструкцією директора відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк" (а. с.26-28, Т. 1) затверджено типові обов`язки, права працівника, тощо. Питання оплати праці та заохочуючих виплат не передбачено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважав,що умови про розмір доплат за виконання позивачкою обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ "Правекс-Банк» з 18.01.2012 року до 15 травня 2012 року без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно до ст.105 КЗпП України, не були погоджені за відсутності колективного договору, наказ не містив розміру доплат, а тому за наявності спору розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника, повинен бути визначений судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника. Однак, судом не встановлено, що складність, характер та обсяг робіт, які виконувала ОСОБА_1 значно збільшився, докази використання більшого часу позивачкою відсутні. Заяви ОСОБА_1 щодо покладення на неї обов`язків директора Пушкінського відділення та зняття таких обов`язків не містять вимог щодо встановлення оплати на цей період. Вимог щодо здійснення таких доплат за час роботи позивачка не висувала, а з позовом до суду звернулася 20.01.2017 р.; постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 р. № 1145 «Про порядок та умови суміщення професій (посад) не розповсюджується на керівників підприємств, установ і організацій, їх заступників і помічників; головних спеціалістів; керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їх заступників (п.15.а). Також суд вважав, що дія Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб`єднаннями на 2004-2005 роки не має відношення до спірних правовідносин, оскільки первинна профспілкова організація Банку, була ліквідован 26.11.2007 року, іншої профспілки, яка б входила до складу профспілкової організації, що є стороною Генеральної угоди, створено не було. Суд не взяв до уваги посилання позивачки на п. 3.8 Колективного договру, укладеного між Правлінням та трудовим колективом ПАТ КБ «Правекс банк», оскільки за ч.5 ст. 17 КЗпП України, ч.6 ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди», п. 1.11 вказаного вище Колдоговору від 15.05.2008 р. у разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року, у червні 2008 року 100% акцій банку було відчужено , що підтверджено реєстрами власників іменних цінних паперів АКБ «Правекс-Банк» станом на 24.06.2008 р. та 01.07.2008 р. (арк. справи 85-103 том 1). Відомості про укладення нового Колективного договору матеріали справи не містять, тому з липня 2009 року вказаний Колективний договір втратив чинність. Встановивши, що в березні 2012 року ОСОБА_1 була виплачена премія за виконання особливо важливої роботи в розмірі 5958,00 грн., та прийнявши до уваги пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що вказана грошова виплата є компенсацією виконання обов`язків директора Пушкінського відділення, яка була оформлена як премія, тому не підлягають задоволенню як вимоги про стягнення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, так і суми середнього заробітку за весь період затримки розрахунку. Також суд вважав, що позивачкою не доведено, що нараховані та визначені їй до виплати суми заробітної плати не доплачені. Дослідження виписки та індивідуальних розрахункових листів позивачки свідчать про необґрунтованість позовних вимог в цій частині. Колегія суддів погоджується із висновком суду з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України. Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату. Статтею 105 КЗпП України визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Суміщення професій (посад) - це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). У разі суміщення професій (посад): робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати. Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати. Розмір доплат встановлюється у колективному договорі підприємства або в іншому локальному акті, що регулює питання оплати праці. Чинне законодавство України не визначає конкретні розміри відповідних доплат для приватної (небюджетної) сфери та вцілому залишає це питання на розсуд роботодавця. Штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розпису містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади щодо кожної посади. У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що у тому разі, коли умови про розміри доплат за виконання працівником поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно до статті 105 КЗпП України у колективному договорі чи погоджені інакше за відсутності останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника. Враховуючи, що наказом ПАТ КБ «Правекс-Банк» № 224-к від 17 січня 2012 року на позивача було покладено тимчасове виконання обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ «Правекс-Банк» без звільнення від своєї основної роботи директора Золотоверхівського відділення ПАТ КБ «Правекс-Банк», то таке виконання обов`язків позивача поряд зі своєю основною роботою є виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника у розумінні статті 105 КЗпП України. 26 листопада 2007 року зборами первинної профспілкової організації ПК АКБ «Правекс Банк» прийнято рішення про створення ліквідаційної комісії та доручення здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією профспілки (т.1 а.с.56). Докази створення іншої профспілкової організації в АТ «Правекс Банк» у спірний період позивачем суду першої інстанції не надано, а долучення останньою до апеляційної скарги скріншоту сторінки «Правекс Банк» у Фейсбуці з інформацією про профспілку «Коло Допомоги» датованої 29 грудня 2016 року висновки суду в зазначеній частині не спростовують і підлягають відхиленню, як і посилання у скарзі на відрахування із її заробітної плати у спірний період щомісячних профсоюзних внесків у розмірі 26,47 грн, оскільки відповідно до інформації із індивідуальних розрахункових листів ОСОБА_1 відсутні відомості, що такі відрахування є профсоюзними внесками, зазначено «інші утримання». З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дія Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб`єднаннями на 2004-2005 роки не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки первинна профспілкова організація Банку була ліквідована, а іншої профспілки, яка б входила до складу профспілкової організації, що є стороною Генеральної угоди, створено не було. Відповідно до ч.5 ст. 17 КЗпП України, ч.6 ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди», п. 1.11 Колективного договору між Правлінням та трудовим колективом АКБ «Правекс Банк» від 15.05.2008 р. у разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. (т.1 а.с.103-110). В червні 2008 року 100% акцій банку було придбано банківською групою Intesa Sampaolo (Італія) , що підтверджено реєстрами власників іменних цінних паперів АКБ «Правекс-Банк» станом на 24.06.2008 р. та 01.07.2008 р. (а. с. 85-103 т. 1). Відомості про укладення нового Колективного договору матеріали справи не містять. Враховуючи вище зазначене, з липня 2009 року вказаний Колективний договір втратив чинність, тому суд підставно не взяв до уваги посилання позивачки на обґрунтування позовних вимог на п.3.8 Колективного договору відповідача від 15.08.2008 року, яким було врегульовано порядок і розмір здійснення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Листом Міністерства праці та соціальної політики N 9942/0/14-05/018-17 від 02.12.2005 р. роз`яснено, що госпрозрахункові підприємства самостійно вирішують питання покладення на керівників усіх рівнів та їх заступників виконання поряд з основною роботою додаткових обов`язків по виконанню обов`язків тимчасово відсутнього працівника та встановлення розміру доплати. Підставою прийняття відповідачем наказу № 224-к від 17.01.2012 про покладання на Ємченко Н.С - директора Золотоворітського відділення ПАТ КБ «Правекс-Банк» обов`язків директора Пушкінського відділення ПАТ КБ «Правекс-Банк» є заява ОСОБА_1 про покладання на неї таких обов`язків на умовах повної індивідуальної матеріальної відповідальності, з правом використання контрольного електронно- цифрового підпису, без звільнення від своєї основної роботи. Ні в своїй заяві позивачка не вказувала про виконання таких обов`язків на умовах доплати у відповідному розмірі, ні зазначений наказ не містить умови про здійснення доплати позивачці за виконання таких обов`язків. Зазначені обставини дають підстави дійти висновку, що сторони погодили умови виконання позивачкою обов`язків тимчасово відсутнього працівника без здійснення відповідної доплати і це підтверджується тим, що протягом всього періоду роботи у банку до грудня 2015 року і після звільнення впродовж року, позивач не оспорювала наказ про покладання на неї вказаних обов`язків та не вимагала у відповідача здійснення доплати за виконану роботу. У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що у тому разі, коли умови про розміри доплат за виконання працівником поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно до статті 105 КЗпП України у колективному договорі чи погоджені інакше за відсутності останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника. З урахуванням вище зазначених роз`яснень , позивач, у порушення вимог ст.81 ЦПК України, не обґрунтувала в позові та не надала суду доказів складності, характеру, обсягу, ступеня використання робочого часу при виконанні обов`язків тимчасово відсутнього працівника, на підставі яких суд мав визначити розмір доплати за виконання нею обов`язків тимчасово відсутнього працівника, не довела, що розмір такої доплати має становити 100% посадового окладу тимчасово відсутнього працівника. Доречно зазначити, що позивач, працюючи у АТ «Правекс - Банк», відповідно до поданих нею заяв та на підставі відповідних наказів № 1778-к від 15.05.2015 року та № 3165-к від 03.08.2015 року виконувала обов`язки тимчасово відсутнього директора Центрального відділення ПАТ КБ «Правекс Банк» за погодженою сторонами доплатою у розмірі 0,1% від посадового окладу директора Центрального відділення цього Банку, яка була обумовлена сторонами, однак, не 100%, на які позивач претендує у спірних правовідносинах, не довівши обсягу виконаної роботи. Судом встановлено, що в березні 2012 року ОСОБА_1 виплачена премія за виконання особо важливої роботи в розмірі 5958,00 грн. Як пояснив представник відповідача, дана виплата є компенсацією оплати виконання позивачем обов`язків директора Пушкінського відділення, яка була оформлена як премія. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, уточнюючи вимоги, зменшила розмір доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника на 5 958 грн, фактично визнавши, що дана сума і є компенсацією доплати за виконання нею обов`язків тимчасово відсутнього працівника. З огляду на встановлені судом обставини справи та докази, надані сторонами, слід дійти висновку, що при покладанні на ОСОБА_1 тимчасово виконання обов`язків відсутнього працівника сторони не погоджували, що за таке виконання обов`язків буде встановлена доплата у певному розмірі та з урахуванням, що лише у лютому 2012 року позивач відпрацювала всі робочі дні місяця (21), як дні суміщення, а у решті місяців нею відпрацьовано неповно робочі дні, як дні суміщення : січень -10, березень 19, квітень 8, травень 7, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що виплата позивачці у березні 2012 року премії за «особливо важливу роботу» фактично є компенсацією доплати за виконання нею обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість висновків суду в частині відмови у стягненні заборгованості з виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо не спростування позивачем наданих відповідачем і досліджених судом доказів на підтвердження нарахування і виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період роботи її в АТ «Правекс-Банк». Посилання у скарзі на те, що надана відповідачем виписка по її картковому рахунку на підтвердження здійснення виплати позивачці заробітної плати повинна бути виключена із числа доказів по справі з підстав невідповідності її Положенню про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. № 254 та пропущення строку надання доказів є безпідставним і підлягає відхиленню, оскільки виписка по картковому рахунку позивачки відповідно до положень ст.76 ЦПК України є належним письмовим доказом питання предмету спору, і такий доказ було надано відповідачем на вимогу позивача та суду про витребування зазначеної інформації і впливає на повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, що є предметом судового спору. Із індивідуальних розрахункових листів ОСОБА_1 також не вбачається утворення боргу перед позивачкою. Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що позивач працювала у АТ «Правекс-Банк» керівником одного із його відділень, була підписантом бухгалтерських документів та мала доступ до бухгалтерської документації щодо нарахування і виплати працівникам заробітної плати та була відповідальною за своєчасність і повноту цих виплат, мала сталий посадовий оклад, і у період своєї роботи в банку не заявляла претензій щодо невиплати чи то не у повному розмірі виплати належної їй заробітної плати. Не мала таких претензій позивач і протягом року після звільнення та при подачі у січні 2017 року позову до суду. Вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати та її індексації ОСОБА_1 пред`явила після подачі неодноразових уточнень, доповнень, зміни позовних вимог у серпні 2019 року, і на думку колегії суддів вони є надуманими. З огляду на вище зазначене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не містять нові факти чи засоби доказування, не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, висновків суду не спростовують і підлягають відхиленню. Керуючись ст.ст.367, 375, 381 384 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції Верховного Суду. Головуючий Л.П.Воронцова Судді Л.В.Пузанова І.В.Склярська Повний текст постанови складено 22 листопада 2023 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»