Постанова 4824 № 756/5683/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2023року м. Київ Справа №756/5683/22 Провадження № 22-ц/824/9996/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг», ОСОБА_2 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (далі - ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг» (далі -ТВО «ССК «Укрконсалтинг»), ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивований тим, що 07 червня 2021 року на вул. Братиславській в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю транспортного засобу «МАЗ 630303», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортний засіб «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2021 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «МАЗ 630303», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» ОСОБА_1 звернулася до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» щодо виплати страхового відшкодування, однак виплата їй здійснена не булла. З наведених підстав, ОСОБА_1 просила стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» розмір належного страхового відшкодування виходячи з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу, що складає 67 677,79 грн. Крім того вказувала, що згідно звіту автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Subaru», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 126 855,45 грн. Різниця між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування складає 59 177,66 грн, яка підлягає стягненню з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» і ОСОБА_2 . Також позивачка вказувала, що протиправними діями винної особи, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб, їй було завдано моральної шкоди, розмір якої вона оцінює в 12 000,00 грн. ОСОБА_1 просила стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на її користь страхове відшкодування у розмірі 67 677,79 грн; стягнути з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», ОСОБА_2 на її користь різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 59 177,66 грн; стягнути з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду у розмірі 12 000,00 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат у розмірі 14 888,55 грн. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнено з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 67677,79 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 676,77 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5260,00 грн. Стягнено з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» на користь ОСОБА_1 різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у сумі 59177,66 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 591,77 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4600,00 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 140,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зробив такі висновки: зважаючи на те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу у розмірі 67677,79 грн підтверджена звітом автотоварознавчого дослідження та не перевищує ліміту відповідальності страховика за полісом № 201839892ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» зобов`язане їх повністю компенсувати. Проте, відомості про проведення виплати страхового відшкодування позивачу матеріали справи не містять та відповідачем відповідних доказів не надано; витрати за проведення товарознавчого дослідження в сумі 3500,00 грн. не підлягають стягненню через відсутність доказів в їх підтвердження. Акт здачі прийняття виконаних робіт не доводить факт оплати, тому не є достатньою правою підставою для стягнення з страховика коштів у сумі 3500,00 грн; оскільки ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» і під час ДТП, внаслідок якої позивачу було завдано шкоди, виконував трудові обов`язки водія підприємства, суд вважав, що за шкоду, завдану працівником, несе відповідальність роботодавець - ТОВ «ССК «Укрконсалтинг». Тому суд прийшов до переконання, що стягненню з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» на користь ОСОБА_1 підлягає різниця між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 59177,66 грн (126 855,45 грн - 67 677,79 грн); врахувавши характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивачка у зв`язку з пошкодженням у результаті ДТП належного їй на праві власності автомобіля, тяжкість вимушених змін у її життєвих та виробничих стосунках, виходячи з засад розумності та справедливості, суд прийшов до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 грн та стягнув цю суму з ОСОБА_2 , як винуватця ДТП, на користь позивачки. Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд зазначив, що пропорційно до задоволених вимог на користь ОСОБА_1 компенсації підлягає: з ТОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» судовий збір у сумі 676,77 грн та витрати на правову допомогу у сумі 5260,00 грн; з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» судовий збір у сумі 591,77 грн та витрати на правову допомогу у сумі 4600,00 грн; з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 140,00 грн. Таким чином, врахувавши категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості суд вважав, що витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн є повністю обґрунтованим. 10 травня 2023 року ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року в частині стягнення грошових коштів з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг». Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем долучено звіт № 8822 автотоварознавчого дослідження про оцінку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу який є неправомірним та протизаконним, а тому не може бути доказом у справі. У звіті не зазначено про те, що він подається саме до суду, відсутні відомості про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність. Позивачка звертаючись до суду не надала жодних доказів, які б ймовірно підтверджували фактично понесені витрати на оплату ремонту саме на станції технічного обслуговування. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12травня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 17травня2023 року витребувано з Оболонського районного суду м. Києва матеріали справи № 756/5683/22 за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП. 30 травня 2023 року матеріали справи № 756/5683/22 за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02червня 2023 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року про виправлення описки,апеляційну скаргу ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року залишити без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом десять днів, з дня отримання копії ухвали. Заявнику необхідно було подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення. 07 липня року на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» надало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року клопотання ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 138 855,45грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 258400,00 грн). А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. 10 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д. Б. подав до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суд ум. Києва від 17 січня 2023 року - без змін. Відзив мотивований тим, що посилання заявника на відсутність підстав для стягнення завданої майнової шкоди та відсутність будь-яких доказів на підтвердження проведеного відновлювального ремонту є такими, що не заслуговують на увагу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Рішення Оболонського районного суд ум. Києва від 17 січня 2023 року оскаржується в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП. В іншій частині рішення Оболонського районного суд ум. Києва від 17 січня 2023 року не оскаржується, а тому відповідно до статті 367 ЦПК України в апеляційному порядку не перевіряється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків. Встановлено, що 07 червня 2021 року о 11 год. 50 хв. в м. Києві на вул. Братиславській, сталася ДТП за участю транспортного засобу «МАЗ 630303», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг». Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі від 11 серпня 2021 року (справа № 755/9936/21) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Згідно полісу № 201839892, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «МАЗ 630303», реєстраційний номер НОМЕР_1 на час ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» (а. с. 12). Розмір страхового відшкодування у наданому позивачем полісі № 201839892 не відображений. Згідно звіту автотоварознавчого дослідження від 30 липня 2021 року № 8822, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Subaru Forester» реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 126 855,45 грн, з яких 67 677,79 грн вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу. Станом на дату розгляду судом першої інстанції, попри звернення позивача до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», страхове відшкодування у розмірі 67 677,79 грн не виплатило. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині не відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв?язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом указаної норми, за загальним правилом, шкода підлягає відшкодуванню, по-перше, в повному обсязі, по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала. Проте, крім загального правила, є спеціальні, передбачені законом. Одним із таких спеціальних правил є норми про страхування особою цивільно-правової відповідальності. Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»). За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України). Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV). Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон № 1961-IV, яким визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди. Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 5 указаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV). Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20). У Законі № 1961-IV наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто цей Закон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 цього Закону). Тобто положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована відповідальність винної особи. А тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до положень статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою-п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. ЦК України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга, четверта статті 14 ЦК України). Положення зазначених норм права свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи прав інших осіб, у спосіб, передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо застосування законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема у постановах: від 05 червня 2018 року (справа № 910/7449/17, провадження № 12-104гс18); від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18); від 03 жовтня 2018 року (справа № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18); від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к, провадження № 13-24кс19); від 11 грудня 2019 року (справа № 465/4287/15, провадження № 14-406цс19). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20)). У випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України). Наявність трудових відносин між ОСОБА_2 і ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» заявником не оспорюється, а тому судом не перевіряється. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Оскільки позивачем не надано доказів який саме ліміт страхового відшкодування зазначено у полісі № 201839892, яким застраховано транспортний засіб «МАЗ 630303», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», у суду відсутні можливості визначити різницю між розміром завданої шкоди та лімітом відповідальності страховика, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав про стягнення з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг`на користь ОСОБА_1 завданої майнової шкоди внаслідок ДТП, оскільки задоволення позову в цій частині ґрунтується на припущеннях, що згідно частини шостої статті 81 ЦПК України не допускається. За змістом частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», зроблений судом першої інстанції розподіл судових витрат, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 591,77 грн та витрати на правову допомогу є неправильним, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає скасуванню. Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, висновок суду першої інстанції зроблено на припущенні, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17січня 2023 року в частині стягнення з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» на користь ОСОБА_1 різниці між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 59177,66 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 591,77 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 4600,00 грн підлягає скасуванню з ухваленням у справі в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП. Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТПта ухвалення у справі в цій частині нового судового рішення про відмову у позові, судові витрати понесені ТОВ «ССК «Укрконсалтинг»в сумі 887,65 грн за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ССК «Укреконсалтинг». Разом з тим, з матеріалів справи відомо, що за подання апеляційної скарги ТОВ «ССК «Укреонсалтинг» сплатило 2 100,00 грн (платіжна інструкція № 7453 від 14 лютого 2023 року а. с. 182) та 1 622,00 грн (платіжна інструкція № 19 від 21 березня 2023 року а. с. 183). Тобто, заявником за подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір у більшому розмірі 3 722,00 грн, а ніж передбачено законом 887,65 грн (591,77 грн х 150%). За таких обставин Київський апеляційний суд роз?яснює заявнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір». Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг» задовольнити. Рішення Оболонського районного суд ум. Києва від 17 січня 2023 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг» на користь ОСОБА_1 різниці між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 59177,66 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 591,77 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 4600,00 грн скасувати та ухвалити у справі в цій чатсині нвое судове рішення наступного змісту. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг» 887,65 грн судових витрат понесених зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна