Ухвала КАС ВС № 460/48539/22

УХВАЛА 21 листопада 2023 року м. Київ справа №460/48539/22 адміністративне провадження № К/990/36814/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі №460/48539/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 -ІІ, Військової частини НОМЕР_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов`язання вчинення дій, УСТАНОВИВ: 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 -ІІ здійснити нарахування та виплатити йому за безпосередню участь у бойових діях або здійснення заходів їх забезпечення, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно 94 дням участі) в розмірі 202 804,08 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року позов задоволено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року - скасовано в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн. В решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №460/48539/22 - залишено без змін. Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та документу про сплату судового збору. На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про усунення недоліків, в якому просить поновити строк на касаційне оскарження, а також продовжити строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору. Вирішуючи питання про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке. Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк. Згідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. З урахуванням наведеного, підстави для задоволення клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні. Таким чином, недоліки касаційної скарги у межах наданого строку на їх усунення усунуто не в повному обсязі, а тому така касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 328, 332 КАС України, Суд - УХВАЛИВ:

1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволені клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі №460/48539/22 - повернути скаржнику.

3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

4. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Судді А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко