Постанова 4857 № 300/5091/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Біньковська Н.В. 20 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 300/5091/22 пров. № А/857/18189/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року у справі № 300/5091/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішень та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 09.12.2022р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у якому просив суд: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 30.08.2022р. №092950010308 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 05.10.2022р. у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати з 26.05.2022р. пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільговою стажу періоди роботи: 02.01.1990р. - 22.08.2005р. згідно довідки від 10.06.2022р. №6 та 04.02.2009р. - 01.03.2013р. згідно довідки від 17.06.2022р. №47. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023р. позов задоволено частково. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.08.2022р. №092950010308, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 05.10.2022р. №092950010308. Крім того, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2022р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи: 02.01.1990р. - 22.08.2005р., 04.02.2009р. - 01.03.2013р., із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі. Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2022р. ОСОБА_1 у віці 55 років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вказана заява за принципом екстериторіальності передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. 30.08.2022р. Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішенням №092950010308 відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Із змісту рішення видно, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 35 років 2 місяці 29 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи: 09.07.1984р. - 21.05.1985р., оскільки запис про звільнення не завірено печаткою. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідками від 30.06.2022р. №6 та від 17.06.2022р. №47, оскільки довідки не відповідають формі затвердженій додатком 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року. Зокрема, саме підписана однією особою, в довідці є покликання на п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, який не діяв на період роботи позивача, відсутнє покликання на ст.50 Закону. Зазначено, що для зарахування до пільгового стажу періоду роботи на посаді тракториста-машиніста необхідно надати уточнюючі довідки про пільгові періоди роботи, видані підприємствами, на яких працював ОСОБА_1 , на підставі первинних документів за час виконання роботи з покликанням на п.3 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Для зарахування періодів з 09.07.1984р. - 21.05.1985р., необхідно надати уточнюючу довідку про періоди роботи, видану підприємством, на якому працював позивач, на підставі первинних документів за час виконання роботи. 28.09.2022р ОСОБА_1 повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вказана заява за принципом екстериторіальності передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. 05.10.2022р. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішенням №092950010308 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Із змісту рішення видно, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 1 місяць 12 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідками від 17.06.2022р. №47 та від 30.06.2022р. №6, оскільки довідки не відповідають додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, а саме: засвідчені підписом керівника, а інформація про відсутність на підприємстві інших осіб не надана. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листами від 05.09.2022р. №0900-0211-8/30274 та від 10.10.2022р. №0900-0211-8/34813 повідомив позивача про прийняті вищевказані рішення. ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення". п. "в" ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення» (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року) чітко передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року не менше 29 років. ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення» було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» збільшено загальний стаж роботи необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 25 років до 30 років. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян. п.3 ч.2 ст.114 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років. 23.01.2020р. Конституційний Суд України прийняв рішення №1-р/2020 яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII. В п.п. 2, 3 вказаного рішення № 1-р/2020 передбачено, що наведені норми втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України, застосуванню підлягають відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII. При вирішенні цього спору колегія суддів враховує принцип верховенства права, відповідно до якого, згідно ч.1 ст. 6 КАС України, передбачено, що саме людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а тому в даній справі до спірних правовідносин слід застосувати саме ту норму, яка є найбільш сприятливою для позивача, а саме п. "в" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015р. №213-VIII. Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992р. №7 Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства. Так, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 513/1261/16-а, від 25 квітня 2019 року у справі №497/472/17, від 20 лютого 2020 року у справі № 607/14316/16-а, від 19 березня 2021 року у справі № 497/183/17, від 03 червня 2021 року в справі № 382/1686/16-а. ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також Порядок №637). В п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі також - Порядок № 637) видно, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків (п.3 Порядку №637). п.20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Також якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою. Із змісту записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 03.07.1984р. чітко видно, у спірний період: - 01.01.1990р. ОСОБА_1 переведений у трактористи в бригаду №4 до Івано-Франківської сільськогосподарської дослідної станції, що підтверджується наказом №20к від 07.03.1990р.; - 25.02.1999р.Івано-Франківську державну сільськогосподарську станцію перейменовано на Коломийську дослідну станцію на підставі наказу №29 від 25.02.1999р. 01.04.2003р. Коломийська дослідна станція реорганізована в ДДГ П`ядицьке відповідно до наказу №12 від 25.02.2003р. та 21.01.2005р. ДДГ П`ядицьке перейменовано в ДПДГ П`ядицьке (наказ №1 від 28.01.2005р.); - 22.08.2005р. наказ про звільнення ОСОБА_1 №29к; - 02.02.2009р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу трактористом с. П`ядики до ДПДГ Перемога згідно наказу №9 від 04.02.2009р.; - 01.03.2013р. наказ про звільнення ОСОБА_1 №6; Як видно з матеріалів справи до заяви про призначення пенсії від 23.08.2022р. ОСОБА_1 , додав довідку державного підприємства Дослідне господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Національної академії аграрних наук України від 30.06.2022р. №6, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 02.01.1990р. - 22.08.2005р. працював трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення. Зазначено, що довідка видана на підставі наказу №20к від 07.03.1990р. про переведення на посаду тракториста, наказу №29 від 22.08.2005р. про звільнення з роботи з посади тракториста, особових рахунків про нарахування заробітної плати за 1990-2005 роки для подання в органи соціального забезпечення. Вказана довідка підписана директором підприємства Михайлом Козловським та містить відтиск печатки ДП ДГ П`ядицьке. Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що ОСОБА_1 долучив довідку Державного підприємства Дослідне господарство Перемога Прикарпатської державної дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України від 17.06.2022р. №47, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 04.02.2009р. - 01.03.2013р. працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення. Зазначено, що довідка видана на підставі наказу №9 від 04.02.2009р., наказу №6 від 01.03.2013р. про звільнення з роботи по переводу, особових рахунків про нарахування заробітної плати. Вказана довідка підписана Директором підприємства Василем Якимовичем та містить відтиск печатки ДП ДП Перемога. Як видно із матеріалів справи, до заяви про призначення пенсії від 28.09.2022р. ОСОБА_1 додав оновлену довідку Державного підприємства Дослідне господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Національної академії аграрних наук України від 30.06.2022р. №6, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 02.01.1990р. -22.08.2005р. працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначено, що довідка видана на підставі наказу №20к від 07.03.1990р. про переведення на посаду тракториста, наказу №29 від 22.08.2005р. про звільнення з роботи з посади тракториста, особових рахунків про нарахування заробітної плати за 1990-2005 роки для подання в органи соціального забезпечення. Вказана довідка підписана т.в.о. директором підприємства Михайлом Козловським та містить відтиск печатки ДПДГ П`ядицьке. Також, зазначено, що посад головного бухгалтера та зав. кадрами не передбачено. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що позивач надав оновлену довідку Державного підприємства Дослідне господарство Перемога Прикарпатської державної дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України від 17.06.2022р. №47, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 04.02.2009р. - 01.03.2013р. працював в ДП ДГ Перемога трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначено, що довідка видана на підставі наказу №9 від 04.02.2009р. про прийняття на роботу на посаду тракториста, наказу №6 від 01.03.2013р. про звільнення з роботи з посади тракториста, особових рахунків про нарахування заробітної плати за 2009-2013 роки. Вказана довідка підписана в.о. директора підприємства Миколою Дацишиним та містить відтиск печатки ДП ДГ Перемога. У довідці також зазначено, що посади головного бухгалтера та завідувача кадрами не передбачено. Підставами для відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за заявами від 23.08.2022р. від 28.09.2022р. пенсійний орган вказав відсутність необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідками від 17.06.2022р. №47 та від 30.06.2022р. №6, оскільки довідки не відповідають додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, а саме: засвідчені підписами тільки керівників підприємств, а інформація про відсутність на підприємствах інших осіб не надана. ( далі по тексту Порядок № 637) В п.23 Порядку № 637 чітко визначено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Додатком № 5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, встановлено форму довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Вказаною формою передбачено, що довідку підписують керівник, начальник відділу кадрів та головний бухгалтер підприємства, установи, організації яка видає таку довідку, із зазначенням ініціалів та прізвищ таких посадових осіб. В матеріалах справи наявні дві довідки від 17.06.2022р. №47, які підписані директором Василем Якимовичем та в.о. директора Миколою Дацишиним ДП Державне господарство Перемога, а також містять відтиск печатки підприємства. Також, довідки від 30.06.2022р. №6 підписані директором ДПДГ П`ядицьке Михайлом Козловським та містять відтиск печатки підприємства. У довідках також вказано про те, що посади головного бухгалтера та завідувача кадрами не передбачено. ч.3 ст. 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Отже, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що інформація про відсутність на підприємстві інших осіб не надана, оскільки у довідках вказано, що описані вище посади на підприємствах не передбачено. Зважаючи на вищевикладені обставини, довідки від 17.06.2022р. та від 30.06.2022р. підписані керівниками підприємств, посади яких передбачені додатком № 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006р. №

920. Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відсутність підпису бухгалтера та завідувача кадрами в довідках, підписаних керівником підприємства не може слугувати самостійною та достатньою підставою для неврахування періодів роботи позивача до його пільгового стажу. Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування прийнятий 09.07.2003р., набув чинності 01.01.2004р. Закон України Про пенсійне забезпечення прийнятий 05.11.1991р., введений в дію 01.01.1992р. Необхідність покликання в уточнюючій довідці на ст.50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виникла після внесення змін Постановою Кабінету Міністрів №920 від 05.07.2006р. до додатку №5 Порядку №637. Слід також зазначити, що формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі №687/975/17, від 30 вересня 2019 року в справі № 638/18467/15-а. В п.24 Порядку №637 чітко визначено, що в уточнюючих довідках підприємств, установ, організацій або їх правонаступників додатково наводяться такі відомості, зокрема, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. У довідках від 30.06.2022р. та від 17.06.2022р. такі відомості зазначено. Крім того, пільговий стаж роботи позивача також підтверджується довідкою ДП Дослідне господарство П`ядицьке про заробітну плату для обчислення пенсії, зокрема за період з 1990р. 1992р., довідкою ДП Дослідне господарство Перемога №48 від 17.06.2022р., індивідуальними відомостями про застраховану особу, випискою з наказу №6 від 01.03.2013р. ДП Дослідне господарство Перемога Про звільнення з роботи ОСОБА_1 , випискою з наказу №29 к від 22.08.2005р. ДП Дослідне господарство П`ядицьке Про звільнення з роботи тракториста ОСОБА_1 , посвідченням тракториста-машиніста від 15.03.2004р., довідкою ДП Дослідне господарство П`ядицьке від 30.06.2022р. №4, випискою з наказу №9 від 04.02.2009р. ДП Дослідне господарство Перемога про прийняття на роботу трактористом. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу апелянта, як суб`єкта владних повноважень на те, що ч.3 ст.44 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідач не позбавлений права у разі наявності сумнівів звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання інформації, в тому числі, документів, які містять відомості про періоди роботи, характер праці, провести відповідні зустрічні звірки тощо. В цьому випадку пенсійний орган не надав суду доказів вчинення таких дій. Зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні періоди ОСОБА_1 : 02.01.1990р.-22.08.2005р, та 04.02.2009р. - 01.03.2013р. мають бути враховані до пільгового стажу роботи позивача, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають до задоволення. В той же час щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів зазначає про таке. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії. Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Таким чином, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема-функції щодо призначення пенсії та зобов`язання відповідача прийняти те чи інше рішення. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №752/20012/16-а, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 12 лютого 2019 року у справі №825/1602/17 та від 05 березня 2019 року у справі №2040/6320/18. ч.2 ст. 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В п. 10 ч.2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2022р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи: 02.01.1990р. - 22.08.2005р., 04.02.2009р. - 01.03.2013р., із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у від 25 вересня 2018 року у справі №500/38/17 (адміністративне провадження №К/9901/37136/18). За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову оскільки суб`єкти владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, діяли не у спосіб визначений законами та Конституції України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29). Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року у справі № 300/5091/22 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 20.11.2023р