Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/8997/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/8997/24 пров. № А/857/4155/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, суддя у І інстанції Матуляк Я.П., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складення повного тексту рішення 08 січня 2025 року, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила, уточнивши позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області) від 31.07.2024 за №926130146519 про відмову у перерахунку її пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) перевести позивачку з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити таку з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 з 24.07.2024. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №300/8997/24 ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» кореспондоване із досягненням 50 років при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років за Списком №2. Оскільки на момент звернення до відповідача щодо призначення пенсії ОСОБА_1 досягнула 52-річного віку, має необхідні страховий та пільговий стаж роботи, то має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а оскаржуване рішення пенсійного органу є протиправним та підлягає скасуванню. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачами. ГУ ПФУ в Донецькій області у своїй скарзі просило таке рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайняти повний робочій день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Звертає увагу, що вік позивачки на дату звернення становить 52 роки, страховий стаж - 19 років, пільговий стаж по Списку № 2 17 років. Таким чином, ГУ ПФУ в Донецькій області правомірно прийняло рішення №926130146519 від 31.07.2024 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із недосягненням пенсійного віку 55 років. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у своїй скарзі просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав, що зазначенні в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Донецькій області. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 20.11.2024 №3019 страховий стаж позивачки становить 22 роки 9 місяців 14 днів. 24.07.2024 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. У зв`язку із впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій вказана заява розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 31.07.2024 за № 926130146519. Вказаним рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило позивачці у перерахунку (переведенні) на пенсію за віком на пільгових умовах, мотивуючи відмову тим, що відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) право на пенсію за віком на пільгових умовах за наявності відповідного страхового стажу мають жінки після досягнення 55 років і при страховому стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Тобто право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач набуде після досягнення 55 років. Зазначеним рішення також встановлено наявність у позивачки страхового стажу по Списку № 2 - 17 років. Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2023 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV). Порядок пенсійного забезпечення окремих категорій громадян установлено статтею 114 Закону №1058-IV, відповідно до частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Апеляційним судом встановлено, що спір у цій справі стосується наявності у позивачки права на пенсію за віком на пільгових умовах при досягненні 50 років. Як слідує з матеріалів справи, у липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.07.2024 за № 926130146519 позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років. Окрім цього зазначено, що страховий стаж заявника становить 19 років, по Списку № 2 17 років. При цьому, як зазначено вище апеляційним судом, відповідно до матеріалів цієї справи судом встановлено, що страховий стаж позивачки становить 22 роки 9 місяців 14 днів (а.с. 13, 49). На момент звернення позивачки до пенсійного органу ОСОБА_1 виповнилось 52 роки, що не заперечується відповідачами. Конституційний Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, вирішив: "1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.

2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року№213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах…" Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Водночас 03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон №2148-VIII, що доповнив Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.08.2003 №1058-ІV розділом XIV1, який містить пункт 1 частини 2 статті 114 такого змісту: на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.. У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України). Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону № 1058-ІV. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/3611/20. Відповідачами не заперечується, що станом на 24.07.2024 позивачка досягнула 52 років і має стаж роботи за Списком №2 - 17 років та загальний страховий стаж 22 роки 9 місяців 14 днів. Таким чином, апеляційний суд підтримує думку суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Донецькій області було зобов`язане прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах. Виходячи із наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.07.2024 за № 926130146519 про відмову позивачці у переведенні на пенсію відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є протиправним і підставно скасовано судом першої інстанції. Проте, зважаючи на висновок Верховного суду у постанові від 08.02.2024 при розгляді справи № 500/1216/23, апеляційний суд зауважує, що дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачці пенсії відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що приймав рішення про відмову позивачці у призначенні пенсії. Частиною 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, однак помилився в частині визначення територіального органу Пенсійного фонду, який зобов`язаний призначити пенсію позивачці, а тому таке рішення в цій частині слід змінити. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі № 300/8997/24 змінити. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 24 липня 2024 року на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року. У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк